Реферативні бази даних як інструмент наукового дослідження

Тези доповіді

УДК 025.5 : 004.65 : 014.3] : 001.89
Гриценко Наталія Олексіївна,
молодший науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-8653-6345,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
Клюшнікова Олена Валентинівна,
молодший науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-6827-955X,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
Сандул Оксана Георгіївна,
молодший науковий співробітник,
ORCID 0000-0003-3305-9319,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

РЕФЕРАТИВНІ БАЗИ ДАНИХ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Проаналізовано новітній інструментарій наукового дослідження із залученням мережевих технологій. Розглянуто інструментальний потенціал реферативних баз даних у сприянні науково-дослідній діяльності. З’ясовано місце та роль реферативної інформації у глобальній науковій комунікації. Запропоновано аналітичний інструментарій здійснення наукового дослідження у базах даних реферативної інформації.
Ключові слова: бібліотечні бази даних, веб-ресурси, інтегровані ресурси, інтелектуальний аналіз даних, пошукові інструменти, реферативна інформація, семантичні мережі.

Функціонування бібліотек і науково-дослідних установ набуло нового імпульсу з поширенням мережевих технологій. На зміну автономним спеціалізованим, галузевим чи навіть загальнодержавним дослідженням приходить нова наукова парадигма, що характеризується глобальністю та міждисциплінарністю. Пришвидшення наукової комунікації, з одного боку, сприяє комплексному розв'язанню наукових проблем та якіснішій апробації наукових результатів, з іншого ж — потребує принципово нових інструментів аналізу та верифікації першоджерел, інших пошукових можливостей тощо.
Метою дослідження є обґрунтування місця та ролі реферативної інформації у глобальному документальному потоці та утвердження потенціалу реферативних баз даних як інструменту науково-дослідної діяльності.
Як зазначає К. В. Лобузіна, «у сучасній концепції сервіс-орієнтованої науки більшість наукових комунікацій здійснюється завдяки інформаційним інструментам, доступним як сервіси, до яких звертаються вчені» [4, с. 115]. Украй важливим здобутком поширення мережевих технологій стала глобальна доступність та «багатошаровість» цих сервісів: йдеться про можливість одночасно оперувати бібліографічними, реферативними, повнотекстовими базами даних, тематичними покажчиками, мультимедійними колекціями тощо. Принциповим аспектом при цьому виступає рівень інтегрованості цих сервісів: у виграшному становищі опиняються користувачі тих інформаційних продуктів, де він вищий, адже тоді дослідник отримує не тільки джерельну базу, надбудовану масивом аналітичної (вторинної) інформації, а й інтелектуальний інструментарій для виявлення неочевидних глибинних зв'язків між цими джерелами [1].
Ключовими властивостями реферативної інформації є відображення нею основної інформації публікації у сконденсованому вигляді, нівелювання пов'язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, встановлення дотичних досліджень у суміжних дисциплінах, інтеграція наукових напрямів і досліджень [3, с. 345]. Цими характеристиками й умотивована теза про інструментальний потенціал реферативних баз даних для науково-дослідної діяльності.
Акцент саме на електронній формі організації реферативних ресурсів, втіленій у технологічну модель бази даних, зроблено невипадково. Видавнича продукція вітчизняних та зарубіжних реферативних сервісів залишається важливим інструментом поточного інформування про публікаційну активність та тематику дослідницьких робіт. Проте, очевидно, що за самим своїм характером реферативні журнали не можуть стати частиною інтегрованої системи електронної бібліотеки, містити посилання на повнотекстові матеріали чи надавати аналітичний інструментарій, а отже втілитися у комплексний інформаційний продукт.
Розглянемо кілька ключових переваг електронної реферативної інформації при проведенні наукового дослідження:
 Динамічність, постійна актуалізація ресурсу. Ідеальною для вчасного інформування користувачів була би ситуація нульової затримки оприлюднення реферативної інформації та уникнення проміжних технологічних ланок. У цьому контексті наразі у НБУВ тривають роботи з налагодження корпоративного алгоритму наповнення РБД «Україніка наукова» шляхом надання віддаленого доступу безпосередньо редакціям наукових фахових журналів;
 Технологічна відкритість. Окрім власне надання відкритого доступу користувачам у глобальному інформаційному просторі, йдеться також про залучення партнерських установ у межах корпоративного проекту з національного, галузевого, тематичного реферування тощо. Ця технологія передбачає здійснення аналітичної обробки документів-першоджерел за єдиною методикою, відповідно до розроблених протоколів електронного обміну інформацією з учасниками інформаційної взаємодії та програмним забезпеченням для її інтегрованого розміщення в єдиній РБД [2, с. 180];
 Гіпертекстовий характер інформації, завдяки якому досягається взаємодоповнення рефератів повнотекстовою та мультимедійною інформацією. Важливим є не тільки ресурсне наповнення та технологічний інструментарій цих бібліотечних продуктів, а й можливість безперешкодної інтеграції всіх ресурсів через єдину точку доступу завдяки уніфікації програмного забезпечення та форматів метаданих.
 Наявність інтелектуальних аналітичних інструментів (пошукові засоби семантичної мережі, бібліотечні онтології, засоби інтелектуального аналізу даних (data mining), науко-, бібліо- та вебліометричні модулі тощо).
Останній пункт потребує детальнішого розгляду. Провідні міжнародні реферативні бази даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Directory of Open Access Journals, Index Copernicus, CiteFactor, MathSci тощо) довели, що семантичні технології та засоби інтелектуального аналізу даних (data mining) спроможні якісно аналізувати та організовувати інтелектуальні ресурси величезного обсягу. Новітній аналітичний інструментарій більшості цих глобальних агрегаторів реферативних ресурсів дозволяє на підставі глибокого контент-аналізу публікацій з'ясовувати неочевидні семантичні зв'язки наукових текстів, вибудовувати на підставі цитованості коефіцієнти впливовості та бібліометричні рейтинги науковців, встановлювати мережі співавторства тощо.
Реферативна база даних «Україніка Наукова» як складова інтегрованих електронних ресурсів НБУВ так само використовує засоби семантичного вебу в якості технологічної надбудови над масивом акумульованої реферативної інформації. Представлений на сайті бібліотеки науковий пошук публікацій web 3.0 індексує низку повнотекстових баз даних НБУВ і реалізовує інтелектуальний доступ до зібраних у них джерел наукової інформації.
Висновки. Розглянуті функціональні можливості реферативних баз даних доводять їх інструментальний потенціал при проведенні наукового дослідження. Важливо також наголосити, що максимально корисними та зручними для науковців можуть бути тільки інтегровані в спільний комплекс, єдине вікно доступу електронні ресурси. В цьому контексті варто підкреслити успішний досвід НБУВ зі створення інтегрованого електронного середовища, де масив повнотекстових документів наукової періодики анотується і розтлумачується реферативною інформацією, база даних науковців допомагає встановити мережі співавторства та розкрити ступінь опрацювання проблематики, авторитетний контроль збирає до єдиної точки доступу різночитання імен дослідників та назв наукових установ, а семантичний інструментарій забезпечує параметризований пошук та багатоаспектне опрацювання електронних документів в єдиному користувацькому інтерфейсі. Такий інтегрований ресурс, на відміну від автономних, не залучених до системи наукових взаємозв’язків електронних книгозбірень, стає повноцінним чинником наукової комунікації та інструментом управління знаннями (knowledge management). У підсумку, реферативна інформація, технологічно втілена у бази даних відкритого доступу, посідає важливе місце у глобальній науковій комунікації та стає одним із ключових інструментів наукового дослідження.

