ЮВІЛЕЙНІ ЗАХОДИ НАН УКРАЇНИ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (ЗА ДОКУМЕНТАМИ АФ НАН УКРАЇНИ)

Тези доповіді

У тезах представлено діяльність Президії, установ і вчених НАН України у процесі підготовки та відзначення ювілею – 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Проаналізовані документи архівних фондів установ та Президії НАН України, ЦДАГО України дозволили висвітлити велику роботу, проведену вченими НАН України у галузі літературознавства, мистецтвознавства, мовознавства, історії, бібліотекознавства, видавничої справи та популяризації життя і творчості Т. Г. Шевченка на національних та міжнародних наукових заходах у цей період.
Ключові слова: НАН України, шевченкознавство, 150-річчя Т. Г. Шевченка

Святкування визначної дати для всього українського народу – 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка у 1964 р. стало великою подією для установ і вчених НАН України. Підготовка Академії наук до відзначення ювілею розпочалась задовго до 1964 р., основна вага припала на діяльність Відділу суспільних наук АН УРСР. У період підготовки до ювілею академічними установами розвивались окремі галузі шевченкознавства, виводячи його на новий рівень тематичним спектром досліджень, підготовкою і виданням збірників творів Т. Г. Шевченка як літературного, так і мистецького спрямування. Узагальнювались питання розвитку шевченкознавства як окремого наукового напряму, розроблялись питання шевченківської текстології, проведено значну роботу з виявлення та концентрації в спеціалізованих установах наукових матеріалів, видань, рукописів, архівних документів (листування, автографів) та оригіналів художніх творів. Проте на сьогодні у науковій літературі знаходимо лише праці, присвячені діяльності окремих установ або вчених-шевченкознавців у цей період, що позбавляє можливості осягнути всі напрями науково-організаційного, видавничого, популяризаційного внеску НАН України у відзначення цього всенародного свята. Дослідження документів АФ НАН України з цього питання також не здійснювалось, тоді як саме документальна інформація надає найавторитетніші відомості.
Найбільш інформативними джерелами АФ НАН України з даного питання є документи архіву Президії НАН України, зокрема, описи Секретаріат (оп. 1) та Відділення літератури, мови та мистецтвознавства, оскільки саме в них зосереджено основні відомості наукової та науково-організаційного характеру про проведені ювілейні заходи, а також архівні фонди академічних науково-дослідних установ та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Так, з них дізнаємося, що рішення про участь Академії наук у відзначенні 100-річчя від дня смерті та 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка було прийняте постановою Президії АН УРСР від 13 березня 1959 р. Цією постановою було створено спеціальну комісію з підготовки до ювілеїв під керівництвом Президента АН УРСР акад. О. В. Палладіна. Загальну координацію розвитку шевченкознавчих досліджень установ АН УРСР та вишів у межах республіки здійснювала академічна рада по проблемі «Закономірності розвитку світової літератури на сучасному етапі».
Основна наукова робота здійснювалась академічними установами, зокрема, Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР і відповідно його відділом шевченкознавства. За звітними документами у передювілейні роки було завершено підготовку до друку видання літературної спадщини Кобзаря – «Повного видання творів у 10 томах». Створено академічне видання літературної спадщини Т. Г. Шевченка в шести томах, у якому здобули втілення й подальший розвиток нові принципи текстології, це видання збагатилося багатьма новознайденими цінними текстами поета і становить новий етап в історії дослідження шевченківських текстів. З нагоди ювілею опубліковано фототипне видання «Малої книжки» та «Більшої книжки» автографів Т. Г. Шевченка, а також фототипне видання «Кобзаря» 1840 р. за унікальним примірником, в якому були відновлені рядки, вилучені цензором. За напрямом «Історія всесвітньої літератури» за постановою РМ УРСР від 8 липня 1962 р. № 1370 було розгорнуто роботу з підготовки видання «Історія української літератури у 8-ми томах», до ІІІ тому якого увійшов розділ «Творчість Т. Г. Шевченка» (2 авт. арк.). Фонди відділу рукописів інституту поповнились новими матеріалами з шевченкознавства, зокрема, з м. Амстердам отримані фотокопії і мікрофільми матеріалів Т. Г. Шевченка.
