Використання соціальних мереж обласними бібліотеками для юнацтва

ЗаявникБарабаш Мирослава Олександрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіВикористання соціальних мереж обласними бібліотеками для юнацтва
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Мережа бібліотек України, що обслуговують юнацтво та молодь, нараховує 18 обласних бібліотек для юнацтва, 3 обласні бібліотеки для молоді (Дніпропетровська ім. М. Свєтлова, Тернопільська, Рівненська), Закарпатську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва. Майже всі з них представлені хоча б в одній соціальній мережі.
Аналіз інформаційного наповнення сторінок дає можливість окреслити основні напрями використання юнацькими бібліотеками соціальних мереж.
На сторінках юнацьких бібліотек у соціальних мережах найчастіше розміщені:
• інформація про контакти, адресу, години роботи;
• анонси заходів
• невеликі звіти про проведенні дійства
• фото бібліотеки;
• відео про бібліотеку, буктрейлери, виставки;
• календар бібліотечних подій;
• онлайн-опитування користувачів;
• посилання на популярні спільноти та інші електроні ресурси.
Найбільш використовуваними соціальними мережами в обласних бібліотеках для юнацтва є ВКонтакті – 34 % бібліотек і Facebook – 28 % установ. Однокласники та YouTube.com використовують 12 % книгозбірень, лише 8 % установ представлено у Google+ і 6 % – у Twitter.
Серед фаворитів юнацьких бібліотек – соціальні мережі ВКонтакті, яку використовує найбільша кількість бібліотек – 17, і Facebook. Такий вибір є виправданим, адже саме на цих платформах зосереджена найбільша кількість українських користувачів.
Зрозуміло, що інформація, яка розміщується в обох соціальних мережах, дублюється. Винятком у даному випадку є представництво ВКонтакті Харківської обласної бібліотеки для юнацтва – рекордсмена з використання соцмереж серед бібліотек для юнацтва і молоді. ВКонтакті ця книгозбірня представлена не як спільнота, а у вигляді персональної сторінки користувача, що ускладнює її контекстний пошук. Утім, не дивлячись на це, представництво установи в цій мережі має 1384 послідовників, що є доволі високим результатом. Сторінка містить багато публікацій, ілюстрованих дитячими малюнками учасників різноманітних бібліотечних конкурсів. Книгозбірня співпрацює з великими місцевими спільнотами в цій соцмережі, які залучаються до рекламування найцікавіших заходів, що організуються установою, наприклад «Харьков – куда б сходить?».
Facebook – найбільша світова мережа, в якій представлено 14 бібліотек, обраних для аналізу. Найбільшу кількість послідовників у цій соцмережі має представництво Волинської обласної бібліотеки для юнацтва – 805 (станом на 24.04.2015). В спільноті проводяться конкурси для залучення користувачів, стильно оформлені анонси заходів, розміщені фотозвіти, представлена інформація про книжкові виставки та просто цікава інформація, яку може вподобати читаюча молодь. Оновлення записів здійснюється в режимі 2-3 нові публікації в день. Наявність коментарів користувачів під публікаціями та поширення дописів групи свідчать про ефективність її діяльності. Слід, також, позитивно відзначити оригінальний дизайн та розміщення логотипу бібліотеки на сторінці в мережі.
Доволі ефективним є, також, представництво у Facebook Запорізької обласної бібліотека для юнацтва, за оновленнями якого слідкує 796 користувачів (станом на 24.04.2016). Хоча сайт книгозбірні не функціонує, бібліотечні фахівці здійснюють інформування користувачів за допомогою соцмереж. Бібліотека має свій власний проект «Літературна штольня» і ефективно його використовує для залучення користувачів.
Значного поширення серед юнацьких бібліотек набуло розміщення відеоматеріалів у мережі YouTube.com, яка дає змогу завантажувати відеофайли власного виробництва. Наприклад, представництво Харківської обласної бібліотеки для юнацтва в мережі YouTube.com станом на 24.04.2016 містило більше 50 відеозаписів, серед яких цікаві буктрейлери, електронні виставки, телепередачі за участю бібліотекарів на місцевому телеканалі, відео з заходів у бібліотеці і багато іншого. Середня кількість переглядів розміщеного відео – від 10 до 15. Оригінальним стилем привертає увагу представництво в YouTube.com Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва, кожне відео якої містить стильну заставку. Щодо переглядів розміщених матеріалів, то їх кількість нерівномірна – від 15 до 400 під декількома записами. Наявні відео не лише про бібліотеку, її фонди і послуги, а й інша корисна інформація, яка може зацікавити користувачів.
