Використання національними бібліотеками соцмереж візуального контенту

ЗаявникГранчак Тетяна Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіВикористання національними бібліотеками соцмереж візуального контенту
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Соціальні медіа візуального контенту відкривають нові можливості для представлення бібліотечних фондів та надання до них широкого доступу.
З позицій можливостей для бібліотеки вигідно представити свої фонди, поповнити інформаційну базу та забезпечити користувачеві зручний доступ до документів першість серед соціальних мереж візуального контенту посідають сервіси Flickr.com та Pinterest.
Станом на серпень 2015 р. на платформі Flickr.com було представлено 12 національних бібліотек. Найбільшу колекцію створено Британською бібліотекою (завантажено 1,023,705 документів, які систематизовано у 1036 альбомів). Практично всі бібліотеки в більшій або меншій мірі використовують платформу для представлення власних фондів. При цьому сторінки 7 з 12 бібліотек майже повністю (за винятком поодиноких альбомів) присвячені розкриттю багатства бібліотечних фондів і містять як зображення та описи окремих документів, так і цілих бібліотечних колекцій.
Разом з тим на Flickr.com можна легко розмістити візуалізовану інформацію й стосовно заходів, що відбулись в закладі, зображення будівлі самої бібліотеки та її приміщень, що засвідчує досвід Національної бібліотеки Ізраїлю, з 70 створених на платформі альбомів якої фонди представляють лише 8, водночас висвітленню різноманітних заходів – презентацій, зустрічей, конференцій, форумів, виставок тощо присвячено 46 альбомів.
Сервіс Flickr.com дає змогу супроводжувати представлені на цій платформі документи їх розгорнутим описом. Водночас такі можливості не означають обов’язкове надання такого опису усіма бібліотеками, які зареєстровані в цій мережі. Як виявило дослідження, одними з найбільш детальних описів представлених у Flickr.com документів відрізняються колекції зображень Бібліотеки Конгресу, Британської бібліотеки, Бібліотеки та архівів Канади. Серед наявних заповнених позицій – назва документу і дата його створення, ключові слова та теги, умови використання, унікальна URL-адреса, за якою цифрова копія документу зберігається на сайті бібліотеки, анотація або опис предмету зображення. Уточнюється, що користувач має змогу завантажити зображення і для цього пропонуються різні формати.
Завважимо, що формат соціальної мережі не вимагає дотримання певних стандартів опису представлених в ній документів. Більше того, такі стандарти на разі не розроблені й не узгоджені професійним бібліотечним середовищем. Утім, враховуючи статус бібліотечних інституцій як установ, які надають доступ до достовірної інформації, організують інформаційні масиви і сприяють пошуку потрібної інформації, намагаються задовольнити запити користувачів у максимально повному обсязі, дотримання стандартів опису, які застосовуються для електронних документів з фонду бібліотеки, в середовищі соціальних медіа є бажаним, адже сприятиме впорядкуванню інформації, яка циркулює в інтернет-просторі, і забезпечуватиме її ефективний пошук пошуковими системами.
Сервіс Flickr.com дає змогу переглядати розміщені бібліотекою на сторінці зображення в режимі стріму або потоку (від англ. Stream – потік), або перейти до ознайомлення з альбомами, в яких зібрані зображення певної тематики. Причому створені в сервісі альбоми можуть тематично співпадати, а можуть і відрізнятись від сформованих у фондах бібліотеки колекцій.
Дещо інший підхід спостерігаємо в мережі Pinterest.
Для альбомів, створених в цій мережі, єдиний принцип систематизації – тематика. Отже, альбом бібліотеки в Pinterest може включати цифрові копії фото, листівок, малюнків, відео, створені різними авторами в різні часи, але об’єднані однією тематикою.
Так, наприклад, представлені Бібліотекою Конгресу дошки (альбоми) «Пішов на риболовлю» («Gone Fishing»), «Цвітіння сакури» («Cherry Blossoms») або «Читання» («Reading») містять зображення, які зберігаються в різних колекціях бібліотеки, і представляють як фото, так і зображення книжкових обкладинок, ілюстрацій, малюнків, об’єднаних обраною темою.
Разом з тим, тематика окремих дошок може передбачати об’єднання однотипних за своїм характером документів. Наприклад, представлена Британською бібліотекою дошка «Понеділок Манускриптів» («Manuscript Monday») містить зображення винятково рукописних документів з фондів бібліотеки.
Підходи різних бібліотек до використання сервісу Pinterest відрізняються. Для одних бібліотек – це платформа для представлення, переважно, їхніх фондів. Зокрема, це стосується Бібліотеки Конгресу, серед 45 дошок якої у Pinterest 43 присвячені тематичному висвітленню документів з фондів бібліотеки – фото, малюнків, плакатів, листівок, газетних вирізок, книжкових обкладинок, ілюстрацій та сторінок.
