АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ОГЛЯД ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

ЗаявникІванов Юрій Феодосійович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Круглий стіл: Інтелектуальна власність та проблеми авторського права в інформаційно-комунікаційній діяльності бібліотек
Назва доповідіАДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ОГЛЯД ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ
Інформація про співдоповідачівБілінець Наталія Григорівна, головний бібліотекар відділу з охорони інтелектуальної власності Інституту бібліотекознавства НБУВ
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 347.77/78
Іванов Ю. Ф.,
доцент Національної академії внутрішніх справ,
канд. юрид. наук, доцент,
Білінець Наталія Григорівна,
голов. бібліотекар НБУВ
УДК 347.77/78
Іванов Ю. Ф.,
доцент Національної академії внутрішніх справ,
канд. юрид. наук, доцент,
Білінець Н. Г.,
голов. бібліотекар НБУВ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проголошення Конституцією України свободи творчості, як частини правового статусу особистості, дозволяє визначити як один із пріоритетних напрямків державної політики, створення умов, що сприяють реалізації інтелектуального потенціалу кожного. Результати творчої діяльності потребують правової охорони, яка стала можлива завдяки такому правовому явищу як інтелектуальна власність - досить новому явищу сучасності. Охорона правовідносин у сфері інтелектуальної власності здійснюється через встановлення юридичної відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Одним із найбільш поширених видів юридичної відповідальності є адміністративна, яка настає за вчинення адміністративних правопорушень у зазначеній сфері.
Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності залежить від досконалості нормативно-правової бази, сформованої інфраструктури національної системи правової охорони інтелектуальної власності. Стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правовопорушення (КУпАП) передбачає відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачена цією статтею, настає у випадку, коли зазначені дії не спричинили матеріальної шкоди у великому розмірі. В іншому випадку, відповідно до ст. 176 (Порушення авторського права і суміжних прав) Кримінального кодексу України (ККУ) передбачена кримінальна відповідальність за незаконне відтворення творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (що становить на сьогодні 340 грн.), або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища.
В Україні питання охорони права інтелектуальної власності в контексті адміністративно-правових відносин знайшли своє відображення в дисертаційних дослідженнях таких вчених як О. М. Головкової, І. Г. Запорожець, Ф. О. Кіріленка, Г. В. Корчевного, І. С. Кравченко, О. А. Ляшенко, Г. С. Римарчук, О. В. Тандира, О. О. Тарасової, Н. В. Троцюка, Т. М. Трояновської, І. А. Шишко, А. П. Шпака, Є. В. Юркової.
Г. В. Корчевний (Адміністративна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав, 2002), дослідивши проблеми адміністративної відповідальності за порушення авторських та суміжних прав та проаналізувавши особливості та специфічні ознаки складу проступків, які порушують авторські та суміжні права, запропонував шляхи розв’язання наявних проблем та напрями вдосконалення законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності, зокрема, необхідність у новому КУпАП передбачити окрему главу про адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, у якій відповідальність за порушення авторських прав і суміжних прав буде одним із окремих напрямків охорони інтелектуальної власності.
На основі аналізу чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації О. М. Головкова (Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, 2009) здійснила комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов’язаних з адміністративною відповідальністю за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, визначила особливості провадження в цій категорії адміністративних справ та сформулювала пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства.
І. Г. Запорожець (Адміністративно-правові засади управління у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, 2006), визначивши особливості державного управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності та адміністративно-правові засади діяльності державних органів щодо забезпечення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, специфіку управління у сфері охорони прав на окремі об’єкти інтелектуальної власності, розробила рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правових засад управління у зазначеній сфері.
Одним із перших монографічних досліджень адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності є робота І. С. Кравченко (Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ у сфері захисту права інтелектуальної власності, 2010), в якій розглянуто поняття адміністративної юрисдикції, з'ясовано її правову основу, охарактеризовано склад адміністративних правопорушень та особливості застосування адміністративного примусу органами внутрішніх справ у зазначеній сфері. Дослідження повноважень органів внутрішніх справ у профілактиці правопорушень у сфері інтелектуальної власності також провела О. О. Тарасова (Діяльність щодо протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності (адміністративно-правовий аспект), 2012), яка розглянувши теоретико-правові основи протидії правопорушенням та сучасний стан правопорушень у сфері інтелектуальної власності, запропонувала шляхи удосконалення протидії правопорушенням у зазначеній сфері.
