Комплексні дослідження стану збереження видань, як необхідний крок покращення доступності інформаційних ресурсів бібліотеки

ЗаявникДзендзелюк Леся Степанівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіКомплексні дослідження стану збереження видань, як необхідний крок покращення доступності інформаційних ресурсів бібліотеки
Інформація про співдоповідачівЛьода Л.М., Пігель І.М.
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

КОМПЛЕКСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИДАНЬ, ЯК НЕОБХІДНИЙ КРОК ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ

Л. М. Льода, Л. С. Дзедзелюк, І. М. Пігель

Для тривалого зберігання фонду бібліотеки доцільно опрацювати програму, яка враховує фактичний фізичний стан видань. Необхідність виявлення потреб, що виникають при виконанні заходів задля збереження цінних збірок та колекцій, зумовила активний пошук методів оцінювання ступеня збереженості документів. Фронтальні обстеження видань дозволяють розкрити якісну оцінку стану фонду, планувати конкретні консерваційні заходи здебільшого для окремих екземплярів. Більш вірогідну кількісну характеристику можна отримати за допомогою методів прикладної статистики, використавши їх при обстеженні великих масивів бібліотечних документів. Особливо це стосується видань другої половини XIX – початку XX століть надрукованих на кислотному папері. Дослідження збереженості таких збірок і колекцій дозволяє опрацювати шляхи покращення стану документного фонду, визначити основні чинники та заходи для кращої збереженості й доступності інформаційних ресурсів бібліотеки. Розробка необхідних консерваційних заходів сприятиме налагодженню безперервного процесу захисту та збереження видань протягом усього періоду їх перебування у бібліотеці. З цією метою вивчено досвід провідних реставраційних центрів та опрацьовано кваліметричний і стенфордський методи оцінювання доступності ретроспективних фондів ЛННБУ ім. В.Стефаника. Метод кваліметричного обстеження унікальних документів з фонду Бібліотеки нами використовувався вже тривалий час, а стенфордський метод застосовано вперше. Для вибору оптимального способу діагностування стану збереженості фонду виконано порівняльний аналіз обох способів дослідження на прикладі тестування видань з книгосховища ДЗ. Обстеження проводилися двома незалежними групами експертів.
Метод, розроблений у 70-х роках ХХ століття у Стенфордському університеті, служить для статистичної оцінки стану збереження книг і часописів ХІХ – ХХ століть. Він полягає на дослідженні 384 об’єктів, вибраних із збірки шляхом лотереї. Ця кількість об’єктів дозволяє отримати результат із рівнем достовірності 95%. Об’єкти для дослідження обирали застосовуючи статистичні правила вибору репрезентативної проби і надавали їм номери від 001 до 384. Дослідження варто розпочинати виконанням тесту на згинання паперу, а потім окремо оцінювати (згідно з визначеними критеріями) папір, конструкцію блоку та оправу, відносячи ці елементи книг до однієї з трьох груп за кількістю балів: 1 – добра збереженість, 2 – незначні пошкодження, 3 – дуже знищені. Кінцева інтерпретація результатів дає право виконати сумарне оцінювання стану збереження. При такому оцінюванні книгу розглядали як одне ціле на підставі аналізу стану збереження окремих її елементів за допомогою операційної картки досліджень. Для полегшення оцінювання видань користувалися трьома видами таблиць: операційною карткою, розширеною карткою первинних досліджень і сумарною таблицею для визначення стану книги. В операційну картку вносили дані обстеження паперу, конструкції блоку і оправи. Отримані результати вписували до відповідних граф у розширеній картці первинних досліджень. Кінцеву кваліфікацію об’єкту здійснювали шляхом співставлення таблиць, у яких зафіксовані всі комбінації результатів. Додатково до сумарної картки вписували також попередньо визначену інтенсивність пожовтіння паперу (в картці первинних досліджень її характеризували таким чином: 1 – пожовтіння відсутнє, 2 – часткове пожовтіння, 3 – повне пожовтіння). Згідно цієї документації встановлювали кількість книг за трьома категоріями: у доброму стані, із невеликими пошкодженнями і у дуже поганому стані. Вияснення цих даних дозволяє встановити пріоритети та приймати рішення щодо подальших консерваційних робіт з бібліотечними документами.
Апробацію стенфордського методу для визначення доступності видань з фонду Бібліотеки здійснено у книгосховищі ДЗ відділу основних бібліотечних фондів, де зберігається 30000 книг. Це переважно видання 30-х – 60-х років ХХ століття. Для оцінювання стану збереження книг використано модифікований стенфордський метод, в рамках якого тест на згинання паперу не здійснювали. Досліджено 398 видань, які становили необхідну репрезентаційну вибірку, визначену за допомогою розрахунку загальної кількості полиць і книг. Детальні обстеження, викладені у сумарній таблиці для визначення стану книги, дозволили здійснити аналіз стану збереженості видань різних часових періодів. Встановлено, що книги видані до 1900 року мають переважно хороший ступінь білизни паперу та перебувають у доброму стані. Книги 1940 –1950 років відзначаються низьким ступенем збереженості, в той час як видання 1950 – 1960 років слід віднести до групи з середнім ступенем збереженості та високим ступенем жовтизни.
Результати дослідження, виконаного за допомогою стенфордського методу, представлено у таблиці 1, де ССЗ – середній ступінь збереження.
Таблиця 1
Класифікація репрезентативної вибірки книг 1810-1960 рр.
за станом збереження

