НАУКОВИЙ ПРОЕКТ: РЕПРЕСОВАНА НАУКА (АРХІВНО-СЛІДЧІ СПРАВИ АКАДЕМІКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УАН – ВУАН – АН УСРР/УРСР)

Тези доповіді

УДК 94(477):(УАН – ВУАН – АН УСРР/УРСР)

Марценюк Руслана Орестівна,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
відділу археографії Інституту архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

НАУКОВИЙ ПРОЕКТ: РЕПРЕСОВАНА НАУКА (АРХІВНО-СЛІДЧІ СПРАВИ АКАДЕМІКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УАН – ВУАН – АН УСРР/УРСР)

У роботі проведено комплексний аналіз архівно-слідчих справ як джерела інформації для вивчення та реконструкції біографій репресованих академіків УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР, як наукового проекту у рамках досліджень Інституту архівознавства НБУВ. Аналіз ґрунтується на дослідженні матеріалів припинених слідчих справ, що зберігаються в ГДА СБУ, м. Київ. Визначено особливості архівно-слідчих справ як джерела інформації в дослідженні особистісної історії когорти керівного складу національних академічних установ через призму більшовицько-радянських репресій. Досліджено інформаційний потенціал цих справ та їх значення як джерела інформації.
Ключові слова: архівно-слідча справа, масові репресії, академік, ГДА СБУ, Інститут архівознавства НБУВ, УАН–ВУАН, АН УСРР/УРСР.

