АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ ПРИ ВУАН У 1920-Х РОКАХ (ЗА ДОКУМЕНТАМИ Ф. Х ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НБУВ)

Тези доповіді

Розглянуто комплекс джерел, зосереджених у ф. Х Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що висвітлюють діяльність наукових товариств у системі ВУАН. Визначено, що досліджені документи є вагомим джерелом з історії виникнення та функціонування наукових товариств. З’ясовано, що річні звіти, статути, інформаційні довідки, протоколи зборів, листування товариств є найбільш інформативним джерелом про їхню науково-організаційну, просвітню та фінансову діяльність. Показано, що створення наукових товариств у структурі Академії було досить ефективним рішенням, яке сприяло залученню додаткового кадрового потенціалу і розвитку академічної структури.
Ключові слова: архівні документи, наукові товариства, УАН, ВУАН, історія НАН України, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У 2018 р. НАН України відзначила свій 100-річний ювілей. Заснування Національної академії наук безперечно стало важливою віхою в організації української науки. Від дня створення і до нашого часу Академія пройшла складний інституційний розвиток, стала потужною науковою організацією, здійснила вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової культури, науки і техніки.
Незважаючи на значний історіографічний доробок, присвячений виникненню та діяльності Академії, період від її заснування і до кінця 1920-х років усе ще привертає увагу дослідників. Зокрема, недостатньо дослідженою залишається діяльність наукових товариств як громадської форми організації науки в системі АН.
Мета наукової розвідки – з’ясувати особливості інформаційного потенціалу документів ф. Х ІР НБУВ у дослідженні діяльності наукових товариств при ВУАН.
Цінну інформацію про важливість організації перших наукових товариств при Академії наук містить звіт акад. М. В. Птухи про п’ятирічну діяльність III (Соціального-економічного) відділу ВУАН (1919–1923): «В 1920 р. з ініціативи Р. [М.] Орженцького, відділ робить спробу піднести наукову роботу в Київі за допомогою організації наукових товариств. Закладається попереду товариство економістів, згодом правниче. Провадити в них працю значно легше, ніж в інституціях, які мають на меті систематичне студіювання за певною програмою. Товариства ці виявили себе надзвичайно життєздатними. Матеріально і морально тяжкий 1920 р. пройшов для відділу під прапором великої організаційної роботи, розшукування нових шляхів, придатних для тих часів» (Національна академія наук України – 100 : головні тенденції розвитку і здобутки: документи і матеріали. Кн. 1 : 1918–1945. – К, 2018. – С. 99). Отже, недостатнє фінансування Академії наук у перші роки її існування сприяло пошуку альтернативних шляхів залучення наукового кадрового потенціалу.
Вже на кінець 1920-х років наукові товариства стали важливою організаційною та науковою складовою Академії. Вони об’єднували та координували наукові сили в Києві, Харкові, Одесі, Чернігові, Дніпрі, Полтаві, Шепетівці, Лубнах, Кам’янці-Подільському, Ніжині. Варто відзначити, що у складі Академії функціонувало й Товариство дослідників української історії, літератури й мови у м. Ленінграді. У структурі Академії наукові товариства діяли до 30 листопада 1929 р.
В Інституті рукопису (далі – ІР) НБУВ зберігається значний масив документів, що сформував ф. Х «Всеукраїнська академія наук (ВУАН) (1918–1933). Архів і колекція документів» (загальний обсяг – 35 310 справ). Він є надзвичайно цінним у дослідженні діяльності наукових товариств при Академії. Основу ф. Х складають документи ліквідованих установ Історично-філологічного та Соціально-економічного відділів ВУАН. У ньому відклався масив різноманітних документів, що висвітлюють дослідну, науково-організаційну, просвітню та фінансову діяльність наукових товариств. Частина з них опублікована у серії збірників документів і матеріалів «Історія Національної академії наук України».
