Ретроконверсія як засіб інформаційного поповнення електронного каталогу

ЗаявникВласова Тетяна Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 4. Інтеграція національних наукових ресурсів та інтелектуальний доступ до інформації
Назва доповідіРетроконверсія як засіб інформаційного поповнення електронного каталогу
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

У всьому світі бібліотеки є найдоступнішими установами, які реалізують право громадян на використання інформації та знання. Володіючи величезним арсеналом знань, що зберігаються на різного роду носіях, бібліотека бере активну участь у формуванні інформаційного суспільства, беручи участь в процесі поширення інформації, в доведенні документа до споживача, сама створює інформаційні ресурси, які, в свою чергу, стають частиною єдиного інформаційного простору. Швидке, якісне та ефективне бібліотечне обслуговування неможливо без використання новітніх комп'ютерних технологій.
Електронні каталоги більшості наукових бібліотек почали створюватися у 90-х роках, і в них відсутня інформація про значну частину фонду. Це не дає можливості повноцінно автоматизувати більшість бібліотечно-інформаційних процесів (виконання замовлень літератури, організацію електронної доставки документа, автоматизацію книговидачі тощо). Тому питання повноти електронного каталогу та адекватного відображення існуючих фондів стає нагальним і своєчасним. Одним із засобів інформаційного доповнення електронного каталогу можна вважати ретроконверсію (рекаталогізацію). Вирішення цієї проблеми залишиться актуальним до того часу, доки каталоги усіх бібліотек не будуть переведені в електронні. Традиційні карткові каталоги сьогодні не задовольняють вимоги оперативного пошуку. Тому ретроконверсія електронних каталогів є одна з найважливіших частин автоматизованої бібліотечної технології.
Сам термін "конверсія каталогу" (англ. "Catalogue conversion") став широко використовуватися в англомовній спеціальній літературі в 70-х роках минулого століття, зазначав зміну, перетворення форми каталогів (від латинського "conversio" - зміна, звернення, трансформація). Таким чином ретроспективна конверсія - це процес перетворення бібліотечних карткових каталогів в електрону форму.
Основна мета ретроконверсії - уніфікація і модернізація довідкового апарату і збільшення доступності до знань, зібраних у фондах бібліотеки і відображених в її каталогах. Ретроспективна конверсія як процес має наступні складові: об’єкт конверсії, обсяг конверсії, спосіб переробки.
Об’єктом ретроспективної конверсії є усі види каталогів (алфавітний, систематичний, предметний, друкований), а також документи, які за різними обставинами не пройшли каталогізаційного опрацювання (старі колекції, зібрання).
За обсягом ретроспективна конверсія може бути суцільна і вибіркова, яка передбачає вибір пріоритетних тем, галузей знання, видів видань тощо для внесення в електронний каталог.
Ретроконверсія (суцільний обсяг) використовується при ретроспекції генерального алфавітного каталогу. Це достатньо простий спосіб вибору документів, який забезпечує повне відображення фонду, незважаючи на цінність видань, новизну і запитів читачів. Такий спосіб ретроконверсії потребує одночасної консервації генерального каталогу для збереження його актуальності.
Ретроконверсія (вибірковий обсяг) використовується за неохідністю переведення в електронну форму окремих галузевих, тематичних чи видових частин фонду, а також документів, які найчастіше запитуються читачами. Прикладом спроби тематичної рекаталогізації в НБУВ можна вважати доповнення масиву електронного каталогу записами на документи, які не ввійшли до нього, але з певної тематики. Проводились роботи з виявлення та представлення усіх видань Т. Г. Шевченка (усіма мовами), які зберігаються у фондах НБУВ. У контексті цієї роби впроваджені сучасні правила транслітерації різномовних форм імені у точках доступу, створено розширений авторитетний запис з відображенням багатомовних форм імені, псевдонімів особи. В свою чергу це призвело до вдосконалення традиційного карткового каталогу, куди вносились зміни на основі авторитетного запису. Це продемонструвало необхідність технологічного поєднання традиційної каталожної практики і новітніх інформаційно-бібліотечних технологій.