Співробітники інституту підготували й опублікували низку важливих досліджень, присвячених творчості Т. Г. Шевченка, зокрема, найбільш значущими є наступні: Є. П. Кирилюк, Є. С. Шабліовський, В. Є. Шубравський – «Т. Г. Шевченко. Біографія» (1964); Є. П. Кирилюк – «Тарас Шевченко» (1964); Є. С. Шабліовський – «Народ і слово Шевченка» (1961), «Гуманізм Шевченка і наша сучасність» (1964); В. Є. Шубравський – «Шевченко й літератури народів СРСР» (1964). В. С. Бородін підготував дослідження «Три поеми Т. Г. Шевченка» (1964), Ю. О. Івакін – «Коментар до «Кобзаря» Шевченка» (т. 1, 1964), О. В. Шпильова «Шевченко і болгарська література» (1963) тощо. Також інститутом було укладено ювілейний номер журналу «Радянське літературознавство» (№ 2, 1964), до якого увійшов «Бібліографічний список дисертацій і авторефератів про Т. Г. Шевченка». Вийшли друком методичні розробки і рекомендації на тему «Шевченко і наша сучасність», «Шевченко і літератури народів СРСР» тощо. Визначний внесок у шевченко- і літературознавство чл.-кор. Є. П. Кирилюка і Є. С. Шабліовського знайшов загальне визнання у присудженні Ленінської премії 1964 р. за цикл теоретичних досліджень спадщини Т. Г. Шевченка.
У процесі підготовки до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка співробітники інституту виступали у пресі СРСР і закордону, виголошували доповіді та тематичні лекції, зокрема, взяли участь у республіканському семінарі завідувачів кафедр літератури, скликаному Міністерством освіти УРСР, у республіканському семінарі активістів товариства «Знання» УРСР. Вчені-літературознавці взяли активну участь і в зарубіжних наукових заходах із доповідями та лекціями про творчість Т. Г. Шевченка. Так, Є. П. Кирилюк виступив з доповідями на славістичних конференціях у Чехословаччині, Польщі, Болгарії та НДР на ІV і V міжнародних конгресах славістів, з доповіддю «Проблеми вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка» на міжнародному симпозіумі, скликаному в м. Берлін Німецькою академією наук з нагоди 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (на ньому була прочитана також доповідь Є. С. Шабліовського). До Польщі на наукові заходи виїжджали д.філол.н. Г. Д. Вервес, к.філол.н. І. О. Дзеверін і В. П. Ведіна.
З найважливіших видань Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР необхідно відзначити «Словник мови Т. Г. Шевченка» у 2-х томах, перший словник мови великого поета й письменника, та монографію акад. І. К. Білодіда «Т. Г. Шевченко в історії української літературної мови». У координації з вищими навчальними закладами України до ювілею інститутом підготовлено і опубліковано збірник «Джерела мовної майстерності Т. Г. Шевченка», де висвітлено низку питань художньої і мовної подачі змісту поетом. Співробітники інституту у ювілейні дні виголосили 46 лекцій і доповідей про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка.
Інститут мовознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР спільно з колективом Літературно-меморіального музею Т. Г. Шевченка вперше підготував і видав всю мистецьку спадщину Т. Г. Шевченка у 7–10 томах академічного видання творів Т. Г. Шевченка «Повне видання творів у десяти томах» (завершено у 1964 р.), що стало визначною подією в мистецькому і громадському житті України. Опубліковані наукові видання «Т. Г. Шевченко. Художня спадщина у чотирьох томах», праці «Шевченко і музика. Нотографічні та бібліографічні матеріали (1861—1961)» (1964), де представлено відомості про численні музичні твори, «Пісні великого Кобзаря» (1964), біографічний нарис «Тарас Шевченко» (автори – М. Т. Рильський, А. Й. Дейч; 1964) «Пам’ятники Т. Г. Шевченку» (А. В. Німенко; 1964), у якій зроблено першу спробу опису пам’ятників, встановлених в Україні. Співробітники інституту також взяли участь у ювілейних Республіканській, загальноакадемічній та інститутській сесіях, присвячених 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка (виступили М. Ф. Рильський, Н. К. Йосипенко, А. Й. Дей, Н. М. Гордійчук, Б. С. Бутник-Сіверський, Ю. Я. Турченко, Є. М. Кравець, А. Є. Жукова, Т. П. Булат, Н. Б. Кузякіна, З. В. Лашкул та ін.); VІ Республіканській славістичній конференції (м. Чернівці, вересень 1964 р.),. де С. В. Дубенко виступив з доповіддю «Кіношевченкіана на зарубіжних екранах».
