ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ У КОНТЕКСТІ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

ЗаявникТуровська Леся Олегівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 1. Наукові бібліотеки: основні напрями інтеграції з закладами освіти, науки та культури
Назва доповідіІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ У КОНТЕКСТІ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Інформація про співдоповідачівТетяна Миколаївна КОВАЛЬ, к.і.н., завідувачка Відділу комплексного бібліотечного обслуговування
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Бібліотека як соціальне явище пройшла довгий і складний шлях свого розвитку від розуміння її як простого сховища книг – до розгляду в якості багатофункціонального відкритого соціального інституту, що вміщує у собі інформаційні, комунікаційні, наукові, освітні, когнітивні, культурні та інші складники.
Спираючись на роботи зарубіжних і вітчизняних авторів, об’єктом нашого дослідження стала бібліотека як елемент соціокультурної інфраструктури; предметом – бібліотечні моделі, що забезпечують її існування та розвиток; метою –аналітичний сучасних моделей, представлених у практиці світових бібліотек.
Глобальні світові технократичні та соціо-культурні перетворення, стрімкий розвиток інформаційної цивілізації змінюють всю систему бібліотечної діяльності, впливають на взаємовідносини бібліотек з суспільством та іншими соціальними інститутами, ведуть до трансформації бібліотечних цінностей. Це вимагає пошуку нових моделей бібліотечного розвитку, які забезпечують життєздатність бібліотеки як інституту суспільства знань. Складність побудови таких моделей полягає в тому, що її розробники є одночасно і безпосередніми учасниками трансформацій, що відбуваються, знаходяться усередині цього процесу, що ускладнює механізм їх зміщення у позицію зовнішнього спостерігача.
Одне з перших досліджень, присвячених проблемам розвитку бібліотеки в інформаційному суспільстві, провів на початку 1990-х років С.В. Красовський, зробивши спробу моделювання такої бібліотеки, яка б відповідала існуючим уявленням щодо потреб нового суспільства з точки зору технократичного підходу. З того часу проводиться чимало наукових досліджень, автори яких (вітчизняні та зарубіжні) намагаються проаналізувати окремі сторони, аспекти та явища нової бібліотечної реальності та окреслити перспективи бібліотечного розвитку у контексті новітніх суспільних змін.
Зміни, що відбуваються у суспільстві, в значній мірі впливають на вибір нових підходів до формування бібліотечно-інформаційних ресурсів та обслуговування користувачів, розвитку бібліотечних технологій і персоналу, модернізації традиційних і освоєння нових напрямків діяльності.
У сучасних бібліотекознавчих дослідженнях дедалі частіше мова йде про системні моделі бібліотечно-інформаційного обслуговування із залученням у соціально-комунікаційний контекст. Застосовуючи діяльнісний підхід, підкреслюється активність користувача (приймача) в інформаційному процесі та суспільна затребуваність як змісту, так і форми тієї чи іншої комунікації.
Концептуальний аналіз проблеми свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку бібліотечної справи з’явилися дві взаємопов’язані між собою моделі бібліотечно-інформаційного обслуговування: традиційна (вертикальна) та інноваційна (горизонтальна).
Вертикальна модель розглядає бібліотечне обслуговування головним чином як лінійний, переважно односторонній процес у діаді взаємовідносин «бібліотекар-читач» з традиційним обслуговуванням та одноосібним вирішенням питання, які саме послуги потребує споживач.
Горизонтальна модель (що наразі поширюється) заснована на гуманістичних принципах та орієнтується на відкритий, рівноправний характер взаємодії бібліотекаря і читача, з широким наданням останньому (за допомогою новітніх технологій) вільного та безперешкодного доступу до інформації.
Провідною формою горизонтальної моделі є модель «Бібліотека 2.0» як новий напрям організації бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів в електронному середовищі Її головна особливість полягає у тому, що користувачам надається можливість залучатися до усіх бібліотечних процесів з використанням новітніх інтерактивних інформаційних технологій; брати участь у створенні, обговоренні та редагуванні інформаційних ресурсів.