Найбільш інформативним видом документів із заявленої проблематики є звіти товариств. Вони детально окреслюють їхню діяльність за річний період. Наприклад, справа № 19 905 містить «Звідомлення про діяльність Шепетівського наукового при Українській академії наук товариства за р[ік] 1927». У ньому структуровано подано інформацію за таким планом: 1) історія створення товариства; 2) персональний склад; 3) збори й засідання; 4) науково-дослідча робота (доповіді, експедиції та екскурсії); 5) видавнича діяльність; 6) комплектування власної бібліотеки та архіву; 7) фінансування.
Науково-організаційну діяльність товариств висвітлюють їхні статути, протоколи зборів, листування тощо. Так, у справі № 2318 є «Статут Чернігівського наукового при Всеукраїнській академії наук товариства». Він складається з 16 пунктів та списку фундаторів товариства. У п.1. статуту зазначено: «Чернігівське наукове товариство засновується на підставі § 5-го розд[ілу] 3 статуту Академії і в своїй діяльності керується статутом, затвердженим Академією наук». Статут чітко окреслює внутрішню організацію товариства (поділ на історично-філологічну, етнографічну, природничу та соціально-економічну секції); визначає керівні органи (Загальні збори, Рада та Президія товариства); джерела фінансування (переважно це членські внески та «субсидії від громадських інституцій»).
Протоколи зборів товариств містять важливу інформацію, що висвітлюють їхнє внутрішнє життя. Зокрема, у справі № 18 961 зберігається оригінал протоколу зборів Полтавського наукового при ВУАН товариства від 10 березня 1929 р. із списком присутніх, порядком денним (обранням нового члена, обговорення звіту за 1928 р., фінансові питання тощо) та відповідними ухвалами.
Цінним джерелом про створення та діяльність наукових товариств є інформаційні довідки з поміткою «Ювілейне видання», що складалися для Ювілейного збірника, який так і не вийшов у світ (див. детальніше: Байкєніч Д. Десятирічний ювілей ВУАН: підготовка та втілення (1928–1931 рр.) / Д. Байкєніч // Український історичний журнал. – 2018. – №6). Наявні інформаційні довідки про: Ніжинське наукове товариство краєзнавства при ВУАН (спр. 18 691); Чернігівське наукове при ВУАН товариство (спр. 18 724); Харківське наукове товариство при ВУАН (спр. 18 685); Полтавське наукове при ВУАН товариство (спр. 18 702); Українське ботанічне товариство при ВУАН (спр. 18 721); Історично-літературне товариство при І-му відділі ВУАН (спр. 18 719) тощо. Зазначені довідки висвітлюють питання історії заснування, внутрішньої структури, керівництва та персонального складу товариств, містять важливі відомості з напрямків та результатів наукової, організаційної, просвітньої та видавничої діяльності, показують співпрацю з іншими установами та організаціями, а також мають списки друкованих праць та виголошених доповідей членів товариств тощо.
Отже, інформаційний потенціал ф. Х ІР НУБВ дає можливість дослідити процеси наукової, науково-організаційної, просвітньої діяльності наукових товариств у системі АН. Найважливішими документами являється річна звітна документація, де досить комплексно висвітлюється діяльність товариств за вказаний період. Додаткову інформацію про діяльність товариств містять у собі інформаційні довідки, статути, протоколи зборів, листування та ін.

UDC 001.32:54(477)“1920”
Lukianets Oleksii,
PhD (History), reasercher
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
ARCHIVE SOURCES OF THE HISTORY OF SCIENTIFIC SOCIETIES OF NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE IN 1920s
(BY DOCUMENTS OF FOND X OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE)
The article analyzes the source base on the history of covering the activities of scientific societies in the system of the Academy of Sciences. It is determined that the investigated documents are a significant source in the history of the emergence and functioning of scientific societies. The annual reports, statutes, information certificates, correspondence of societies are the most informative source about their scientific-organizational, educational and financial activities. It was shown that the activity of scientific societies in the structure of the Academy was very effective.
Keywords: archival documents, scientific society, the history of the Academy of Sciences.