До ювілею поета і митця Інститут історії АН УРСР видав збірник статей «Історичні погляди Т. Г. Шевченка», праці І. О. Гуржія «Тарас Шевченко про героїчне минуле України» та І. М. Кулинича «Поет і трагік» (історико-літературний нарис про дружбу Т. Г. Шевченка і А. Олдріджа). Співробітники інституту прочитали понад 40 лекцій, зокрема, в Черкаській області і селах, де народився і жив Т. Г. Шевченко.
За звітом Державної публічної бібліотеки АН УРСР за 1964 р. її співробітники у шевченківські дні виголосили 10 доповідей, лекцій і повідомлень на основі матеріалів про життя і творчість Т. Г. Шевченка. Головний бібліограф Ф. К. Сарана на Шевченківській міжвузівській конференції у м. Чернігів виголосив доповідь «Тарас Шевченко в бібліографії» та виступив по українському радіо для передачі за кордон; Л. В. Бєляєва прочитала дві лекції про Т. Г. Шевченка на київському заводі «Ленінська кузня». Бібліотекою було підготовлено велику і цікаву виставку «150 років від дня народження Т. Г. Шевченка», яка експонувалась під час шевченківської наукової конференції у приміщенні Секції суспільних наук АН УРСР.
11 березня 1964 р. відбулися ювілейні Загальні збори АН УРСР, присвячені 150-річчю від дня народження геніального поета і художника Т. Г. Шевченка, у роботі яких взяло понад 400 осіб. На зборах були присутні члени Академії, представники наукової і мистецької громадськості м. Київ, керівники делегацій, що прибули до Києва на відзначення ювілею Т. Г. Шевченка, керівники державних відомств РРФСР, Казахської РСР, Вірменії, Туркменської РСР, Естонської РСР. Збори були відкриті вступним словом Президента АН УРСР Б. Є. Патона, в якому відзначено невмируще значення творчої спадщини Т. Г. Шевченка, пройнятої безмежною самовідданою любов’ю до українського народу. У 4 доповідях визначних вчених – академіків М. Т. Рильського І. К. Білодіда, чл.-кор. Л. М. Новиченка та народного художника СРСР В. І. Касіяна було висвітлено значення постаті Т. Г. Шевченка для розвитку українського народу. Зміст виголошених доповідей на Загальних зборах АН УРСР уповні розкривають документи, сформовані у справі 1371 фонду 251 Президії НАН України (опис Секретаріат), з супровідним листом від вченого секретаря Відділу літератури, мови та мистецтвознавства А. Й. Багмута. До справи увійшли 3 повнотекстові доповіді акад. М. Т. Рильського, акад. І. К. Білодіда, чл.-кор. Л. М. Новиченка.