У роботі Є. В. Юркової (Адміністративно-правова охорона права інтелектуальної власності в Україні, 2011) розглянуто та проаналізовано існуючі світоглядні уявлення, точки зору, наукове ставлення й адміністративне законодавство у сфері охорони права інтелектуальної власності, здійснено аналіз об’єктів, які потребують адміністративно-правової охорони. Науковець запропонувала доповнити КУпАП статтею 51-3 «Дрібне викрадення об’єктів права інтелектуальної власності через мережу «Інтернет» та статтею 156-3 «Порушення правил використання програмного забезпечення».
Ф. О. Кіріленко (Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності правоохоронними органами України, 2011) на основі аналізу теоретичних засад адміністративної діяльності, законодавства України із захисту інтелектуальної власності та іноземного досвіду розкрив поняття та зміст адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, місце та роль правоохоронних органів держави в сфері захисту права інтелектуальної власності; проаналізував досвід провідних зарубіжних держав щодо захисту права інтелектуальної власності.
О. А. Ляшенко (Адміністративно-правове регулювання діяльності ОВС в сфері захисту права інтелектуальної власності, 2011) розглянула тенденції та проблеми захисту права інтелектуальної власності, які існують у діяльності органів внутрішніх справ із урахуванням міжнародного та національного досвіду, розкрила юридичний склад адміністративних правопорушень у зазначеній сфері та відповідальність за їх вчинення, науково обґрунтувала пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та запропонувала шляхи вирішення проблем, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності у підрозділах поліції.
А. В. Чукаєва (Адміністративно-правова охорона прав на об’єкти промислової власності в Україні, 2012) у своїй дисертаційній роботі дослідила особливості адміністративно-правової охорони прав на об’єкти
промислової власності, визначила та узагальнила правові та
організаційні засади забезпечення їх охорони, запропонувала шляхи удосконалення адміністративно-правового механізму охорони прав на об’єкти промислової власності.
На основі сучасних методологічних підходів, доктринального аналізу теоретичних джерел адміністративно-правової науки та практичних проблем адміністративно-правового захисту прав суб'єктів інтелектуальної власності на належні їм об'єкти такого права О. В. Тандир (Адміністративно-правовий захист прав суб'єктів інтелектуальної власності, 2013) у своїй дисертації розкрив питання адміністративних процедур, сутність адміністративних проваджень та особливості механізму розгляду судами справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства у сфері інтелектуальної власності.
Г. С. Римарчук (Адміністративно-правове забезпечення права інтелектуальної власності в Україні, 2013) розглянула адміністративні правопорушення, що посягають на право інтелектуальної власності, форми і методи профілактичних дій, завданням яких є нейтралізувати негативні вияви суспільно небезпечних діянь; визначила напрями взаємодії органів державної влади щодо здійснення правової охорони права інтелектуальної власності, підвищення ефективності реалізації заходів профілактики вчинення правопорушень та зміцнення рівня правової культури і свідомості громадян у питаннях охорони та захисту прав на об’єкти права інтелектуальної власності. На основі нормативного матеріалу та аналізу наукових джерел дисертантка сформулювала конкретні пропозиції та практичні рекомендації щодо внесення змін до законодавчих актів, які регламентують діяльність органів державної влади із забезпечення права інтелектуальної власності.
Питання адміністративно-правової охорони права інтелектуальної власності залишаються актуальним для наукових досліджень. У 2015 р. були захищені дисертації А. П. Шпака (Адміністративно-правова охорона права інтелектуальної власності у сфері освіти), Т. М. Трояновської (Публічно-правовий спір у сфері інтелектуальної власності як предмет юрисдикції адміністративних судів), І. А. Шишко (Адміністративно-правові гарантії авторського права в Україні), у 2016 р. – Н.В. Троцюка (Адміністративно-правовий захист авторських прав).
У нашій державі, на жаль, стан боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності не відповідає вимогам сьогодення. Значні обсяги порушення прав сприяють посиленню правового нігілізму населення, оскільки є показовим прикладом зневаги до закону з боку правопорушників. Вивчення проблем адміністративної відповідальності за порушення права інтелектуальної власності дозволить вдосконалити норми матеріального права та підвищити ефективність механізму охорони прав інтелектуальної власності в умовах формування національного інформаційного простору.