Сучасна економічна термінологія у реферативних текстах РБД «Україніка наукова»

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:001.102]:811.161.2`373:33
Поліщук Тетяна Валентинівна,
провідний редактор,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТАХ РБД «УКРАЇНІКА НАУКОВА»

Розглянуто проблеми економічної термінології. Проаналізовано шляхи поповнення лексичного складу сучасної української мови, зокрема економічної термінології. Охарактеризовано явища запозичення, синонімії та фразеології в економічній термінології.
Ключові слова: термін, економічна термінологія, запозичення термінів, фразеологізми.

Однією з найдинамічніших терміносистем є фінансово-економічна, яка мусить відгукуватися на мінливі реалії поточної економічної практики і потребує постійного поповнення та оновлення, тому поява нових терміноодиниць відповідає потребі часу. Все більше з’являється семантично та стилістично модифікованих термінів, які доповнюють термінологічну лексику. Між термінами та загальновживаною лексикою відбувається постійний обмін: терміни входять до складу загальномовних одиниць, і навпаки, слова загального вжитку змінюються й стають термінами. Варто також зазначити, що російськомовні термінологічні впливи змінюються англіцизмами. Багато науковців дотримуються думки, що житимуть тільки ті нації, що розвиватимуть свою наукову мову. Процес глобалізації є об’єктивним, незалежно від ставлення до нього окремих країн або верств населення.
Конструктивно обираючи наповнення будь-якої терміносистеми, враховуючи багаті можливості, традиції та властивості української мови, можливо творити власні терміни.
Пришвидшення міграційних процесів між лексикою загальною та галузевими терміносистемами в свою чергу провокує зміни в мові.
Досліджуючи, яким саме термінам віддають перевагу науковці реферативної бази даних «Україніка наукова» варто відзначити, що вони намагаються уникати явищ синонімії та полісемії. Хоча інтернаціоналізми на базі європейсько-американського мовного ареалу стали головним аспектом міжнародного «спілкування».
Для відображення раніше відсутніх економічних реалій в українській мові зараз обирають аналогії для нових найменувань. У розмовному та публіцистичному стилях такі переосмислення широко вживані, але й у науковому стилі, зокрема у фінансово-економічній терміносистемі вони трапляються досить часто, набуваючи сталого термінологічного значення, увиразнюючи, уточнюючи поняття. Проте варто зазначити, що досить часто вони залишаються тільки в жаргонній сфері вживання (комірці білі (сірі, сині), шокова терапія, спляча красуня).
Від 90-х років ХХ ст. в українську мову, зокрема в економічну й фінансову галузеві терміносистеми, додалося чимало англійсько-американських лексем, котрі ще не мають національних аналогів, оскільки понять, які вони позначають, у соціалістичній економіці не було, наприклад: аудит, артдилер, бізнес, брейк, брокер, букмекер, кеш, кліринг, маркетинг, менеджмент, овернайт, оверсолд, тендер, франчайзинг, фритредер, ф’ючерс, чартер тощо. Серед запозичених термінів є чимало французьких (аванс, афера, реалізація, ретур, сеньйораж, форфейтинг, форс-мажор), німецьких (біржа, бухгалтер, вексель, ґешефт, капітал, ордер, синдикат, такса, фрахт), італійських (авізо, альпарі, валюта, дизажіо, жиро, інкасація, інкасо, каса, квитанція, контрабанда, рекамбіо, ретрата) і, безперечно, латинських (акцесія, інвестор, ліцитатор, негоціант, пеня, пролонгація, ревізія, реприватизація, реституція, фонд) одиниць, що пов’язано з торговельними, економічними стосунками між різними державами. Запозичені слова поступово адаптуються в мові й стають невід’ємною частиною її термінологічного фонду.
До системи української фінансово-економічної термінології можна зарахувати й численні абревіатури (напр.: МВФ, МБРР, ЄБРР, МБРР). Труднощі виникають в оперуванні транслітерованими абревіатурами (напр.: ЮНІДО (UNIDO) – United Nations Industrial Development Orgnization – Організація Об’єднаних Націй із торгівлі та розвитку): ЮНІДО визначила (бо організація) чи ЮНІДО визначило (за принципом зовнішньої аналогії) [5, с. 5].
Із плином часу термін менш уживаний поступово відійде, а приживеться влучніший, придатніший. Так досягається оптимальне співвідношення національних та іншомовних складників у термінології.
Оптимальним варіантом найменування певного терміну з огляду на словотвірні, граматичні, правописні, стилістичні норми літературної мови в монографії «Основи термінотворення» є перехід слова із загальновживаної лексики до певної терміносистеми. Інколи такий перехід вважають не завжди доцільним, оскільки слову лише «приписується» нове значення. І для того, аби вирізнити його, змінюють наголос, вимову, відмінок чи написання [1, с. 9]. При цьому автори більше схиляються до запозичень з інших мов.
Цікаве спостереження подає О. Плаксій, зазначаючи, що в економічній термінології метафоризованим може бути як стрижневий компонент терміна (валютна змія), так і залежний компонент (дикий ринок) [2, с. 305]
Зауважено, що детермінологізація також активно використовується в сучасній економічній термінології, в щоденному бутті, ЗМІ тощо (акції падають, підписати вирок), що виводить його за межі галузевого контексту.
Масове запозичення негативно впливає на національну мовну картину і відчужує її від автентичних мовців.
Висновки. Від 90-х років ХХ ст. триває постійне поповнення української фінансово-економічної термінології одиницями ринкової економіки, більшість із яких є запозиченнями з англійської мови. Ще одним шляхом адаптації запозичень стала фразеологія. Варто відзначити еволюцію цього процесу від емоційно-оцінкових уподібнень до логічно вибудуваних асоціативних порівнянь, аналогій тощо.
Нормальний процес розвитку мови через запозичення, копіювання тощо дозволяє українській термінології гармонійно входити до світового науково-технічного, економічного та соціально-політичного контексту.