Одна з головних ідей «Бібліотеки 2.0» полягає в тому, що, продовжуючи надавати послуги фізичним читачам усередині бібліотеки, передбачається вихід за рамки читальних залів та приміщень, і просування власних бібліотечно-інформаційних ресурсів, послуг і продуктів там, де також взаємодіють як фактичні, так і потенціальні читачі: на сайтах, у блогах, соціальних мережах, усередині бібліотечних співтовариств та інших розгалужених інформаційних каналах зв’язку. Впровадження такої моделі обумовлює максимальне по’єднання, з одного боку, – бібліотечних зусиль, з іншого – знань, компетенцій та можливостей користувачів (як фізичних, так і віртуальних); взаємну співпрацю обох сторін та їх рівноправну співучасть.
На практиці модель «Бібліотека 2.0» розглядається у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні сутність її полягає в активному використанні бібліотечним персоналом інструментів web 2.0 (блоги, вікі, соціальні мережі, віртуальні співтовариства). У широкому розумінні це – абсолютно нова філософія, в якій користувач є рівноправним учасником бібліотечного процесу, а сам простір бібліотеки стає здебільшого інтерактивним, що відповідає потребам сучасного зовнішнього (віртуального) читацького середовища.
У межах інформаційно-комунікаційної діяльності інноваційна бібліотека стає не тільки сховищем книг, а й самостійним виробником і організатором різноманітних ресурсів, у тому числі власних, задовольняючи широкі потреби своїх користувачів (як фізичних, так і віддалених) у знаннях та інформації.
Потреби фізичних (реальних) користувачів повністю вирішуються у стінах бібліотеки. Окрім традиційних форм обслуговування, це й забезпечення доступу до бібліотечного ЕК, електронної бібліотеки, локальних і мережевих ресурсів (придбаних і власної генерації), електронних резервних колекцій, але, підкреслюємо, – усередині бібліотеки.
Потреби віртуальних (віддалених) користувачів задовольняються на веб-сайті бібліотеки у мережі Інтернет. Сюди відносимо організацію доступу до ЕК у режимі онлайн, інформацію про ресурси бібліотеки, БД, електронну бібліотеку, а також доступ до віртуальних сервісів: електронної доставки документів, віртуальної довідкової служби, можливість перегляду електронних бібліотечних виставок (оглядів нової літератури у вигляді електронних слайд-презентацій або зображень обкладинок книг з анотаціями) тощо.
Упродовж останнього десятиріччя питаннями побудови інноваційної (сервісно-орієнтованої) моделі наукової бібліотеки опікується головна книгозбірня країни – Національна Бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) як визнаний лідер запровадження новацій у процеси бібліотечно-інформаційного обслуговування, яка вже без малого сто років успішно діє на ринку науково-культурно-освітніх послуг.
Вироблення та впровадження такої моделі відбувається за умов суцільного адаптування наукової бібліотеки до реалій сучасного інформаційного (електронного) середовища. Магістральним напрямом такого адаптування виступає інформатизація бібліотечної діяльності, яка найяскравіше проявляється у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування та збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів, послуг та продуктів, та забезпечення їх загальнодоступності за допомогою глобальних інформаційних соціальних мереж. Кульмінацією такої діяльності є налагодження чіткого процесу комплексного дистанційного бібліотечно-інформаційного обслуговування та віртуальна комунікаційна взаємодія наукової бібліотеки зі своїми віддаленими бібліотечними користувачами.
Світ бібліотек величезний. За оціночними даними, на території нинішніх держав-членів Європейського союзу діє 90 000 бібліотек, а всього, за даними ЮНЕСКО, у світі нараховується понад півмільйона пунктів бібліотечного обслуговування. Усі вони так чи інакше відрізняються ступенем розвиненості бібліотечних функцій, наповненням їх конкретним змістом, механізмами реалізації та державними гарантіями практичного втілення. Організовуючи доступ до накопичених інформаційно-знаннєвих ресурсів, забезпечуючи навігацію в них, кожна з них в тому чи іншому ступені формує та задовольняє інформаційні, наукові, освітні, культурні та інші потреби користувачів, забезпечує інтеграцію їх потреб, дій та інтересів, виступаючи не тільки активним учасником інформаційного виробництва, але й необхідним інструментом управління знаннями. У світлі вищевикладеного аналітичні дані щодо моделей сучасних бібліотек можуть бути використані при формуванні тих чи інших стратегій подальшого бібліотечного розвитку.