Дискусійні аспекти функціонування галузевого реферативного ресурсу в єдиному інформаційному просторі

ЗаявникКропочева Наталія Миколаївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 1. Наукові бібліотеки: основні напрями інтеграції з закладами освіти, науки та культури
Назва доповідіДискусійні аспекти функціонування галузевого реферативного ресурсу в єдиному інформаційному просторі
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Дискусійні аспекти функціонування галузевого реферативного ресурсу в єдиному інформаційному просторі

У зв’язку з технічним прогресом та розвитком інформаційного суспільства в Україні актуальним стає впровадження і широке застосування інформаційно-технічних засобів для створення структурованих інформаційних ресурсів, ключові характеристики яких – інформаційний зміст та електронна форма представлення – сприяють забезпеченню повноти й оптимальності їх фіксації в єдиному систематизованому вигляді, швидкого, зручного доступу до баз даних різної тематики. Зокрема, теза про визначальну роль наукових бібліотек у створенні інтегрованих інформаційних ресурсів та розробленні комплексних профільних і спеціалізованих інформаційних ресурсів з інтегрованим пошуковим апаратом є вихідною для сучасних інформаційних студій та практик. Головними принципами такої інтеграції бібліотечних ресурсів є: технологічна єдність, єдність простору метаданих і єдність методичних принципів оброблення бібліотечних ресурсів. Особливості реалізації зазначеного процесу в рамках ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського розглянуто з акцентуванням уваги на дискусійних аспектах функціонування реферативної бази даних (яка, у свою чергу, є структурною складовою електронного каталогу установи).
Одним із ефективних інструментів в інноваційній діяльності бібліотек є їх інтеграція, залежно від ступеня реалізації якої можливі варіанти інтеграційних процесів, що знаходяться в трьох дотичних одна до одної площинах: техніко-технологічних, програмних та функціонально-організаційних змін.
Зазначена тема є актуальним питанням практичної діяльності українських бібліотечних установ і через це потребує постійного моніторингу та аналізу (тим більше, що у цій сфері постійно запроваджуються різноманітні технічні нововведення).
Організація кооперативної роботи зі створення інформаційних ресурсів в Україні знайшла свою реалізацію в корпоративному проекті «Національна система реферування української наукової літератури» (за участю Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Інституту проблем реєстрації інформації НАН України).
ДНПБУ як учасниця цього проекту з 2007 року розпочала опрацювання основних галузевих фахових часописів та підготовку реферативної інформації на принципах розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання статей спільно з освітянськими бібліотеками та централізованої кумуляції кооперативно створеного реферативного ресурсу з метою максимального їх відображення в контенті загальнонаціональної реферативної бази даних «Україніка наукова». Галузева реферативна база даних станом на 01.01.2016 р. – це масив реферативної інформації, в структурі якого виділено дві складові: перша – періодичні видання психолого-педагогічної тематики, які опрацьовують співробітники ДНПБУ; друга – продовжувані видання, що надходять з провідних бібліотек-учасниць галузевої корпорації. Представлено динаміку змін поповнення контенту галузевого реферативного ресурсу упродовж 2007–2015 рр. (див. діаграму).

Наведені показники засвідчують суттєве зменшення та зниження динаміки наповнення галузевої БД, починаючи з 2014 р. Визначити та встановити причини такого стану можна беручи до уваги чинники системного характеру, серед яких виокремимо організаційно-управлінські, фінансові, структурно-функціональні компоненти, що деструктивно вплинули на змістову та кількісну складові цього процесу. В той же час слід відмітити той очевидний факт, що при своїй унікальності (лише в ДНПБУ ім. В. О. Сухомлинського функціонує галузева реферативна БД), системних спроб продовжити і удосконалити процес створення галузевих реферативних БД (знову ж таки згадаємо реферативний журнал “Агропромисловий комплекс України, що видає Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН та участь Національної наукової медичної бібліотеки України у створенні реферативної інформації з медицини та медичних наук) на вітчизняних теренах немає. За умови подальшого збереження такого стану цілком закономірно виникає питання: «Quo vadis?». Є три (на мій погляд) сценарії подальшого розвитку: перший – розроблення нової моделі реферативного ресурсу, що буде орієнтовано не на екстенсивний тип розвитку, а на принципово новий – із застосуванням семантичних технологій (за результатами досліджень І. В. Балагури, Д. В. Ланде). Другий, застосування технології краудсорсингу, перспективність якої ґрунтується на можливості організації волонтерів – студентів, майбутніх фахівців бібліотечної справи для наповнення галузевого реферативного ресурсу. Реалізація цього проекту дасть можливість вирішити широкий спектр завдань (наприклад, для студентів це – отримання професійних вмінь роботи з наукової обробки інформаційних потоків наукової інформації), встановлення багаторівневих зв’язків бібліотеки через соціальні мережеві об’єднання, розширення каналів створення і трансляції реферативної інформації.
І третій (за концепцією Д. І. Блюменау) – розроблення та підготовка реферативних матеріалів: за формальними характеристиками це будуть тематичні блоки самостійних семантичних фрагментів. Сформована в результаті такого згортання база даних буде інформаційною основою для різних синтезованих документів (дайджест, реферативні огляди).
Узагальнюючи викладені вище міркування, можна сформулювати ключове положення стосовно розвитку галузевих реферативних БД: функціонування інформаційного ресурсу на певному етапі розвитку набуває стагнаційних ознак, тобто відбувається накопичення кількісних показників, які не стають кроком до якісно нового ступеня розвитку. Визнання існуючих суперечностей сприятиме пошуку нових рішень, в основі яких – комплексне впровадження інноваційних технологій.