АТРИБУЦІЯ ГРАВЮР ДЖОВАННІ БАТТІСТА ГАЛЕСТРУЦЦІ З КОЛЕКЦІЇ "КУЖБУШКІВ".

Тези доповіді

Наталія Щеколдіна,
молодший науковий співробітник,
Відділ фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ,
Київ, Україна

АТРИБУЦІЯ ГРАВЮР ДЖОВАННІ БАТТІСТА ГАЛЕСТРУЦЦІ З КОЛЕКЦІЇ "КУЖБУШКІВ".

Здійснено атрибуцію чотирьох офортів італійського гравера 17 ст. Джованні Баттіста Галеструцці з колекції альбомів навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври – «Кужбушки».
Ключові слова: атрибуція, гравюра, офорт, італійська опера.

В Альбомі № 40 фонду 229 Інституту рукопису НБУВ, серед численних гравюр різного змісту, є декілька цікавих екземплярів із зображенням театральних декорацій та сцен із спектаклів 17 ст. Складність наукової обробки переважної більшості естампів в альбомах полягала у визначенні сюжетів та авторства. Утруднювали роботу над атрибуцією цих гравюр, по-перше, стан їхнього збереження – майже всі вони були обрізані до зображення чи навіть більше та наклеєні на аркуші альбому, що не давало змоги побачити зворот та філігрань, тобто через обрізання таким чином гравюр – цінна інформація з написами та підписами авторів була втрачена. Пояснюється це тим, що учнів лаврської майстерні, які користувалися ними як зразками для копіювання перш за все цікавив декоративний чи іконографічний аспект твору, ніж його авторство. По-друге, відсутність спеціалізованої довідникової літератури з друкованої графіки ускладнювало визначення авторства естампу.
Атрибуція гравюр здійснювалась нами на основі стилістичного аналізу – творчого почерку авторів, а також техніки виконання творів; опрацювання величезного корпусу друкованих і електронних джерел – наукових каталогів та довідкової літератури, дотичних публікацій та сайтів провідних музеїв світу.
Отже, нами було встановлено авторство, сюжет, час створення та призначення творів. Ними виявилися чотири (з п’яти) офорта Джованні Баттіста Галеструцці (Galestruzzi, Giovanni Battista,1615/1618 – бл.1669; Італія) за сценографією Джованні Франческо Грімалді (Grimaldi, Giovanni Francesco, 1606 –1680; Італія) до опери «La Vita humana ovvero, Il trionfo della pietà» («Життя людини чи Тріумф благочестя». 1657 р. офорт, 275 х 378 (лист); №№ 40. 13/21, 40. 14/23, 40. 15/25, 40. 16/27).
Опера «La vita humana ovvero, Il trionfo della pietà» («Життя людини чи Тріумф благочестя») в пролозі і трьох актах, лібрето Джуліо Роспільозі, музика Марко Мараццолі. Вперше опера була представлена в Палаццо Барберіні-аль-Куатро-Фонтане у Римі 31 січня 1656 р. і відтворена в розкішному виданні під назвою: «La vita humana, ouero, Il trionfo della pietà : dramma musicale : rappresentato e dedicato alla serenissima Regina di Suetia / [Marco Marazzoli]. In Roma: Per il Mascardi, 1658, ([4], 243, [5] p.: ill; fol.). До нього увійшло 5 офортів зі зображенням декорацій та сцен з вистави, а також жанрові сцени з народного життя і види міста.
Опера була написана на замовлення королеви Швеції Христини і відіграла визначну роль в музичному житті Італії 17 ст. Відомо, що Христина I зреклася престолу, перейшла в католицтво і емігрувала із Швеції до Риму. Протестантській королеві, що перейшла в католицтво, в Римі була організована урочиста зустріч. Біля воріт міста на неї чекала карета, запряжена шестіркою коней, зроблена за малюнком Берніні. Але Христина відмовилась від карети і в'їхала в місто верхи, на чоловічому сідлі. Королева Христина була високоосвіченою людиною, пристрасним колекціонером творів мистецтва, мала найкращу тогочасну бібліотеку, знала сім мов. Її двір у Римі став мистецько – культурним осередком для відомих і молодих талановитих вчених, художників, освічених прелатів. Приїзд до Риму королеви Христини супроводжувався численними грандіозними прийомами та кількома операми. Зима 1655/6 рр. була цілком присвячена оперному сезону, якого назвали «carnevale della regina». 