Агітаційно-пропагандистська діяльність Міністерства преси й інформації УНР у 1919 р. (на основі колекції листівок НБУВ)

Тези доповіді

УДК 94(477):019.5(093)”1919”
Шорсткіна Олександра Федорівна,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

АГІТАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ Й ІНФОРМАЦІЇ УНР У 1919 Р. (НА ОСНОВІ КОЛЕКЦІЇ ЛИСТІВОК НБУВ)

Проаналізовано комплекс аркушевих видань, здійснених Міністерством преси й інформації Української Народної Республіки доби Директорії у 1919 р. здебільшого з метою агітації до збройної боротьби за державність, як також із метою антибільшовицької пропаганди серед цивільного населення та військових. Виокремлено тематичні блоки летючок із фондів відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які видавалися та поширювалися протягом найбільш складного та драматичного періоду національно-визвольних змагань українців 1917–1921 рр.
Ключові слова: агітація, пропаганда, листівки, Міністерство преси й інформації, Директорія УНР, Українська революція.

У контексті відзначення 100-річчя віхових подій і процесів Української революційної доби вагомого значення набувають як ушанування та популяризація пов’язаних із цим періодом вже відомих героїчних сторінок вітчизняної історії, так і порушення науковцями маловивчених аспектів і актуалізація нових пластів джерельних матеріалів, особливо якщо вони дають змогу провести корисні паралелі із реаліями сучасного етапу існування Української держави. Окреслену проблематику частково висвітлено у працях О. Богуславського [1], С. Михайлової [2], О. Надтоки [3].
Профільне відомство в галузі агітації та пропаганди у складі уряду було сформоване незадовго після перемоги антигетьманського повстання та утвердження при владі Директорії УНР. Так, 30 грудня 1918 р. видано Декрет про створення Управління преси та інформації на правах окремого міністерства (згодом воно мало назви Міністерства преси й інформації / Міністерства преси та пропаганди) на чолі з Осипом Назаруком (1883–1940), відомим державно-політичним діячем, письменником і журналістом, галичанином за походженням. Згідно з документом, ключові завдання нового відомства полягали в тому, щоб «освідомляти широкі народні маси на Україні про самостійнодержавницькі інтереси Української Народньої Республіки, як також заступати ці інтереси перед громадською думкою за кордоном».
Перший очільник Міністерства О. Назарук у своїх спогадах так описував власний досвід у справі розбудови новоствореного органу: «…Відносини праці були незвичайно тяжкі: мало було вироблених людей. Коли я нпр. сконтролював інформаційне бюро для армії, то переконався, що на 14 начальників ріжних відділів, тільки оден знав, що робиться в його відділі, кілько він людей має і т. п. Міліони йшли на пресу й інформування населення. Але преса поза Київ майже ніде не виходила, а в краю були великі полоси, де по двох місяцях від вибуху повстання селянство не знало нічого про нову владу. Мої найближчі товариші працювали також так, що часто й на обід не було часу піти. Але нас було замало» [4, с. 88–89]. Про ці ж негаразди зазначав інший сучасник І. Метлинський у статті «Нагальна справа», опублікованій у «Вістнику УНР» від 12 лютого 1919 р. [1, с. 126–127]. Так чи інакше, завдяки зусиллям О. Назарука, а також за наступних народних міністрів преси й інформації – Івана Лизанівського (1892–1934?; квітень – серпень 1919 р.) та Теофана Черкаського (1892–1938; з кінця серпня 1919 р.) Міністерство розгорнуло потужну агітаційно-пропагандистську діяльність, яка виступала невід’ємною складовою відчайдушної збройної боротьби за збереження української державності. Найбільше аркушівок у 1919 р. було видрукувано за умов другої війни УНР із більшовиками.