Про участь вчених НАН України у Міжнародному форумі діячів культури, присвяченому шевченківському ювілеєві 1964 р., який відзначався у травні-червні 1964 р. на рівні ЮНЕСКО, свідчать документи ЦДАГО України – доповідні записки і довідки відділу науки і культури, Урядового ювілейного шевченківського комітету з проведення 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, зокрема, велику інформаційну цінність має постанова Президії ЦК КПУ від 5 лютого 1964 р. про план проведення ювілею, у якій визначались основні заходи на республіканському рівні. Вагоме місце в них відводилось Академії наук та її вченим, членам Республіканського ювілейного шевченківського комітету з відзначення ювілею. 29 травня 1964 р. в сесійній залі Верховної Ради Української РСР відбувся Міжнародний форум діячів культури, в якому взяли участь 7 представників від АН УРСР. Під час проведення урочистого мітингу на могилі Т. Г. Шевченка 31 травня 1964 р., у якому взяли участь понад 30 000 осіб, і серед них близько 2000 осіб – учасники об’єднаного пленуму спілок письменників, Міжнародного форуму, хорові та художні колективи, представники державних і громадських організацій, вступну промову про ювілей Кобзаря виголосив акад. М. П. Бажан. Хід урочистостей транслювався по радіо і знімався кінохронікою.
Таким чином, можна зробити висновок, що вчені НАН України достойно взяли участь у визначній події для всього українського народу. Величезна робота, проведена у процесі підготовки і відзначення урочистостей, уповні представлена документними ресурсами АФ НАН України. Ці джерела ще чекають своїх вдумливих дослідників і введення в оцифрованому вигляді у науковий простір, що полегшить студіювання наукових питань і широко популяризуватиме наукову та науково-організаційну роботу НАН України у галузі шевченкознавства.

Бібліографічні посилання
1. Архів Президії НАН України. Ф. 251. Оп. 1. Спр. 871. Арк. 367–385; Спр. 1351. Арк. 143–146; Спр. 1371. Арк. 10–28; Оп. Відділення літератури, мови та мистецтвознавства. Спр. 734. Арк. 5–30; Спр. 735. Арк. 1, 6, 18; Спр. 739. Арк. 9–49.
2. НБУВ. Ф. 1. Спр. 1221. Арк. 14–16.
3. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 3648. Арк. 10–11, 36–48; Спр. 3662. Арк. 129–154, 166–169; Оп. 31. Спр. 2144. Спр. 2368. Арк. 1–94.
4. Ювілейні загальні збори Академії наук УРСР (до 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка) // Доповіді АН УРСР. 1964. № 5. С. 697.

References
1. Fond 251, Inventory 1. Unit 871, Folios 367–385; Unit 1351, Folios 143–146; Unit 1371, Folios 10–28. Inventory "Viddilennya literatury, movy ta mystecztvoznavstva" [Department of Literature, Language and Art Studies], Unit 734, Folios 5–30; Unit 735, Folios 1, 6, 18; Unit 739, Folios 9–49. Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian]
2. Fond 1, Unit 1221, Folios 14–16. Archives of the Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian]
3. Fund 1. Inventory 6. Units 3648, Folios 10–11, 36–48; Units 3662, Folios 129–154, 166–169; Inventory 31. Units 2144, Folios 1–94. Central State Archive of Public Organizations of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
4. Yuvilejni zagalni zbory Akademiyi nauk URSR (do 150-richchya z dnya narodzhennya T. G. Shevchenka) (Anniversary General Meeting of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR (to the 150th anniversary of the birth of T. Shevchenko) // Dopovidi AN URSR (Reports of the Academy of Sciences of the USSR.). No. 5. 1964. Р. 697.
Verbitska Oksana Ivanіvna,
Candidate of Philosophical Sciences,
Senior Research Fellow,
Institute of Archival Studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine

ANNIVERSARY ACTIVITIES OF THE NAS OF UKRAINE WITH A VIEWPOINT T. SHEVCHENKO'S 150-TH ANNIVERSARY FROM THE BIRTHDAY (FOR DOCUMENTS OF AF NAS OF UKRAINE)
Theses present the activity of the Presidium, institutions and scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine during the preparation and celebration of the anniversary – the 150th anniversary of the birth of T. Shevchenko. The analyzed documents of the archival funds of the institutions and the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Central State Archive of Public Organizations of Ukraine allowed to highlight the great work carried out by scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine in the field of literary studies, art studies, linguistics, history, library science, publishing and popularizing T. Shevchenko’s life and work on national and international scientific events during this period.
Keywords: National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Studies, 150-th anniversary of Taras Shevchenko