У процесі ретроконверсії бібліотечних карткових каталогів застосовуються такі способи: ручний (клавіатурний), при якому бібліографічний запис вводиться безпосередньо каталогізатором з каталожної картки чи з книги (de vizu), автоматичний – сканування каталожних карток (створення імідж-каталогу з подальшим його розпізнаванням), сканування без подальшого опрацювання зображень, запозичення бібліографічних записів з інших електронних каталогів і доповнення цих записів технологічними даними конкретної бібліотеки (шифрів зберігання, примірників тощо), індексами класифікації, предметними рубриками. Виходячи зі своїх, технічних, матеріальних і людських ресурсів кожна бібліотека обирає свій засіб ретроспективної конверсії каталогів. Клавіатурний (ручний) засіб ретроконверсії дає можливість отримати найкращий результат, але він може застосовуватись в невеликих бібліотеках або для окремих спеціалізованих фондів.
В процесі здійснення ретроконверсії в бібліотеці необхідно провести наступні заходи:
• вибрати оптимальну організацію робіт, найбільш ефективні технології, програмне і технічне забезпечення;
• підготувати каталог до ретроконверсії;
• окреслити строки проведення ретроконверсії;
• вивчити потреби створення ретроспективного каталогу: повністю чи частково;
• вибрати каталог, зробити опис структури даних, елементів бібліографічного запису і формату їх представлення;
• вивчити існуючі методики конверсії бібліографічної інформації;
• розробити інструкції з формування машиночитаних бібліографічних записів на основі традиційних карток, підготувати словники кодифікаторів для даних елементів запису, контролювати якість і редагувати занесені записи;
• організувати паралельне ведення і доповнення авторитетних файлів;
• забезпечити доступ до бази даних в локальній мережі і в Інтернеті.
Створення імідж-каталогів є одним з найбільш ефективних засобів ретроконверсії карткових каталогів для бібліотек з великим ретрофондом (тобто тим фондом, який не відображено у повноцінному електронному каталозі) і являє собою електронну модель традиційних "паперових" каталогів, побудовану на основі оцифрованих (відсканованих) образів каталожних карток. Саме цей спосіб був застосований в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. На сайті Бібліотеки представлені: сканований генеральний алфавітний каталог, сканований каталог дисертацій, скановані (імідж-каталоги) історико-культурних центрів, які містять скановані зображення каталожних карток розташовані за принципом карткового каталогу за роздільниками. Пошук в імідж-каталогах ведеться за алфавітом, роздільниками і ключовими словами.
Створення імідж-каталогу має свої переваги і недоліки. Безумовними перевагами імідж-каталогу є збереження цифрового образу бібліографічної картки, забезпечення доступності каталогів незалежно від місцезнаходження користувача. Недоліки – це обмежені пошукові можливості, низька якість графічного зображення, оскільки значна кількість карток написана від руки або надрукована на дуже темному папері, а деякі картки зовсім неможливо прочитати. Імідж-каталог, без сумніву, буде потребувати ретроспективного опрацювання.
Основний напрямок діяльності НБУВ – відображення наукового та національного документного надбання потребує особливої уваги до специфічних наукових фондів: дисертацій. Тому пріоритетними напрямами рекатолгізації пошукового апарату національної бібліотеки є масиви наукової інформації та видання україніки.
Вбачається доцільним в рамках створення інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» розпочати ретроконверсію карткового каталогу дисертацій із внесенням до електронного каталогу інформації про дисертації, які надійшли до бібліотеки до того часу, коли почався створюватися електронний каталог. Це надасть електронному каталогу ретроспективну наукову цінність і зробить унікальним серед інших бібліотек України.
Іншим пріоритетом є відновлення в електронній формі бібліографічної інформації про українознавчі видання та україномовну книгу (до 1923 р. видання). Джерело поповнення такої інформації можуть бути видання національної бібліографії.