«Зовнішні розширення» як основне поняття культурологічної концепції Маршалла Маклюена: біографічний контекст

ЗаявникКропочева Наталія Миколаївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 6. Біографіка та біобібліографія як інформаційно-комунікативний ресурс суспільно-політичних і культурних трансформацій
Назва доповіді«Зовнішні розширення» як основне поняття культурологічної концепції Маршалла Маклюена: біографічний контекст
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Анотація. Висвітлено основні поняття концепції канадського культуролога Маршалла Маклюена; акцентовано увагу на можливих змінах у формуванні певних сегментів біографічної інформації, що кумульовані в інформаційно-довідкових архівах національного, регіонального та місцевого значення. Сформульовано гіпотезу наукової розвідки: чи можливе проникнення нових концептів Маршалла Маклюена у термінологічний простір вітчизняної біографістики? Продовження обговорення означеної проблеми, на мою думку, може стати предметом дискусії під час проведення секції.
Ключові слова: Маршалл Маклюен, зовнішні розширення, ороакустичний, аудіовізуальний канали, біографістика.

Постановка проблеми. Суперечливість і безмежність глобалізаційних змін зменшують і нівелюють значення окремої особистості. Час безмежної віри в буття людини, необмеженої ні соціальними, ні політичними рамками, коли, за словами середньовічного поета і проповідника Джона Донна, людство «маліло» зі втратою кожної людини, змінився на прагматичне відношення до людини як до «одиниці інформаційного потоку» [2]. Збереження духовної єдності людей минулих епох з сучасною генерацією дає можливість усвідомити і спробувати вплести в історичну канву новітні форми визначення місця біографічної інформації в структурі соціальних комунікацій для того, щоб «не переривалась сув’язь часу». Власне, комунікаційні канали, трансформуючи й форматуючи нову систему суспільних відносин, стають соціально-впливовими та соціально визначальними чинниками. В той же час вони уможливлюють репрезентацію ідей особистостей, які мислили в парадигмі сучасної інформаційної епохи.
Виклад основних змістових ліній розвідки. Найбільш «інформативним» в сенсі сучасних інформаційних технологій може стати концепція Маршалла Маклюена, канадського культуролога, етнографа, який вважав, що «духовний та матеріальний розвиток людства визначають не знаряддя праці, економіка, політика і культура, а те, що лежить в їх основі — технології соціальних комунікацій, тобто комунікаційні канали, якими володіє людство [3]. В основу своєї періодизації історії людства ним покладено найпоширеніші комунікаційні канали. Так, в першій, «дописьмовій», ері використовувалися природні комунікаційні канали, основу яких складало безпосередньо мовлення. Це була епоха людини, що «слухає». В епоху писемності (другий етап) основним каналом комунікацій визнано «зоровий», що сприяло розвитку мислення і водночас відчуженню від оточуючого світу. Тривалий час усний і писемний канали комунікацій знаходилися в умовах відносної рівноваги, яку було порушено з винаходом друкованого каналу передачі інформації. Так звана «епоха Гуттенберга» дала можливість відчужувати не лише навколишній світ, а й окрему людину, індивіда. На погляд М. Маклюена, основні глобальні біди сучасної цивілізації – світові війни, забруднення і знищення природи, з одного боку, та інформаційне перевантаження, психічні розлади – з іншого, є наслідками впливу різнобічної друкованої інформації. Четвертий етап, що тільки-но розпочався, характеризується синтезом «людини, що слухає» та «людини, що дивиться». Електронні засоби комунікації впливають не на окремі органи чуття людини, а комплексно, тобто повертається «сенсорний баланс» епохи дописемної комунікації [3].
Теоретичне підґрунтя концепції М. Маклюена базується на наступних поняттях: візуальна грамотність, медіаграмотність, зовнішні розширення, ороакустичний, візуальний канали.
Біографічний контекст нашої розвідки обумовлює полемічність наступного судження: чи можливі гармонізація аудіовізуального потоку для отримання інформації і традиційного читання? Чи є для сучасної людини доступ до електронних біографічних ресурсів питанням вищого порядку?
Висновки. Узагальнюючи наші міркування стосовно концептуального бачення Маршаллом Маклюеном перспектив розвитку суспільства в прогнозованому, а чи навіть сконструйованому ним футуристичному сценарію переваг інформації у розбудові сучасного простору, знову ж таки продовжимо формулюванням тези: нецілісність системи знань, що формується засобами аудіовізуальних засобів, дезорієнтує і робить процес осмислення ситуативним, поверхневим, інформативно насиченим, але ж мозаїчним.
З огляду на це, певна частка скепсису присутня під час осмислення основних положень концепції М. Маклюена, зокрема, стосовно його тези про взаємозв’язок вільного доступу до світових інформаційних ресурсів і можливості кожній людині реалізувати власний потенціал.

Бібліографічні посилання
1. Вітчизняні ресурси біографічної та біобібліографічної інформації: проблеми формування й використання : колективна монографія / [В. І. Попик (кер. проекту), Н. І. Любовець, О. М. Яценко, С. М. Ляшко та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2016. – 272 с.
2. Гемінґвей Е. По кому подзвін / Ернест Гемінґвей ; переклад з англ. : Савенець Андрій. – Львів : Видавництво старого лева, 2018. – 608 с.
3. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека [Электронный ресурс] / Маршалл Маклюэн ; пер. с англ. А. Юдина. – Режим доступа: http://yanko.lib.ru/books/media/mcluhan-understanding_media.pdf. – Название с экрана. – Дата обращения: 06.08.2019.