Бібліографічні посилання
1. Гарагуля С. С. Основні тенденції інтеграції наукових бібліографічно-інформаційних ресурсів: типологія і принципи організації. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2017. Вип. 48. C. 373-383. DOI: https://doi.org/10.15407/np.48.373
2. Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек в умовах розвитку суспільства знань : монографія / О. М. Василенко та ін. // НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2017. 410 с.
3. Кириленко С. Е., Лахтаріна Н. В., Чала Н. І. Консолідація наукової інформації засобами реферативної бази даних "Україніка наукова" (корпоративний аспект). Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2018. Вип. 50. C. 344-355. DOI: https://doi.org/10.15407/np.50.344
4. Лобузіна К. В. Проблемно-орієнтовані бази знань бібліотек як джерельна база соціогуманітарних досліджень. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2015. Ч. 25. C. 115-122.

References
1. Harahulia S. (2017). Osnovni tendentsii intehratsii naukovykh bibliohrafichno-informatsiinykh resursiv: typolohiia i pryntsypy orhanizatsii [The main trends of integration of scientific bibliographic information resources: typology and principles of organization]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, issue 48, pp. 373-383. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/np.48.373
2. Informatsiino-komunikatsiina diialnist naukovykh bibliotek v umovakh rozvytku suspilstva znan [Information and communication activities of scientific libraries in the conditions of development of the knowledge society]: monograph (2017). Kyiv, Vernadsky National Library of Ukraine, 410 p. [In Ukrainian].
3.Kyrylenko S., Lakhtarina N., Chala N. (2018). Konsolidatsiia naukovoi informatsii zasobamy referatyvnoi bazy danykh "Ukrainika naukova" (korporatyvnyi aspekt) [Consolidation of Scientific Information through the Abstract Database “Ukrainika Scientific” (Corporate Aspect)]. Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, issue 50, pp. 344-355. [In Ukrainian]. DOI: doi.org/10.15407/np.50.344
4.Lobuzina K. (2015). Problemno-oriientovani bazy znan bibliotek yak dzherelna baza sotsiohumanitarnykh doslidzhen [Problem-oriented knowledge base of libraries as a source base for socio-humanitarian research]. Special historical disciplines: questions of theory and methodology, issue 25, pp. 115-122. [In Ukrainian].

UDC 025.5 : 004.65 : 014.3] : 001.89
Hrytsenko Nataliia,
Junior Researcher
ORCID 0000-0002-8653-6345
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
Kliushnikova Olena,
Junior Researcher
ORCID 0000-0002-6827-955X
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
Sandul Oksana,
Junior Researcher
ORCID 0000-0003-3305-9319
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
ABSTRACT DATABASES AS A TOOL OF SCIENTIFIC RESEARCH
The latest research tools with the involvement of network technologies are analyzed. The instrumental potential of abstract databases in promoting research activities is considered. The place and role of abstract information in global scientific communication have been clarified. Analytical tools for scientific research in databases of abstract information are offered.
Keywords: library databases, web resources, integrated resources, data mining, search tools, abstract information, semantic networks.