Мова та соціальні мережі: механізми взаємопроникнення

Тези доповіді

Тетяна Полтавець,
мол. наук. співроб.,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ
Мова та соціальні мережі: механізми взаємопроникнення
Анотація. У статті виокремлено основні тенденції впливу соціальних мереж на мову. Вплив міжособистісної комунікації в соціальних мережах, на становлення та розвиток мови, створює для учасників дискусії широкі різновекторні нерідко прямо протилежні можливості. Акцентовано увагу на спрощенні мовних практик під час онлайн-спілкування в умовах глобалізації інформаційного простору. Доведено, що соціальні мережі витіснивши безпосереднє живе спілкування, створили віртуальний світ в рамках якого, ті хто комунікують між собою можуть і не знати одне одного. Результатом практики спілкування в соціальних мережах стає примітивізація мовного дискурсу, що свідчить про потенційні загрози перш за все для збереження та розвитку літературної мови.
Ключові слова: соціальні мережі, мова, зміна мови, онлайн-спілкування.
В сучасному глобалізованому світі Інтернет став невід’ємною частиною комунікативної активності суспільства. Важливою його складовою стали соціальні мережі, як платформи, на базі яких отримали подальший розвиток специфічні форми міжособистісних та соціальних зв’язків. Вони стали «…інструментом, за допомогою якого велика кількість користувачів глобальної мережі отримує додаткові можливості у спілкуванні та поширенні інформації» [1, с. 62].
Постановка проблеми. Під впливом соціальних мереж відбуваються зміни не тільки у міжособистісній комунікації, а й у мові, як найголовнішому засобі спілкування. Надзвичайна популярність соцмереж пов’язана з тим, що вони дають в першу чергу можливість вести публічний полілог, оперативно висловлювати свою думку, виражати власні погляди на події та ситуації, створювати свій віртуальний імідж, розміщувати для обговорення статті та публікації. В умовах популяризації соціальних мереж, мова спілкування в середині них змінюється: вона стає спонтанною, стислою та креативною. Відносно нове комунікативне середовище соцмереж генерувало нові способи комунікації та утворило нові форми існування мови. Саме відстеження мовленнєвих практик в соцмережах і є предметом нашого дослідження.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі розвитку соціолінгвістика успішно використовує поняття й терміни комунікативістики, що дає підстави пов’язувати її з соціальними комунікаціями, зокрема спілкуванням у соцмережах. Під впливом соціальних мереж відбувається трансформація писемного мовлення та створюється новий спосіб комунікації, який нагадує усний різновид розмовного стилю.
Варто зауважити, що спілкування в соціальних мережах може лише тоді стати поштовхом до «нових знань», коли учасник(и) дискусії об’єднані в якусь спеціалізовану, фахову групу, яка предметом обговорень обирає нові джерела отримання знань, поглиблене вивчення вже знайомих їм тем і т. п. В іншому випадку, якщо група в соцмережі об’єдналася наприклад за «географічним» принципом, говорити про її «інтелектуалізацію» доволі сумнівно.
Досить часто для надання власним повідомленням емоційного забарвлення та експресії, в очікуванні на таку ж відкриту, а головне широку реакцію, комунікатори в соцмережах, застосовують стилістично знижену лексику: жаргонізми, сленгізми, вживання великої кількості абревіатур та скорочень, використанні смайлів та інш.
На нашу думку, відсутність чітких вимог щодо вживання мови під час спілкування у соцмережах, заборон та цензури, стає причиною та власне й наслідком, утворення нових унікальних мовних одиниць – сленгізмів. Думки мовознавців, щодо сленгу різняться: одні вважають, що «сленг псує, забруднює літературну мову, що це паразитний шар лексики, з яким необхідно боротися. Інші, навпаки, вбачають у ньому елемент, який надає мові жвавості та образності, сприяє її збагаченню та удосконаленню» [2, с. 60].
Єдиний інформаційний простір сприяє уніфікації комунікативно-мовних процесів та призводить до розвитку білінгвальних відносин, які безпосередньо впливають на лінгвістичну культуру суспільства. Зважаючи на те, що англійська мова є найпоширенішою мовою спілкування в соцмережах, це означає, що стрімко зростає число тих англомовних користувачів, для яких англійська не є рідною. Це провокує свої тенденції у побутуванні та розвитку інших мов, зокрема вплив на використання англійської мови, її лексико-граматичних, стилістичних, пунктуаційних норм.
Однією з виразних ознак інтернет-комунікації є доступна можливість формування лексикографічної бази. Вітчизняні дослідники визнають, що «при появі нового соціально-культурного явища користувачі самі формують лексикон, який обслуговує це явище. Відповідно, одразу в Інтернеті з’являються словники різного соціолінгвістичного спрямування» [3, с. 46]. Як правило більшість запропонованих слів походять з веб-сайтів соціальних мереж. Таким чином, можна припустити, що соціальні мережі не тільки утворюють нові лексичні структури, але й несуть відповідальність за поширення цих слів.
В умовах зростання значення соціальних мереж як комунікативного майданчика, поступово змінюється значення літературної мови як способу міжособистісної комунікації та комунікації спільнот. «З огляду на те, що мережеві співтовариства в інтернет-середовищі є неформальними і передбачають відносну свободу змістового наповнення та літературного стилю, будь-яка регламентація їх функціонування виглядає, з одного боку, недоречною.» [4, с. 456]. Мова соціальних мереж є вiдображенням реальної мовленнєвої ситуації зі значною кількістю розбiжностей мiж літературною мовою та власне мовленням користувачiв. Популяризація спрощеного ставлення користувачів до норм літературної мови та переважання ненормативних рис, притаманних розмовному мовленню, може призвести, як до неграмотності індивіда так і суспільства загалом. Бо «моду» на мову спілкування в мережі задають далеко не письменники й поети, а люди (якщо йдеться про реальних користувачів, а не фейкові особи) з великою кількістю лайків, підписувачів і т. п.
Як показує практика, наявність у сучасних гаджетах, телефонах і т. п. різних додатків та програм для автоматичної перевірки граматики тексту, знижує потребу здобувати відповідні знання, що в загальному знижує рівень володіння літературною мовою, страждає текстова оформленість, мовні дії стають більш згорнутими, зникає варіативність.