Значний масив продукованої Міністерством листівкової літератури припадає на Кам’янецьку добу Директорії УНР (червень – листопад 1919 р.). Підготовкою та публікуванням летючок у той час займався спеціально організований при відомстві «Відділ народних видань» [1, с. 132]. Відомство публікувало листівки здебільшого у власній 1-й Друкарні Міністерства преси та інформації, а також в інших друкарнях – Подільської губернської народної управи, С. Клігера та ін. На деяких документах з колекції відділу стародруків та рідкісних видань зберігся відбиток печатки Міністерства «Українська Народня Республіка / Управління преси й інформації».
Помітна частина документів стосувалася військової сфери. Зокрема, цілу низку документів було поширено у зв’язку з переходом на Кам’янеччину вояків Української Галицької армії у липні 1919 р. та прилученням її до визвольних змагань на Наддніпрянщині. Так, Міністерство випустило листівку «Привіт Наддністрянським Козакам і Старшинам від Державної Інспектури Української Народної Армії», звернення «Козаки і старшини Галицької армії!», в яких висловлювалося сподівання на плідну взаємодію двох українських армій на антибільшовицькому фронті. Метелик «До галицьких жовнірів» мав підзаголовок «З приводу більшовицьких прокламацій до козаків Галицької армії», викладені в ньому тези розвінчували облудну «червону» пропаганду серед бійців УГА, знайомили їх із дійсною історією визвольних змагань на Великій Україні, постаттю С. Петлюри як борця за українську державу. Стерегтися провокацій головного ворога України закликала й летючка «Більшовицька брехня». Окрім того, аркушівки на цю тематику поширювалися серед місцевого населення – «Помагаймо Галичанам – вони й нам поможуть», «Селяне Поділля!» та ін. Такі видання були покликані подолати інформаційну прірву між українцями по обидва боки Збруча, сприяти втіленню в життя проголошеної Актом Злуки ідеї соборності.
Вагоме значення відігравали агітки про поповнення добровольцями Армії УНР («Всі ідіть до війська!!!»), оповіщення до населення про формування Кінного коша, заклики до жіноцтва допомагати воякам. Антибільшовицьким спрямуванням відзначаються летючки «До населення місцевостей України, зайнятих більшовиками», «Московські комуністи вже готують мішки на наш новий урожай», «Більшовики знов хочуть ограбувати селян!», адресовані селянству на окупованих Червоною армією теренах України.
У листівковій формі представлені також деякі накази Головного отамана Армії УНР, обмін вітаннями між Республіканськими Військами (Штабом Головного отамана) та повстанським табором зі взаємними запевненнями провадити спільну боротьбу проти більшовиків, відозви до війська з нагоди важливих подій (відзначення другої річниці Першого Універсалу Центральної Ради в червні 1919 р., вступу об’єднаних українських армій до Києва 30 серпня 1919 р.) тощо.
Публікувалися у вигляді метеликів і більш розлогі тести. Листівка «Пора вже бути нам свідомими і корисними громадянами Української Народної Республіки» (вересень 1919 р.) мала на меті вплинути на настрої подільського селянства, якому набридло воювати, «кидати родину, поле, хатину і таскати за плечима рушницю». Автором зауважено про часту байдужість українців до громадянських обов’язків; висновок був невтішним: «Наші селяне не тільки не розуміють сучасного менту і свого становища… не мають в своїм серці ні краплі любви до рідного краю», відтак є «такі короткозорі до тої небезпеки, яка нас обгортає»; тимчасом як «вороги напружують всі свої сили, всякими правдами і неправдами, брехнями і насильством силкуються просрочити своє перебування на Україні, а ми такі несвідомі, такі байдужі, такі темні і тупоголові, що не хочемо зрозуміти своєї небезпеки…». Наприкінці агітка закликала схаменутись та, пам’ятаючи про подвиги і жертовність лицарів України, зробити маленький внесок в оборону Вітчизни.
Таким чином, досвід УНР доби Директорії, зокрема 1919 р., є гідним прикладом інформаційного протистояння агресорові, зважаючи на вкрай несприятливі для учасників українських національно-визвольних змагань умов бойових дій, втрати великої частини території, відчутного ворожого агітаційно-пропагандистського впливу на населення й армію та потребує подальшого вивчення та популяризації.

