Партійні засоби масової комунікації України як об’єкт бібліотечно-інформаційної діяльності: історіографічний аспект.

ЗаявникПотіха Андрій Леонідович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіПартійні засоби масової комунікації України як об’єкт бібліотечно-інформаційної діяльності: історіографічний аспект.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Партійні засоби масової комунікації України як об’єкт бібліотечно-інформаційної діяльності: історіографічний аспект.

Дослідження партійних ЗМК як об’єкту бібліотечно-інформаційної діяльності в загальному вигляді передбачають розгляд таких аспектів, як комплектування інформацією партійних ЗМК, її збереження та систематизації, організації доступу до неї, створення на її основі аналітичного продукту. При цьому достовірності висновків дослідника-аналітика сприятиме розуміння ним специфіки функціонування, завдань та ролі партійних ЗМК в системі соціальних комунікацій, особливостей їх інформаційного наповнення, тенденцій розвитку тощо.
Вивчення особливостей функціонування та місця в сучасному суспільстві партійних засобів масової комунікації (ЗМК) активізувалось з початку формування багатопартійної системи в незалежній Україні. Потужна історіографія вивчення різних видів засобів масової комунікації, можливості застосування міждисциплінарного підходу створюють перспективи для системного аналізу дослідження не лише друкованих ЗМІ як цілісного явища, але і електронних ЗМК.
Присвячені ЗМК дослідження можна систематизувати у дві великі групи: перша – вивчення функціонування та ролі ЗМК в системі соціальних комунікацій; друга – ЗМК як джерело досліджень і об’єкт бібліотечно-інформаційної діяльності.
До першої групи можна віднести переважну більшість досліджень, які стосуються періодичних видань і лише частково – електронних. При цьому більшість фундаментальних праць дослідників присвячені функціонуванню засобів масової комунікації в цілому, лише опосередковано звертається увага на партійні ЗМК.
Проблеми глобалізаційних процесів та їх впливу на демократичні перетворення в Україні розглянуті, зокрема, в дисертаційному дослідженні та монографії О. Зернецької. Висвітлюється роль міжнародних і регіональних організацій у регулюванні відносин у галузі масової комунікації; аналізуються стан і тенденції розвитку медіа-системи в Україні та заходи задля її входження в європейський та світовий комунікаційний простір.
У центрі уваги вітчизняних науковців, насамперед, перебувають питання теорії масової комунікації, її методології та методів дослідження. Серед оригінальних авторських робіт, у яких приділяється увага тим чи іншим аспектам методології, слід назвати праці відомих пресознавців В. Іванова, А. Москаленка, Г. Почепцова, Ю. Фінклера, М. Романюка та ін.
Значна частина науковців у своїх дослідженнях аналізують вплив ЗМК на свідомість користувачів інформації. Зокрема, Л. Городенко у своїй дисертаційній роботі досліджувала форми, методи та прийоми впливу на громадську думку, що використовуються у засобах масової інформації (ЗМІ), приховані та явні можливості впливу на громадськість, а також приклади використання такого впливу українськими журналістами.
Тему маніпуляції в ЗМК також досліджували О. Заславська, О. Шерман, П. Лазарсфельд та Р. Мертон, Н. Гармаш, Г. Осика, Г. Шиллер, В. Зливков, М. Присяжнюк , М. Соколов, С. Солонська, О. Рябоконь та інші.
Як важливий чинник становлення громадянського суспільства розглядають ЗМК у своєму дослідженні І. Бойчук, Н. Дніпренко та інші. Натомість О. Трухачов дослідив соціокультурні й ідейно-політичні аспекти впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації, визначив сутність та мету процесів взаємовпливів між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації.
Сучасним електронним засобам комунікації присвячені роботи М. Вершиніна, О. Грищенко, С. Туронка.
У свою чергу О. Полікарпова, аналізуючи стан сучасного суспільства і ролі в ньому ЗМК, відзначає, що мас-медіа стали одним з компонентів психосоціального середовища існування людства, вони претендують, і не без підстави, на роль дуже потужного чинника формування світогляду особистості і ціннісної орієнтації суспільства.
