Цифровий менеджмент інформації в бібліотеках: світовий досвід системного впровадження

Тези доповіді

Розглянуто основні поняття та визначення цифрового інформаційного менеджменту в бібліотеках. Охарактеризовано нові напрями в цифровому кураторстві: цифрове збереження, кураторство контенту, медіакураторство, технології цифрової науки. Наведено комплекс цифрових знань та компетентностей сучасних бібліотечних спеціалістів. Відображено досвід зарубіжних країн з організації системи навчання цифровому кураторству та підготовки цифрових бібліотекарів.
Ключові слова: цифровий інформаційний менеджмент, цифрове кураторство, цифрове збереження, медіакураторство, кураторство контенту, цифровий бібліотекар.

Цифровий менеджмент інформації (Digital Information Management) - це комплекс теоретичних знань, концептуальних основ та практичних навичок створення, підтримки та управління колекціями цифрової інформації у бібліотеках, архівах, музеях, документаційних установах та інформаційних центрах. Одним з ключових понять цифрового менеджменту є цифрове кураторство (digital curation – DC) - система заходів, призначена для активного управління та збереження цифрових ресурсів з метою їх подальшого ефективного використання. Дисципліна цифрового кураторства орієнтована на поєднання найкращих практик (бібліотек, архівів, музеїв, науковців) у галузі створення, стандартизації та упорядкування цифрових даних, надання доступу до них, збереження їх для майбутніх поколінь.
Основоположним поняттям цифрового кураторства є життєвий цикл цифрових даних, який включає десять основних етапів:
1) концептуалізація: планування процесу створення цифрових об'єктів, включно з методами збору даних і варіантами зберігання;
2) створення: створення цифрових об'єктів і метаданих до них (адміністративних, описових, структурних та технічних);
3) доступ і використання: налагодження якісного доступу до цифрових об'єктів для користувачів;
4) оцінювання і відбір: оцінювання цифрових об'єктів і їх відбір, який передбачає дотримання визначених методик і законодавчих вимог;
5) утилізація: видалення цифрових об'єктів, не призначених для довгострокового збереження;
6) архівування: переміщення цифрових об'єктів в архів, надійний цифровий репозитарій, дата-центр тощо;
7) збереження: заходи щодо забезпечення довгострокового збереження і аутентичного стану цифрових об'єктів;
8) перевірка: періодичне переоцінювання цифрових об'єктів;
9) зберігання: зберігання даних у надійному стані, відповідно до стандартів;
10) перетворення: створення на основі цифрових архівів нових колекцій і об’єктів, надання доступу до них.
У системі цифрового кураторства виокремлюють як окремий напрям організацію цифрового збереження (digital preservation): надійне зберігання великих обсягів цифрових даних, забезпечення їх доступності у майбутньому. Основними проблемами збереження інформації для майбутніх поколінь є:
• старіння носіїв інформації та зчитувальних пристроїв;
• зміна форматів файлів та стандартів метаданих;
• зміна програмних платформ;
• перенавчання бібліотечних спеціалістів;
• перебудова цифрових колекцій за новими стандартами.
У зв’язку з тим, що створення та опікування цифровими колекціями стало одним з основних напрямів діяльності сучасних бібліотек, бібліотечні спеціалісти мають освоїти цілий комплекс компетентностей, пов’язаних з цифровим кураторством:
• документальні інформаційні системи та системи управління цифровими колекціями;
• цифрове обладнання для оцифрування документів;
• носії інформації для збереження великих обсягів даних;
• стандарти опису цифрових об’єктів (метадані: адміністративні, технічні, описові);
• оперування теками та файлами;
• цифрове опрацювання зображень;
• розпізнавання та розмітка текстів;
• характеристики та засоби перетворення форматів цифрових об’єктів;
• засоби та протоколи передавання даних (FTP, електронна пошта, месенджери тощо);
• архівування та публікація цифрових даних;
• контент менеджмент матеріалів сайту;
• підготовка віртуальних виставок;
• авторське право у цифровому середовищі;
• моніторинг використання та статистичний аналіз цифрових ресурсів;
• популяризація цифрових проектів у соціальних мережах.