В умовах появи все більшої кількості наукових досліджень з вивчення історії масових репресій відбувається залучення нових документальних джерел в дослідженні персональної історії української академічної науки. Після 1991 року українська архівістика збагатилася новим, специфічним видом джерел – архівно-слідчими справами, що відображають механізми масових репресій, особливості їх спрямованості стосовно окремих соціальних, етнічних, політичних чи конфесійних груп. Дослідження такого роду документів через призму неупередженого аналізу сприятиме збільшенню змістової віддачі цього виду архівних джерел, а також підвищить пізнавальні можливості щодо вивчення біографічної складової керівного складу Національної академії наук України, яка також зазнала репресій.
Мета дослідження, яке є особистісним науковим проектом у рамках досліджень Інституту архівознавства НБУВ, полягає у тому, щоб виявити і дослідити комплекс особових архівно-слідчих документів академіків, членів президії, дійсних членів академічних установ, що діяли у складі УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР , що зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України (далі – ГДА СБУ), здійснити їхній структурно-джерелознавчий аналіз, визначити класифікацію та особливості формування особових архівно-слідчих справ, з’ясувати інформаційний потенціал справ як історичного джерела. Для досягнення мети поставлено такі дослідницькі завдання: дати характеристику ступеню наукової розробки архівно-слідчих справ як джерела до біографічного дослідження; відстежити класифікаційні особливості архівно-слідчих справ; зробити структурно-джерелознавчий аналіз архівно-слідчих справ; визначити і розкрити інформаційний потенціал для біографічної реконструкції «репресованої науки», когорти тих визначних науковців, що стояли біля витоків та перших кроків становлення Національної академії наук.
Об’єктом дослідження є комплекс архівно-слідчих справ, пов’язаних із здійсненням репресивними органами репресій щодо керівного складу УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР, які нині зберігаються у ГДА СБУ. Предметом дослідження є процес створення документів архівно-слідчих справ, з’ясування і розкриття їхнього інформаційного потенціалу при дослідженні вітчизняної академічної історії.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від перших репресивних заходів щодо засновників УАН у 1919 році і до середини 1950-х років, коли репресії проти академіків припинились. Найбільшим сплеском масових репресій звісно є період «Великого терору» у 1937–1938 роках.
При роботі використано комплекс загальнонаукових, міждисциплінарних, історичних та джерелознавчих методів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше буде здійснено комплексне вивчення, аналіз та систематизація архівно-слідчих справ, які зберігаються в ГДА СБУ з позиції відображення колективного, просопографічного портрету репресованого керівного складу (академіків, дійсних членів, керівників академічних установ) УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР. Щодо історіографії проблеми то дослідження архівно-слідчих справ у контексті політичних репресій здійснили Ю. Шаповал, С. Білокінь, В. Ченцов, М. Шитюк, В. Нікольський, Р. Пиріг та ін.
Утворена наприкінці 1918 року УАН уже в наступному році, унаслідок захоплення Києва більшовиками зазнала своїх перших втрат. Тоді більшовиками був розстріляний один із її засновників, В.П. Науменко (1852–1919). Проте найбільше жертв із грона академіків, дійсних членів, керівників установ, членів президії УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР припадає на масові репресії 1937–1938 рр. Серед арештованих і засуджених: Василенко М., Грушевський М., Кримський А., Єфремов С., Агол І., Слабченко М., Каганович Н., Крип’якевич І., Співак І., Орлов М., Ручко Г., Птуха М., Соколовський О., Штепа К., Яворницький Д., Яворський М. та ін. Дуже часто співробітники академічних установ втрапляли до сфальшованих групових справ, як от «Спілки визволення України», «Академічного центру», «Весни», «Київського обласного центру дії» тощо. Аналіз та систематизація виявлених особових архівно-слідчих справ дозволяє класифікувати справи за певними ознаками: наукової стратифікації, вікової, статевої, освітньої, місця народження, походження, пред’явлених обвинувачень, наявності процесуальних документів, вироку, реабілітації, додаткових біографічних свідчень, особливостей формування справи тощо.
Отже, аналіз такого роду справ – це необхідний етап у дослідженні репресій у середовищі вищого керівного складу національних академічних установ. Одним з аспектів наукової цінності є можливість вивчення архівно-слідчих справ як додаткового джерела у вивченні та реконструюванні біографій вищої ланки УАН–ВУАН–АН УСРР/УРСР. Таким чином архівно-слідчі справи мають унікальний інформаційний потенціал з огляду на те, що інших джерел, здатних розкрити сутність репресій конкретних людей та прослідкувати їх в часі, просто не існує. Необхідно також наголосити, що механічне використання документів архівно-слідчих справ, позбавлене критичного аналізу, ретельної перевірки отриманої інформації в межах джерельного комплексу самої справи або суміжних із нею справ чи здійснення такої перевірки за іншими джерелами, здатне позбавити об’єктивності історичні дослідження, внести фактологічну плутанину та спричинити появу нових фальсифікацій і неправдивих відомостей.

UDC 94(477):(UAN – VUAN – Academy of Sciences of UkrSSR / USSR)
Martseniuk Ruslana Orestivna,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow of the Archaeography Department of the Institute of Archival Studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
SCIENTIFIC PROGIECT: REPRESSED SCIENCE, ARCHIVAL-INVESTIGATION OF THE ACADEMICIANS OF THE CASE STUDY AS A SOURCE OF PERSONAL HISTORY UAS – AS USSR/USSR
Complex analysis of archive investigatory cases of the academicians as a source of information for the study of the history of repressions in the academic environment in carried out in the paper. The analysis is based on the research of materials from a fund of sustained investigatory cases in the archive of the Branch State Archive of the Security Service of Ukraine Kyiv. The distinctive characteristics of investigatory cases as a source of information are determined of the UAS – AS USSR/USSR; the peculiarities of drawing up and systematizing documents are indicated. There can be observed essential distinctions between individual and group cases. Informative potential of archive investigatory cases and their importance as a source of information on mass repressions history are determined.
Keywords: archive investigatory cases, historical source, mass repressions, academician, Institute of Archival Studies, Vernadsky National library of Ukraine, Branch State Archive of the Security Service of Ukraine, Ukrainian Academy of Sciences, All-Ukrainian Academy of Science, Academy of Science of the Ukrainian SSR.