Бібліографічні посилання
1. Богуславський О. В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917–1920 рр. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2003. 236 с.
2. Михайлова С. В. Агітаційна діяльність Директорії УНР у боротьбі за селянство Поділля // Історія України: маловідомі імена, події, факти. Київ; Хмельницький, 2005. Вип. 32. С. 241–249.
3. Надтока О., Черевичний Г. Революційна доба у сприйнятті її сучасників – українців (на прикладі листівок 1917–1919 рр.) // Листівки Української революційної доби (1917–1919 рр.): збірник документів / укл. О. М. Надтока, Г. С. Черевичний. Київ.: ДП «Інформ-аналіт. агентство», 2014. С. 9–29.
4. Назарук О. Рік на Великій Україні: конспект споминів з Української революції / Др. Осип Назарук. Відень: Вид. «Українського прапору», 1920. 344 с. (Українські мемуари).

References
1. Bohuslavskyi, O. (2003). Informatsiyno-presova diyalnist Tsentralnoyi Rady ta ukrayinskykh uriadiv 1917–1920 [Informatively and Press Activity of the Central Council and Ukrainian Governments 1917–1920]. Zaporizhzhia: GU “ZIDMU”, 236 p. [in Ukrainian].
2. Mykhaylova, S. (2005). Ahitatsiyna diyalnist Dyrektoriyi UNR u borotbi za selianstvo Podillia [Agitation Activity of the UNR’s Directorate in the Struggle for the Peasantry of Podolia]. Istoriya Ukrayiny: Malovidomi imena, podiyi, facty [History of Ukraine: Little-known Names, Events, Facts], 32, 241–249. [in Ukrainian].
3. Nadtoka, O., Cherevychnyi, H. (2014). Revoliutsiyna doba u spryyniatti yiyi suchasnykiv-ukrayintsiv (na prykladi lystivok 1917–1919 rr.) [Revolutionary Times in the Reception of Its Contemporaries – Ukrainians (On the Example of the Leaflets of 1917–1919)]. In Lystivky Ukrayinskoyi revoliutsiynoyi doby (1917–1919): Zbirnyk dokumentiv [The Leaflets of Ukrainian Revolutionary Period (1917–1919): Collection of Documents] (pp. 9–29). Kyiv: DP “Inform-Analit. Ahentstvo”. [in Ukrainian].
4. Nazaruk, O. (1920). Rik na Velykiy Ukrayini: konspekt spomyniv z Ukrayinskoyi revolyutsiyi [A Year in Greater Ukraine: A Synopsis of the Memories of the Ukrainian Revolution]. – Wien: Vyd. “Ukrayinskoho praporu”. (Ukrainian Memoirs) [in Ukrainian].

UDC 94(477):019.5(093)”1919”
Shorstkina Oleksandra,
junior researcher,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine

AGITATION AND PROPAGANDA ACTIVITIES OF UNR’S MINISTRY OF PRESS AND INFORMATION IN 1919 (ON THE BASE OF LEAFLETS COLECTION OF VNLU)

It is analyzed the complex of worksheets published by the Ministry of Press and Information of the Ukrainian National Republic, mainly for the purpose both of agitation for the armed struggle for statehood and anti-Bolshevik propaganda among the civilian population and the military in the period of the Directory in 1919. It is distinguished the thematic blocks of flyers from the funds of the Department of Old-Printed Books and Rare Editions of the Institute of Bibliology of Vernadsky National Library of Ukraine, which were published and distributed during the most difficult and dramatic period of national liberation movement of Ukrainians during 1917–1921.
Keywords: Agitation, Propaganda, Leaflets, Ministry of Press and Information, Directory of UNR, Ukrainian Revolution.