Література
1. Коган К. М. Соціальні мережі як елемент нового соціального середовища [Електронний ресурс] / К. М. Коган // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2014. – Вип. 16. – С. 61-71. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2014_16_8 . – Назва з екрана.
2. Синюта О. Роль соціальних мереж у зміненні мов [Електронний ресурс] / Синюта О. // International scientific survey journal. – 2018. –Т. 1, № 3. – С. 1-13. – Режим доступу: http://syniutajournals.com/index.php/ISSJ/article/view/17/15 . – Назва з екрана.
3. Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси [Електронний ресурс] / С. Чемеркін. – К., 2009. – 240 с. http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/e-library/Documents/chemerkin-s.pdf . – Назва з екрана.
4. Тарасенко Н. Інформаційні комунікації в середовищі соціальних мереж: аспекти стандартизації бібліотечного сегмента [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / редкол.: О. С. Онищенко (голова), Г. В. Боряк, В. М. Горовий [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 46. – C. 455–477. – Режим доступу: https://doi.org/10.15407/np.46.455 . – Назва з екрана.

References
1. Kohan, K.M. (2014). Sotsіalnі merezhі yak element novoho sotsіalnoho seredovyshcha [Social Networks as Elements of a New Social Environment] . Mіzhnarodnyi naukovyi forum: sotsіolohіia, psykholohіia, pedahohіka, menedzhment, Vyp. 16, pp. 61-71. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2014_16_8 [in Ukrainian].
2. Sinyuta, O. (2018). Rol` soczіal`nix merezh u zmіnennі mov [The role of social networks in changing languages]. International scientific survey journal, Т. 1, pp. 1-13. Retrieved from http://syniutajournals.com/index.php/ISSJ/article/view/17/15 [in Ukrainian].
3. Shchemerkіn, S. (2009). Ukrainska mova v Іnternetі: pozamovnі ta vnutrіshostrukturnі protsesy [Ukrainian language on the Internet: extra-curricular and inter-structural processes]. Kyiv: PPVF. Retrieved from: http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/e-library/Documents/chemerkin-s.pdf [in Ukrainian].
4. Tarasenko, N. (2017). Іnformatsіinі komunіkatsіi v seredovyshchі sotsіalnykh merezh: aspekty standartyzatsіi bіblіotechnoho sehmenta [Information Communication among Social Networks: Standardization Aspects of Library Segment] . Nauk. pr. Nats. b-ky Ukrainy іm. V. І. Vernadskoho. Vyp. 46, pp. 455-477. Retrieved from https://doi.org/10.15407/np.46.455 [in Ukrainian].

Tetiana Poltavets,
Junior Research Associate,
Vernadsky National Library of Ukraine, Ukraine, Kyiv
The article deals with the main tendencies of the influence of social networks on language. The influence of interpersonal social network communication on formation and development of the speech, creates multi-vector, quite often opposite, opportunities for participants of the discussion. It is focused on the practices of speech simplification during online communication under globalization of information space. It is proved that social networks had supplanted real-life communication and created the virtual world within which communicating persons might not know each other. The practice of communication on social networks causes the simplification of the language discourse which demonstrates the potential threats for preservation and development of the literary language.
Keywords: social networking, language, language change, online communication.