Часовий проміжок,
роки К-сть
книг Стан збереження ССЗ
високий, 1 середній, 2 низький, 3
1810 1900 7 6 1 1,14
1901 1910 5 2 2 1 1,8
1911 1920 4 3 1 1,25
1921 1930 5 3 2 2,4
1931 1940 48 24 19 5 1,6
1941 1950 152 26 56 70 2,29
1951 1960 176 57 103 16 1,77
1961 1970 1 1 1
Загальна к-сть книг 398 119 185 94 1,66
% 29,47 57,93 12,6

У цьому ж книгосховищі проведено кваліметричні обстеження фонду, які вже давно використовуємо для достовірної числової характеристики ступеня фізичної збереженості рідкісних видань, документів і збірок. Щоб отримати об’єктивну інформацію, визначено обсяг репрезентативної вибірки, достатній для характеристики даного масиву книг. Увагу при оцінюванні зосереджено на стані збереження оправ, книжкових блоків та паперової основи видань. Під час огляду паперу фіксували наявність втрат матеріальної основи, загального забруднення, жовтизни, фоксінгів, плям, слідів від затікання, міцеліальних грибів. Визначальними характеристиками оправи були: стан корінця, капталів, кутів, кришок, покриття, форзаців, а також забруднення, втрати і пошкодження матеріалів. При обстеженні книжкового блоку зважали на його цілісність, деформації, стан шиття, способи з’єднання блоку з оправою. Обсяг вибірки визначали із врахуванням довірчого інтервалу для вірогідності 95%, що зумовило її репрезентативність. За оцінкою надійності результатів дослідження припускається похибка до 5%.
Огляд масиву фонду загальною кількістю 30000 книг здійснено методом статистичної вибірки. Детальний огляд 3050 видань показав, що середній показник їх збереженості становить 3,3 (за п’ятибальною системою оцінювання). Класифікація видань за станом збереженості наступна:
кількість видань з показником збереженості 0,8 – 2,0 = 108 од. зб. – 3,54%;
кількість книг з показником збереженості 2,1 – 3,0 = 804 од. зб. – 26,36%; кількість книг з показником збереженості 3,1 – 4,0 = 1075 од. зб.– 35,25%; кількість книг з показником збереженості 4,1 – 5,0 = 1063 од. зб. – 34,85%.
Результати дослідження за показниками збереженості представлено у таблиці 2.
Таблиця 2
Класифікація репрезентативної вибірки книг за 1810-1990 рр.
за станом збереженості

Часовий проміжок,
роки К-сть
книг ССЗ Показник збереження
min 2 2,1-3,0 3,1-4,0 4,1-4,7 max 4,8
1810 1900 24 3,6 2 3 3 9 7
1901 1910 7 3,5 1 1 2 3 -
1911 1920 8 3,1 - 4 3 - 1
1921 1930 38 2,8 3 18 13 2 2
1931 1940 422 2,9 67 226 60 57 12
1941 1950 725 2,8 21 135 431 17 121
1951 1960 1787 3,8 11 402 553 373 448
1961 1970 12 4,0 - - 5 4 3
1971 1980 3 3,3 - 1 1 - 1
1981 1990 1 3,8 - - 1 - -
Не датовані 23 2,8 3 14 3 1 2
Загальна к-сть книг 3050 3,3 108 804 1075 596 467
% 3,54 26,36 35,25 19,54 15,31

Для зручності результати кваліметричного огляду узагальнено та представлено у параметрах наближених до стенфордського методу. Встановлено, що при обох способах дослідження наявний достатній збіг числових значень при визначенні середнього ступеня збереженості видань (57,93% та 57,02%) і незначні розбіжності (приблизно до 4,5%) для книг низького і високого ступенів збереженості. Це, очевидно, зумовлено тим, що при кваліметричному дослідженні враховується більша кількість параметрів, за якими визначають стан збереження.
Зауважимо, що кваліметричні обстеження документів дозволяють здійснити досить детальні описи стану кожного досліджуваного видання, виокремити пошкодження та ураження типові для масиву документів відповідного часового періоду. Проте такі обстеження вимагають більш тривалих затрат часу, що не завжди є здійсненним. Їх варто застосовувати при проведенні планового моніторингу стану збереження документальних пам’яток чи при дослідженні унікальних колекцій з обмеженою кількістю одиниць зберігання. Натомість дослідження виконані стенфордським методом розраховані на обстеження значно меншої кількості документів (див. табл. 1 і 2). Цей спосіб суттєво пришвидшує процес оцінювання загального стану фонду, тому при виконанні загальних оглядів книгосховищ варто використовувати саме його. За будь якого підходу до вивчення умов зберігання документних фондів сучасний контроль їх стану сприяє виявленню причин ушкоджень книг, дозволяє розробити шляхи мінімалізації впливу чинників, які зумовлюють руйнування матеріальної основи об’єктів зберігання, а отже знайти шляхи до повернення експлуатаційних властивостей бібліотечним документам і відповідно забезпечити доступність інформаційного ресурсу користувачам.