Вчені-геологи Київського університету св. Володимира в контексті розвитку геологічних інформаційних ресурсів

ЗаявникОсіння Наталя Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 5. Біографіка, біобібліографія та біографістика в науково-комунікаційному просторі незалежної України
Назва доповідіВчені-геологи Київського університету св. Володимира в контексті розвитку геологічних інформаційних ресурсів
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 01:55
Н.В. Осіння
молодший науковий співробітник
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України
м. Дніпропетровськ

ВЧЕНІ – ГЕОЛОГИ КИІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО
ВОЛОДИМИРА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГЕОЛОГІЧНИХ
ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

Сьогодні одним з пріоритетних завдань є вивчення внеску українських вчених до скарбниці незалежної України. Геологія має славну історію, добрі традиції і вагомі здобутки і протягом декількох століть є важливішою із складових енергетичної безпеки нашої країни. Тому серед історичних постатей минулого особливу увагу заслуговують вчені-геологи України Х1Х – початку ХХ століття, які не тільки створили величезну наукову спадщину, але й були засновниками інформаційно-бібліографічних галузевих ресурсів. Науково-інформаційна діяльність вчених-геологів на теренах України в Х1Х- початку ХХ ст. викликає не тільки історичний, а й практичний інтерес, тому що дає змогу визначити особливості розвитку створення інформаційних ресурсів .
Проблема вивчення внеску вчених-геологів та гірників України Х1Х – початку ХХ ст. у створення інформаційно-бібліографічних ресурсів не стала предметом спеціального наукового дослідження, хоча її актуальність в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства неухильно зростає. Історіографія наукової спадщини вчених-геологів Київського університету св. Володимира має певну історію. Протягом багатьох років ученими, фахівцями різних галузей знань, краєзнавцями, бібліографами була створена значна джерельна база з питань науково-педагогічної та організаційної діяльності вчених-геологів.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі широкої джерельної бази провести комплексний аналіз науково-інформаційної та педагогічно-просвітницької діяльності вчених-геологів університету св. Володимира, висвітлити пріоритетні напрями їх діяльності, оцінити місце і роль вчених у створенні інформаційного ресурсу з геології .
Відкриття одного із перших вищих учбових закладів України – Київського університету св. Володимира було підготовлено економічним, політичним і культурним розвитком Правобережної України. Кафедра мінералогії і геогнозії(згодом геології) – одна із найстаріших кафедр університету. Імена вчених-геологів Київського університету св. Володимира широко відомі у вітчизняній та світовій науці. Вони збагатили науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків мінералогії, геології, гідрогеології, палеонтології.
Найбільш яскравою фігурою в сузір'ї геологів Київського університету можна вважати К.М. Феофілактова. Це був вчений, який став засновником київської школи геологів. Про його польові дослідження, тематику наукових досліджень, лекції часто потрібно вживати слово вперше.
Наукова спадщина К.М. Феофілактова на той час була значним явищем в геологічних наукових колах. Геологічні карти, статті, дисертації, доклади на різних з’їздах, звіти про геологічні розвідки, лекції – все це належить перу вченого. Головне, що науковий доробок К.М. Феофілактова відзначався комплексністю, системністю та оригінальністю авторського підходу. Дуже важлива риса досліджень вченого - прагнення до практичного використання розробок. Перші друковані праці вченого з’явилися в кінці 40-х років . Це були звіти про геологічні дослідження Київської, Волинської і Подільської губерній. Ці публікації можна визначити як перші стислі науково-дослідні роботи з геологічної тематики. Викликають певний інтерес і його дисертації .
Невимовно важливе значення для того часу мали складені вченим геологічні карти. Це була свого роду сенсація в геологічних наукових колах і неоціненна практична користь для потреб України. Геологічні карти стали початком геологічного вивчення і картографування території нашої країни, були відзначені преміями Російського мінералогічного товариства і мають велику книгознавчу цінність [1]. Він заклав основи гідрогеології України і першим пояснив можливість артезіанського водопостачання Києва, що було дуже важливою тогочасною подією. В кінці 80-х років з’явився цикл публікацій К.М. Феофілактова стосовно артезіанських колодязів в Києві. Ці проблеми висвітлювалися на сторінках часописів і газет [2]. К.М. Феофілактов був одним із основоположників в Росії інженерної геології. Він детально вивчав природу київських зсувів і виявив шляхи боротьби з ними. Як приклад можна привести фундаментальну працю вченого надруковану в «Записках Киевского общества природоиспытателей» в 1881 році. Вчений розумів велику практичну допомогу геології народному господарству України й активно приймав участь в розвідці в Київській губернії родовищ вугілля, марганцю, родовищ залізних руд Полісся і родовищ кам’янобудівельних матеріалів. Розвідки з цієї тематики друкувались в різних виданнях. К.М. Феофілактов часто рецензував роботи з геологічної тематики і брав активну участь у дискусіях, проявляючи зваженість, толерантність, переконливі доводи і доброзичливість до опонентів.