Сьогодні до комплексу знань інформаційного менеджменту бібліотечних спеціалістів також включають кураторство контенту та медіакураторство. Кураторство контенту (content curation) – це процес збору та змістовна обробка інформації, що стосується певної теми або сфери інтересів користувача, як правило, з метою подальшого аналітичного опрацювання. Медіакураторство (media curation) включає збір, аналіз, інтерпретацію та розповсюдження у вигляді аналітичного огляду медіаінформації (новини, відео, соціальні мережі), орієнтованого на певну аудиторію користувачів.
Фахівці наукових бібліотек, на додаток до вже зазначених компетентностей, ще мають освоїти цілий комплекс знань, пов’язаних зі зміною цифрової наукової комунікації (digital scientific communication): сучасні методи пошуку наукової інформації, індекси цитування та інші наукометричні показники, бібліографічні стандарти наукового цитування, стандарти метаданих наукових публікацій та їх цифрові ідентифікатори, підтримка сайтів наукових журналів та інституційних репозитаріїв, системи антиплагіату, створення інформаційних профілів науковців та наукових установ тощо.
Такий комплекс навичок та нових знань потребує серйозного підходу до підготовки відповідних бібліотечних спеціалістів. Підготовка бібліотечних цифрових кураторів має бути системним процесом, що враховує навчання спеціалістів установ національної пам’яті всім необхідним цифровим компетентностям та організацію процесу постійного перенавчання, у зв’язку зі швидкою зміною цифрових технологій.
Так, Британська бібліотека у 2015 р. оголосила стратегічний план, який передбачає, що кожен бібліотекар Британії має стати цифровим куратором до 2020 р. У 2013 р. в Британська бібліотека організувала British Library Labs (BL Labs) – Лабораторію Британської бібліотеки, метою якої є дослідження нових практик створення цифрових бібліотечних ресурсів і допомога у формуванні цифрових бібліотечних послуг, інструментів, колекцій та даних. Автори проекту сподіваються, що дослідження Лабораторії будуть сприяти тому, що інтелектуальна цифрова спадщина буде доступна кожному для досліджень, натхнення та задоволення.
У 2010 р. Департамент освіти США офіційно затвердив онлайнову освітню програму DigIn – Управління цифровою інформацією (Digital Information Management), яка була розроблена для допомоги бібліотекарям, архівістам і музейникам адаптувати свої знання і прикладні технологічні навички до вимог курування цифровими колекціями. Програма надає студентам унікальну можливість застосовувати отримані знання під час стажування на практиці, працюючи з багатими колекціями установ національної пам’яті.
Досвід Національної бібліотеки України імені В. І Вернадського (НБУВ) з впровадження у бібліотечну діяльність цифрових технологій свідчить про необхідність перегляду програм підготовки бібліотечних спеціалістів відповідно до вимог сучасного цифрового світу. Це мають бути так звані цифрові бібліотекарі (digital librarian, DL) – спеціалісти-бібліотекарі нового покоління, які мають вміти керувати і організовувати матеріали електронної бібліотеки, виконувати завдання оцифрування та зберігання цифрових матеріалів, здійснювати електронні довідкові та інформаційні послуги, координувати інформаційний пошук, володіти навичками контент-менеджменту та медіаменеджменту. Сьогодні в НБУВ завдання перепідготовки бібліотечних спеціалістів вирішуються постійним проведенням циклів науково-практичних занять з опанування сучасних цифрових технологій (інтегрована бібліотечна інформаційна система, організація матеріалів електронної бібліотеки, електронна бібліографія, науковий пошук інформації, технології цифрової науки, корпоративна електронна пошта, засоби передавання та обміну даними, правила роботи з комп’ютерною мережею, основи інформаційної безпеки, методи оцифрування та цифрової обробки зображень, робота з матеріалами сайту, підготовка електронних видань тощо.

UDC 02:378.147+021:004
Lobuzin Ivan,
Candidate of Science in Social Communications,
Research Fellow,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
The basic concepts and definitions of digital information management in libraries are considered. New directions in digital curation are described: digital preservation, content curation, media curation, digital science technology. The complex of digital knowledge and competences of modern library specialists is presented. The experience of foreign countries in the organization of digital curation and the training of digital librarians is shown.
Keywords: digital information management, digital curation, digital preservation, media curation curation, digital librarian.