Щодо вивчення ЗМК політичних партій України, то цей процес лише на початковому етапі. Партійним виданням і їх ролі в розбудові демократичного суспільства в Україні науковці приділяли менше уваги. Переважно проблема розглядається в контексті інших ЗМІ. Серед праць, присвячених безпосередньо партійним ЗМК, варто назвати роботи Ю. Фінклера, А. Білецької, П. Шевченка, П. Антоненко, В. Яблонського.
Окрема група наукових напрацювань присвячена вивченню ЗМК як джерела досліджень і об’єкту бібліотечно-інформаційної діяльності.
З огляду на актуальність вивчення вітчизняних засобів масової комунікації, зокрема партійних, з метою здійснення фундаментальних досліджень з історії національних періодичних видань у 1992 р. при Львівській Національній бібліотеці імені В. Стефаника було створено Науково-дослідний центр періодики, а також Дослідницький центр історії української преси. Одним із завдань цих наукових центрів є здійснення координації зусиль всіх зацікавлених установ, організацій, окремих дослідників у справі дослідження історії української періодики, зокрема партійної. Результати системних пресознавчих досліджень фахівців Львівської Національної бібліотеки імені В. Стефаника викладені в таких основних виданнях Науково-дослідного інституту пресознавства, як «Збірник праць Науково-дослідного центру періодики» (заснований 1993 р., виходить щорічно), «Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст. : матеріали до бібліографії : у 5 т.» (1998–2003); «Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника» (з 1994 р. до 2013 р. вийшло 20 випусків); «Українська преса в Україні та світі XIX–XX ст. : історико-бібліографічне дослідження» (2006. – Т. 1 : 1816–1890; 2009. – Т. 2 : 1891–1905 рр.; 2011. – Т. 3 : 1906–1910; 2014. – Т. 4 : 1911–1916 рр.); «Українські часописи Львова : історико-бібліографічне дослідження : у 3 т., 4 кн.» (2001–2003).
Водночас, згадані праці висвітлюють, переважно історію розвитку преси в Україні в ХХ столітті, не ставлячи за мету дослідження преси як об’єкта бібліотечно-інформаційної діяльності.
Питання систематизації і збереження періодичних видань, надання до них широкого доступу в бібліотечних установах вивчались фахівцями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Зокрема, співробітниками відділу газетних фондів підготували ряд наукових публікацій з актуальних питань збереження й використання газетних фондів та впровадження інноваційних технологій у відділі газетних фондів НБУВ.
На важливості формування і збереження газетних фондів та надання інформаційних послуг їх користувачам наголошують так науковці НБУВ, як Т. Борисенко, О. Заварзіна, Н. Самохіна, О. Вакульчук, О. Залізюк.
Вивченню інтернет-видань, зокрема, партійних засобів масової комунікації, приділяється увага фахівцями Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ, якими досліджуються особливості функціонування таких ЗМК, підходи до збереження і подальшого використання інформації, що ними розміщується.
Науковцями СІАЗ підготовлено низку наукових публікацій у яких акцентується увага на основних тенденціях розвитку сучасних ЗМК в мережевому середовищі в умовах глобалізації та посилення небезпечних інформаційних впливів, а також узагальнюється досвід адаптації бібліотечно-інформаційної та науково-аналітичної діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів НБУВ до роботи з такими ресурсами.
Зважаючи на розбудову демократичної держави та громадянського суспільства в Україні, наукова увага до проблематики функціонування, ролі, тенденцій розвитку та специфіки ЗМК, у тому числі партійних, збереження та використання їх інформації в процесі бібліотечно-інформаційної діяльності, є цілком логічною. При цьому динаміка розвитку мережевого середовища, активізація використання політичними партіями соціальних медіа дає змогу прогнозувати збереження актуальності для цього напряму наукових досліджень з акцентом на виробленні методики збереження інформації інтернет-представництв політичних партій, її систематизації, опрацювання і підготовки з її використанням затребуваного користувачами науково-аналітичного продукту.