Другою яскравою особистістю в геологічних колах Університету був П.Я. Армашевський – відомий геолог широкого профілю. Майже 10 років він щоліта їздив у наукові відрядження в Чернігівську, Київську, Полтавську , Волинську, Херсонську та Таврійську губернії , де проводив різні геологічні спостереження і збирав багатий фактичний матеріал. Велику увагу дослідник приділяв вивченню Чернігівської губернії, що на той час була мало досліджена. Результатом цих досліджень стала дисертація «Геологічний нарис Чернігівської губернії», за яку в 1883 році він одержав ступінь магістра мінералогії та геології [3]. В 1903 році вчений захистив докторську дисертацію " Геологічні дослідження в області басейнів Дніпра й Дону". В цих працях зроблено детальний огляд літератури і наведена значна бібліографія з досліджуваних проблем, що можна розцінювати як ретроспективну бібліографію з певної тематики.
Досягнення вітчизняної природничої науки в другій половині Х1Х ст. сприяло значному збільшенню літератури з різних галузей природознавства і як наслідок цього процесу - спроба створення поточних бібліографічних покажчиків. У Київському університеті вперше в Росії з'явився поточний покажчик з різних областях природознавства-«Указатель русской литературы по математике, чистым и прикладным естественным наукам, медицине и ветеринарии», який друкувався Київським товариством дослідників природи. Це було своєчасне і дуже цінне видання на теренах України. П.Я. Армашевський, володіючи високою інформаційною культурою, об'єктивністю і толерантністю, прекрасним знанням геологічної справи, розуміючи актуальність і цінність різних видань, приймав активну участь у виданні «Указателя…». Він відбирав літературу з геологічних наук. Це яскравий приклад величезного внеску П.Я. Армашевського у розвиток поточного галузевого інформування.
В Київський університет М.І. Андрусов приїхав вже відомим вченим і педагогом. В Києві він працював 8 років, але без його постаті неможливо уявити геологічну науку в університеті. В цей час М.І. друкує монографії, статті, науково-популярні огляди,підручники, рецензії і реферати. Аналіз його праць свідчить про актуальність і широту тематики,оригінальність вирішення поставлених задач, значні оглядові інформаційні дослідження літератури. Треба особливо відзначити яскраво виражену міжкультурну комунікацію вченого, яка виразно проявилася в безпосередньому науковому спілкуванні з зарубіжними колегами, участю в Міжнародному геологічному конгресі, виданні деяких наукових праць в зарубіжних галузевих журналах.
З Київським університетом св. Володимира пов’язана і доля П.А. Тутковського, який багато зробив для розвитку бібліографії в різних галузях геологічних наук. Ще студентом П.А. Тутковський зробив випуск літографічного перекладу книги німецького мінералога Наумана і проілюстрував її власними малюнками. Цей підручник був дуже необхідним навчальним посібником - в університетах того часу не було підручників з мінералогії. В кінці 80-х років він видав перше доповнення до каталогу бібліотеки Київського товариства природодослідників [4] . Це було воістину цінним скарбом для того часу. Наукова робота П.А. Тутковського починалася одночасно з бібліографічним пошуком інформації. Найбільш цінні покажчики виданні до 1917 року: «Библиографический указатель литературы по выкопным и ныне живущим фораминиферам за 1888-1898 годы» і «Библиографический обзор литературы по геологи и физической географи центрального и южного Полесья». Майже до кожної статті П.А. Тутковский додавав список літератури, в якому враховувалась вітчизняна і зарубіжна література зі значною глибиною ретроспекції. Крім того, вчений протягом декількох років вів в німецькому журналі рубрику щодо вітчизняних новинок з питань геології. Підсумовуючи вищенаведене, можна визнати, що П.А. Тутковський був професійним бібліографом геологічної літератури і його внесок у створення ретроспективної, поточної та оглядової бібліографії України заслуговує на велику пошану.
Висновки. Вчені-геологи Київського університету св. Володимира, створивши наукові школи геологів, зайняли провідне місце у вирішенні актуальних проблем геологічної науки України і успішно виконували практичні завдання економіки краю. Аналіз науково-педагогічної спадщини вчених-геологів в книгознавчому контексті дозволяє стверджувати, що вона представлена широким тематико-типологічним спектром видань, які відповідали вимогам розвитку геологічних знань і поліграфічним можливостям того часу. Висока інформаційно-бібліографічна культура вчених-геологів, знання іноземних мов, міжкультурна комунікація і прагнення до популяризації вітчизняних досягнень стало тим фундаментом, на якому зародилися основи оглядової, ретроспективної і поточної бібліографії.
1. Феофилактов К.М. Геологическая карта Киевской губернии/К.М. Феофилактов – К., 1872
2. Феофилактов К.М. К вопросу об артезианских колодцах г. Киева/К.М. Феофилактов//Зап. Киев. О-ва естествоиспытателей. – 1887. – Т.7, вып. 2. – С. 17-20.
3. Армашевский П.Я. Геологический очерк Черниговской губернии/П.Я. Армашевский//Зап. Киев. О-ва естествоиспытателей. – 1883. – Т.7. – С. 1-87.
4. Тутковский П. Первое дополнение к каталогу библиотеки Киевского общества естествоиспытателей (1878-1885)/П. Тутковский, П. Соломин. - К., 1886. – 84 с.