Бібліотекознавчий фонд як джерельна база дослідження історії бібліотечної справи України

Тези доповіді

УДК 02(477)+025.17(477)
Масловська Світлана Миколаївна
Maslovska Svitlana
науковий співробітник
Researcher Fellow
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukrain

БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИЙ ФОНД ЯК ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ

THE LIBRARY SCIENCE COLLECTION AS A SOURCE DATABASE FOR THE STUDY OF LIBRARIANSHIP IN UKRAIN

Розглянуто друковані історичні документи з бібліотечної справи, зокрема їхню важливість для дослідників. В цьому аспекті проаналізовано спеціалізований фонд читального залу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського за змістом та актуальністю. Висвітлено створення електронного бібліотекознавчого ресурсу, зокрема, оцифрування цінних та рідкісних видань фонду та ведення бази даних з питань бібліотечної справи.
The importance for researchers of printed historical documents in librarianship is considered. In this aspect, the special book collection of the reading room of the library literature has been analyzed in terms of content and relevance. The creation of electronic library resource, including digitization of valuable and rare editions of the collection and maintenance of a database on issues of librarianship.

Ключові слова: Бібліотекознавчий фонд, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, спеціалізований фонд, бібліотечна справа України, оцифрування документів, електронний бібліотекознавчий ресурс, історичні документи.
Key words: Library science collection, V. Vernadsky National Library of Ukrain, special book collection, librarianship of Ukrain, digization of documents, electronic library resource, historical documents.

Процес розвитку незалежної України супроводжується докорінними суспільними перетвореннями. Ці зміни ґрунтовно впливають на стан закладів науки, освіти і культури, на процес їхньої адаптації до нових соціально-економічних умов. Паралельно формується інформаційне суспільство, швидко впроваджуються нові комп’ютерні технології, створюються електронні ресурси. Все це зумовило необхідність осмислення ролі бібліотек щодо трансформації їхніх соціальних функцій у сучасному суспільстві, формування нового професійного мислення, набуття сучасних навичок і знань, перепідготовки і рекваліфікації кадрів, створення загальнодержавної системи безперервної освіти тощо. Важливе значення у висвітленні та врегулюванні цих проблем мають бібліотечні професійні видання, які мають стати засобом соціально-професійної комунікації та поширення знань, сприяти розвитку бібліотечної справи та науки, гуртувати бібліотечних фахівців як єдину соціально-професійну спільноту.
Сучасний соціокультурний процес визначив основні напрями досліджень в галузі бібліотекознавства. Більша частина з них спрямована на вивчення елементів системи «документ-користувач»: їхній зв’язок та залежність один від одного. Однак протягом останніх років дослідників все частіше цікавлять теми стосовно історії окремих бібліотечних закладів, книжкових зібрань, колекцій, особистостей, які залишили помітний слід в нашій професійній діяльності. Тому, не зважаючи на широкий доступ та загальне захоплення телекомунікаційними засобами, що забезпечують інформаційний супровід наукових досліджень, доволі важливими та затребуванними залишаються традиційні літературні джерела. На наш погляд, вони ще довгі роки будуть складати основу бібліотекознавчої науки, бо саме в них відображається та фіксується шлях розвитку бібліотечної справи в контексті різних історичних етапів країни та слугуватимуть прийдешнім поколінням в їхній науковій діяльності.
З огляду на вищесказане, хочеться привернути увагу професійної спільноти до унікального за своїм змістом спеціалізованого фонду читального залу бібліотекознавчої літератури. На сьогодні фонд складає понад 20 тис. документів, хронологічне охоплення – середина ХIX ст. до наших днів. Фундаментальні монографії, збірники наукових праць, матеріали і тези доповідей та повідомлень наукових конференцій, автореферати дисертацій, наукові довідники й енциклопедії, наукові джерелознавчі та періодичні видання з питань книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії – найвагоміша частина спеціалізованого фонду, джерельна база для подальшого розвитку бібліотечної наукової думки України. Більшість з цих видань – українською і російською мовами. Решта – англійською, німецькою, французькою, польською, китайською та іншими мовами народів світу. Окремий комплекс – ретроспективна частина фонду, де зберігаються рідкісні та цінні видання, хронологічні рамки яких становлять 1835 – 1948 рр. Серед них: Звіти Київської міської публічної бібліотеки за 1895 – 1906 рр.; Звіти Одеської міської публічної бібліотеки за 1875 – 1915 рр.; Історичний нарис про міські публічну бібліотеку в Одесі за 1830 – 1910 рр. ; Звіти Харківської та Херсонської громадських бібліотек за 1889 – 1915 рр. тощо. Неабиякий інтерес для дослідників становлять праці, в яких висвітлено роботу наукових, технічних, сільських, колгоспних, профспілкових та військових бібліотек, виданих в різні роки, починаючи з 1911року. Історичну цінність становлять прижиттєві праці визначних українських бібліотекознавців Д. Балики, Я. Маяковського, Ю. Меженка, С. Постернака, Л. Хавкіної та ін. Велике історичне і науково-практичне значення мають періодичні видання такі як: журнали ВБУ (нині НБУВ): «Книжний вісник» (1919), «Бібліотечний журнал» (1925 –1926), «Бібліотечний збірник» (1926 – 1927), «Журнал бібліотекознавства і бібліографії» (1927 –1930), де згуртувалися провідні бібліотекознавці того часу: Д. Балика, М. Сагарда, О. Полулях, В. Козловський, М. Ясинський, Г. Житецький, Б. Зданевич, Л. Биковський та ін., журнал «Бібліологічні вісті» (1923 –1930) Українського наукового інституту книгознавства (УНІК), редактором якого був видатний книгознавець і бібліотекознавець Ю. Меженко.
Для збереження та популяризації історичної частини фонду, працівники залу відбирали на оцифрування цінні рідкісні видання. Серед них, були оцифровані всі періодичні видання ВБУ (нині НБУВ), праці визначних українських бібліотекознавців Д. Балики, Ф. Максименка, С. Маслова, Ю. Меженка, М. Сагарди, С. Сірополка, М. Ясинського та ін. Створена у 2000 р. база даних «Бібліотекознавча література», загальна кількість бібліографічних записів якої понад 11 тис., зокрема містить 950 записів на історичні документи, які мають зв’язок з оцифрованими документами. В БД окрім бібліографічного опису, наведена інформація про наявність автографів, дарчих написів, бувших власників документів, екслібрисів, штемпелів різноманітних бібліотек і організацій та ін. На сьогодні, через об’єктивні причини і кадрові проблеми, ця робота дещо загальмована. Але сподіваємося і надалі продовжувати цю надзвичайно важливу та корисну діяльність стосовно формування бібліотекознавчого електронного ресурсу, що є актуальним як для дослідників так і для всіх фахівців бібліотечно-інформаційної галузі.