Бібліотеки в соціальних мережах: до питання стандартів діяльності

ЗаявникТарасенко Наталія Віталіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіБібліотеки в соціальних мережах: до питання стандартів діяльності
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Сучасне бібліотечне інформаційне середовище, сформоване на платформі Web.2.0, створює нові можливості для організації інтерактивної інформаційної взаємодії бібліотеки з користувачами за рахунок використання соціальних мереж. Бібліотечний сегмент простору соціальних мереж нині досить значний і має тенденцію до швидкого росту. Сторінки у соціальних мережах популяризують бібліотеки в електронному середовищі, привертають увагу користувачів до їх ресурсів та послуг, слугують засобом для просування бібліотечних інформаційних продуктів, платформою для професійної комунікації бібліотекарів тощо. Вирішального значення для підвищення ефективності мережевої сторінки як засобу комунікації бібліотеки з користувачами мають її специфічні характеристики, яких вона набуває завдяки професійно створеному інтерфейсу та грамотно представленим матеріалам.
На сьогодні відсутні певні стандарти чи вимоги до зовнішнього вигляду та змісту сторінок у соціальних мережах взагалі і бібліотечних мережевих представництв зокрема, окрім умов відповідності їх інформації загальновизнаним етично-моральним нормам та відсутності у їх матеріалах закликів до зміни конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. З огляду на те, що мережеві співтовариства в інтернет-середовищі є неформальними і передбачають відносну свободу змістовного наповнення та літературного стилю, будь-яка регламентація їх функціонування виглядає, з одного боку, недоречною. Втім, це твердження можна без сумніву застосувати лише до особистих сторінок у соціальних мережах, де свобода самовираження стає як головним мотивом спілкування, так і запорукою популярності того чи іншого користувача. Коли ж мова йде про офіційні мережеві сторінки установ чи організацій, створювані переважно з метою забезпечення більш активної комунікації з клієнтами, партнерами, споживачами послуг чи товарів, їх функціонування, очевидно, має слідувати у руслі певної концепції, спрямованої на досягнення цілей і завдань даної установи. У цьому сенсі доречними можуть бути певні галузеві стандарти, які б визначали основні принципи та правила створення, оформлення, наповнення мережевих сторінок і підтверджувалися б відповідними нормативними документами (технологічними інструкціями). Це дало б можливість значно підвищити якість вказаних ресурсів, а також забезпечити наступність їх функціонування у разі тимчасової відсутності відповідального за цю роботу працівника чи його звільнення.
Разом з тим, істотним елементом якості мережевого представництва установи чи організації є кваліфікація персоналу, відповідального за створення, наповнення та підтримку сторінки у соціальній мережі. У більшості випадків така робота не передбачає окремої посади і здійснюється працівниками паралельно з їх основними обов’язками. Це призводить до їх перевантаження, яке у результаті впливає на якість роботи, або ж хаотичного наповнення мережевої сторінки розрізненою інформацією, здійснюваного кількома, не завжди обізнаними у цьому процесі, людьми. Очевидно, що у такій ситуації виглядає логічним включення роботи щодо підтримки функціонування мережевих інтернет-представництв установ до посадового навантаження відповідних працівників з відображенням в посадових інструкціях, які, у свою чергу, ґрунтуватимуться на кваліфікаційних вимогах до фахівців даної сфери діяльності, нормах часу та оплати праці такого посадовця.
В бібліотечній системі України поки що не розроблені документи, що регламентують діяльність бібліотек у соціальних медіа, тому створення сайтів і представництв бібліотек у соціальних мережах відбувається з урахуванням загальноприйнятих вимог до їх функціонування, а їх інформаційне наповнення часто визначається бібліотечними працівниками інтуїтивно. Проте, з огляду на зростаючу роль бібліотек як важливої складової інформаційної інфраструктури, що надає доступ до якісної, достовірної та структурованої інформації, та виходячи з твердження про приналежність бібліотечних сторінок у соціальних мережах до інформаційних продуктів бібліотек, актуальною видається розробка і запровадження стандартів присутності бібліотек у середовищі соціальних мереж, які включали б, зокрема, сформовані на основі моніторингу присутності бібліотек у соціальних мережах та рекомендацій фахового середовища орієнтовні стандарти дизайну обкладинки та інформаційного наповнення мережевої сторінки бібліотеки, посадові інструкції та норми праці бібліотечного фахівця зі створення і підтримки функціонування цього ресурсу.
Підґрунтя для пропозицій щодо загальних вимог чи стандартів створення мережевих сторінок бібліотек можуть скласти запропоновані у бібліотекознавчій літературі критерії їх аналізу, зокрема, рівень надання інформації про бібліотеку, конвергентність, змістовність інформації, інтенсивність зворотного зв’язку тощо. Загальне уявлення про правила створення і функціонування мережевих представництв українських та зарубіжних бібліотек можна отримати, дослідивши їх сторінки у найбільш популярних соціальних мережах.