31 січня відбулася прем'єра «La Vita humana ovvero Il trionfo della pieta» в театрі Алле-Кватро Фонтане в Палаццо Барберіні для 3000 глядачів. Це була остання опера Марко Мараццолі (Marazzoli, Marco, бл. 1602–1662) одного з найбільш різнобічних і талановитих композиторів вокальної музики Італії того часу. Лібретто написав Джуліо Роспильозі (Guilio Rospigliosi, 1600 – 1669), майбутній Папа Римський Климент IX (1667–1669). Він був покровителем мистецтв, пристрасним любителем оперної музики і автором оперних лібрето; відкрив перший публічний оперний театр в Римі Tor di Nona.
Сценографом для вистави був запрошений Джованні Франческо Грімалді (Grimaldi, Giovanni Francesco, 1606 –1680), славетний болонський художник, офортист, рисувальник; архітектор; навчався в академії Карраччі, працював з 1627 року в Римі, був президентом Академії Св. Луки з 1666 року. Працював в Парижі у 1648-51 рр. для кардинала Мазаріні та Ани Австрійської. Проекти декорацій Дж. Грімалді для театру принесли йому заслужену славу серед сучасників. Ми маємо можливість познайомитись з декораціями Грімальді до опери La Vita humana завдяки офортам Джованні Баттіста Галеструцці (Galestruzzi, Giovanni Battista,1619 – 1678) – флорентійського гравера, рисувальника і художника, який з 1652 року працював в Римі. Опера в алегоричній формі представляє «Людське життя» («Vita humana»), що бореться з вибором між радощами світу, з одного боку, і побожним життям, з іншого. На гравюрі № 40. 14/23 – відтворенні першого акту вистави – зображені дві міцні фортеці, що уособлюють кожний з таборів. «Невинність» («Innocenza») вітає день, що наступає, пробуджуючи «Порочність» («Colpa»). Вони тримають лозунги з написами: «Lice se piace» – «Дозволено, якщо це подобається» та «Piace se lice» - «Подобається, якщо це дозволено». Гравюра виконана в манері барочного пейзажу з деревами, що хитаються під вітром, з вузькою та звивистою дорогою між ними; останнє символізує життєвий шлях. На гравюрі № 40. 14/23 – алегорична фігура «Життя» («Vita») в розкішному саду «Задоволення». Гравюра № 40. 13/21 відтворює декорацію до першої сцени вистави, яка нагадує фасад вілли Фарнезе (Карпарола) з двома гвинтовими пандусами. В останній сцені спектаклю на честь королеви було влаштовано фейерверк («Жирандола»), (як показано на гравюрі № 40. 16/27) який кілька разів на рік влаштовувався в Римі з даху замку св. Ангела. Це вид на Рим, Тибр, собор Святого Петра – оригінальний зв'язок вигаданого і справжнього в бароковому стилі.
Отже, розглянуті гравюри є видатними творами західноєвропейського мистецтва, які дають нам унікальну можливість ознайомитися з сценографією і загалом, театром 17 століття.

Natalia Shchekoldina,
Junior Researcher Fellow,
Judaica Department, Institute of Manuscripts of the VNLU,
Kyiv, Ukraine

ATTRIBUTION OF ENGRAVINGS BY GIONANNI BATTISTA GALESTRUZZI FROM THE KUZHBUSHKI COLLECTION

Attribution of four etchings of the Italian engraver of the 17th century Giovanni Battista Galestruzzi from the collection of albums of educational drawings of the icon painting workshop of the Kyiv-Pechersk Lavra Monastery – "Kuzhbushki".
Key words: attribution, engraving, etching, «Kuzhbushki», Italian opera.