Бібліографічні посилання
1. Д’яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти: [монографія] / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. Київ: Аcademia, 2000. 216 с.
2. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм: монографія / З. Й. Куньч, Г. В. Наконечна, О. Р. Микитюк, С. З. Булик-Верхола, Ю. В. Теглівець. Львів: Галицька Вид. Спілка, 2018. - 180 с.
3. Булик-Верхола С. З., Наконечна Г. В., Теглівець Ю. В. Основи термінознавства: навч. посіб. / С. З. Булик-Верхола, Г. В. Наконечна, Ю. В. Теглівець; Нац. ун-т «Львів. Політехніка». Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2013. 159 с.
4. Вознюк Г. Термінологічна орфографія: трансакція чи транзакція? / Г Вознюк, І Ментинська // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2012. № 733. С. 6-9.
5. Вознюк Г. Л. Процес фразеологізації як засіб творення фінансово-економічних термінів. 2017. Режим доступу: https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/article/.../181
6. Зубков М. До проблеми унормування запозичень / М. Зубков // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. 2012. С. 3-5.
7. Чорновол Г. В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань) : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Г. В. Чорновол. Київ, 2004. 26 с.

References
1. Diakov, A. S. (2000). Osnovy terminotvorennia: semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty [Bases of terminotvorennya: semantic and sociolingvistichni aspects]: [monohrafiia]. A. S. Diakov, T. R. Kyiak, Z. B. Kudelko. 216 s. Kyiv, Academia. [In Ukrainian].
2. Kunch, Z. Y. (2018). Teoriia termina: konkretyzatsiia leksyko-semantychnykh paradyhm [Theory of term: specification of lexico-semantic paradigms]: monohrafiia. H. V. Nakonechna, O. R. Mykytiuk, S. Z. Bulyk-Verkhola, Yu. V. Tehlivets. 180 s. Lviv: Halytska Vyd. Spilka. [In Ukrainian].
3. Bulyk-Verkhola, S. Z. (2013). Osnovy terminoznavstva [Bases of terminology science]: navch. posib. S. Z. Bulyk-Verkhola, H. V. Nakonechna, Yu. V. Tehlivets; Nats. un-t «Lviv. Politekhnika». 159 s. Lviv: Vyd-vo Lviv. Politekhniky. [In Ukrainian].
4. Vozniuk, H. (2012). Terminolohichna orfohrafiia: transaktsiia chy tranzaktsiia? [Terminology orthography: transaction or transaction] H Vozniuk, I Mentynska. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». № 733. S. 6-9. [In Ukrainian].
5. Vozniuk, H. L. (2017). Protses frazeolohizatsii yak zasib tvorennia finansovo-ekonomichnykh terminiv [Process of phraseology as means of creation of finanсе-economics terms]. URL: https://ukrsense.dp.ua/index.php/USENSE/article/.../181 [In Ukrainian].
6. Zubkov, M. (2012). Do problemy unormuvannia zapozychen. Problemy ukrainskoi terminolohii [To the problem of setting of norms of borrowings]: zb. nauk. pr. S. 3-5. [In Ukrainian].
7. Chornovol, H. V. (2004). Novitnia ekonomichna terminolohiia ta yii stylistychne vzhyvannia v suchasnii ukrainskii movi [Newest economic terminology and it the stylistic use in modern Ukrainian language] (na materiali periodychnykh vydan): avtoref. dys. … kand. filol. nauk: 10.02.01 «Ukrainska mova». 26 s. Kyiv. [In Ukrainian].

UDC 027.54(477-25)VNLU:001.102]:811.161.2`373:33
Polishchuk Tatiana V.,
Senior Editor,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
MODERN ECONOMIC TERMINOLOGY IN ABSTRACT TEXTS OF ABSTRACT DATABASE «UKRAINIKA SCIENTIFIC»
The problems of economic terminology are considered. The ways of addition to lexical composition of modern Ukrainian language are analysed, in particular economic terminology. The phenomena of borrowing, synonym and phraseology in economic terminology are described.
Keywords: term, economic terminology, borrowing of terms, phraseological units.