Більш комплексно використовують сервіс Pinterest Британська бібліотека, Національна бібліотека Хорватії, Національної бібліотеки Ізраїлю, які не лише презентують багатство бібліотечних фондів, а й інформують користувача про широкі можливості, які відкриває перед ним користування бібліотечними продуктами та послугами, особливості користування різними послугами, різні бібліотечні заходи.
Інша мережа графічного контенту – Instagram, яка станом на 1 вересня 2015 р. використовувалась 10 національними бібліотеками, надає порівняно менші сервісні можливості, ніж Flickr.com та Pinterest. Зокрема, зображення в ній можна переглядати лише в режимі стріму, що доволі незручно, коли на сторінці розміщено вже багато публікацій. Специфіка інструментарію мережі обумовила особливості її використання бібліотечними установами, які надають перевагу розміщенню на своїх сторінках в Instagram фото і відео з бібліотечних заходів, приміщень бібліотеки, візуалізованих анонсів книжкових виставок та презентацій, просто красивих зображень книжково-бібліотечної тематики. Оскільки, зазвичай, ідеться не про документи з бібліотечних фондів, то представлені зображення супроводжуються відповідними описами пояснювального або коментуючого характеру: яка подія відображується, коли вона відбулась або відбудеться, хто взяв або візьме участь тощо.
На відміну від розглянутих вище мереж візуального контенту, які містять, переважно, графічні зображення і для яких наявність відео є, швидше винятком, ніж правилом, мережа YouTube.com призначена саме для останнього. YouTube.com є третьою за популярністю серед національних бібліотек мережею після мереж мультиформатного контенту Facebook і Twitter.
Першими почали опановувати можливостями YouTube.com для обслуговування користувачів і просування власних продуктів і фондів Бібліотека Конгресу і Британська бібліотека, сторінки яких в мережі з’явились відповідно у червні і жовтні 2007 року. Станом на 20 грудня 2015 р. в мережі представлено 27 бібліотек зі статусом національних. За кількістю розміщеного на сторінці контенту на цей час першість посідає Бібліотека Конгресу (2 609 відео, систематизованих в 35 списків відтворення – плейлистів), із значним відставанням друге і третє місця посіли відповідно Національна бібліотека Ізраїлю (493 відео в 68 плейлистах) і Російська національна бібліотека (454 відео в 14 плейлистах).
Водночас кількість розміщеного відео не гарантує відповідну кількість переглядів створеного контенту. Як засвідчує практика, не завжди ті сторінки, які були засновані раніше, або на яких розміщено більше відеоконтенту, мають більшу кількість підписчиків або переглядів. Такий результат дає привід говорити про ефективність бібліотечних сторінок, яка визначається співвідношенням кількості переглядів до кількості розміщеного матеріалу. Чим більшим буде показник, тим вищою виявиться ефективність сторінки.
Відповідно, ефективність функціонування бібліотечної сторінки в мережі YouTube.com можна визначити за формулою: E = Qr : Qv, де E – ефективність сторінки, Qr – кількість переглядів, Qv – кількість розміщеного відео.
Наприклад, ефективність функціонування сторінки Британської бібліотеки дорівнюватиме 3 089 (911 506 : 295), Бібліотеки Конгресу – 4 141 (10 804 153 : 2609), Національної бібліотеки Іспанії – 4 183 (1 376 468 : 329), Національної бібліотеки Ізраїлю – 366 (180 849 : 493).
Як бачимо, найефективнішою виявилась сторінка в YouTube.com Національної бібліотеки Іспанії, випередивши засновані на два роки раніше сторінки Бібліотеки Конгресу і Британської бібліотеки. Водночас сторінка Національної бібліотеки Ізраїлю виявилась найменш ефективною з обраної групи бібліотек, незважаючи на друге місце за кількістю розміщеного на ній відео.
Іншим показником ефективності функціонування сторінки є співвідношення часу її існування і кількості переглядів розміщеного на сторінці відео, або середня кількість переглядів на рік. Наприклад, за рік функціонування сторінки Національної бібліотеки України для дітей в мережі розміщене на ній відео переглянули 18 255 разів (ефективність – 18 225 переглядів на рік), водночас відео, розміщене на сторінці Національної історичної бібліотеки України, за чотири роки переглянуло лише 889 разів, тобто середня кількість переглядів на рік становить приблизно 222 перегляди (889 : 4 = 222,25).
Як виявило дослідження, використання національними бібліотеками соціальних медіа для розміщення візуального контенту є поки що недостатньо поширеним серед бібліотек зі статусом національних. Водночас комплексний підхід до використання соцмереж дає бібліотекам змогу представити як фонди установ, так і різні напрями діяльності, а також забезпечити адресне задоволення інформаційних запитів користувачів при їх більшому охопленні.