Основною метою використання юнацькими бібліотеками мережі Twitter є оперативне ознайомлення користувачів з новинами про бібліотеку, організація інтерактивного обговорення цікавих і актуальних тем. З трьох з обраних для аналізу бібліотек, які мають акаунти в Twitter, порівняно активно функціонує лише представництво Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Бориса Лавреньова. Сторінка налічує 350 читачів та регулярно оновлюється, в основному, публікаціями з бібліотечного сайту.
Підвищенню ефективності бібліотечної роботи в мережевому середовищі сприятиме урахування в процесі її організації таких аспектів:
1. Визначення соціальної мережі для організації бібліотечного представництва має відбуватись з урахуванням специфіки користувацької аудиторії. Не варто розпорошуватись на велику кількість спільнот, адже підтримка функціонування кожної з них вимагатиме зусиль і часу бібліотечного фахівця. Більш доцільним є наповнення якісним контентом одного мережевого представництва бібліотеки.
2. Перед початком діяльності бібліотеки в соціальній мережі слід визначитись із концепцією такої діяльності, її цілями і пріоритетами (реклама бібліотеки, залучення користувачів до книгозбірні, анонсування заходів, просування фондів тощо).
3. Уваги бібліотечних фахівців потребує дизайн представництва установи в соціальній мережі, дотримання єдиного стилю, розміщення на сторінці логотипу установи у випадку його наявності, а також оформлення публікацій, особливо анонсів заходів, оскільки їхня мета – не лише проінформувати, а й сприяти залученню.
4. З метою залучення нових користувачів доцільним є періодичне здійснення контекстного пошуку людей за містом з акцентом на вік (юнацтво). При цьому наповнення сторінки якісним контентом сприятиме розширенню аудиторії.
5. Ефективним інструментом підтримки уваги користувачів до представництва бібліотеки в мережі та просування книг з бібліотечного фонду є організація інтерактивного спілкування. Наприклад, Київська обласна бібліотека для юнацтва проводить на своїй сторінці в мережі ВКонтакті опитування стосовно прочитаних книг. Якщо багато читачів висловили високу оцінку якоїсь книги, то велика імовірність, що на неї буде звернена увага інших користувачів. Також варто публікувати рейтинги книг, що користуються найбільшим попитом користувачів, за жанрами, за автором і т. п., не забуваючи вказувати, де і як ці книги можна знайти в книгозбірні.
6. Додаткові можливості для розширення аудиторії користувачів надає створення суміжних спільнот та виокремлення окремими сторінками подій. Наприклад, Одеською обласною бібліотекою для юнацтва створені суміжні спільноти проекту з вивчення англійської мови та відділу мистецтв.
7. Власний контент завжди є пріоритетним, тож не варто захоплюватись перепублікаціями інформації, що розміщується в мережі іншими користувачами, адже це – реклама їхніх сторінок. Адже призначенням функціонування бібліотечного представництва в мережі є, в першу чергу, реклама саме бібліотеки, її продуктів і послуг, а вже потім – агрегація інформації.
8. Представництво бібліотеки в соціальній мережі має бути ув’язано з бібліотечним веб-сайтом взаємними гіперпосиланнями.
Результати проведеного дослідження дають підстави для висновку стосовно поки що недостатньо ефективного використання бібліотеками для юнацтва і молоді інструментарію соціальних мереж для просування своїх фондів, продуктів та послуг. На сьогодні можна говорити лише про початок вивчення бібліотеками тих можливостей, які надають соціальні медіа для бібліотечного обслуговування. З усіх проаналізованих бібліотек лише декілька використовують можливості соціальних мереж комплексно, але і вони залишають поза увагою рекламу своїх фондів, літератури та нових надходжень.
Водночас, те, що близько 65 % розглянутих бібліотек для юнацтва активно займаються просуванням книгозбірні в соціальних мережах, свідчить про розуміння бібліотечними фахівцями важливості опанування інструментарієм соціальних медіа і залучення до бібліотеки мережевої аудиторії.