ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА А. В. ФЛОРОВСЬКОГО В АРХІВІ РОСІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ КОМІСІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ НОВОГО УЛОЖЕННЯ 1767–1768 РР.

Тези доповіді

УДК 930.25Флоровський:342.52”1767/1768”
Мирончук Анатолій Святославович,
канд. іст. наук, старший науковий співробітник
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна

ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА А. В. ФЛОРОВСЬКОГО В АРХІВІ РОСІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ КОМІСІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ НОВОГО УЛОЖЕННЯ
1767–1768 РР.

Проаналізовано інформаційний потенціал епістолярної спадщини А. В. Флоровського (1884–1968) в його особовому фонді в Архіві Російської академії наук, яка містить відомості про роботу вченого над історією Законодавчої комісії зі створення нового Уложення 1767–1768 рр. Наголошено на необхідності виділення цієї частини фонду в окремий тематичний блок та запровадження її до історіографічного контексту.
Ключові слова: особовий фонд, епістолярна спадщина, А. В. Флоровський, Архів Російської академії наук (Архів РАН), Законодавча комісія 1767–1768 рр.

Особовий фонд історика А. В. Флоровського в Архіві РАН налічує 784 од. зб., більша частина з яких – листування з установами та приватними особами (65%). Епістолярна спадщина А. В. Флоровського складає 112 його листів до встановлених адресатів і листи 390 встановлених кореспондентів до нього. Її хронологічні рамки охоплюють роки життя вченого в Празі (1922–1968).
Важливе значення епістолярної частини фонду полягає не тільки у тому, що вона висвітлює взаємовідносини А. В. Флоровського з культурно-науковими колами, його величезні науково-організаційні досягнення і наукову діяльність, але і репрезентує творче надбання вченого.
Частина листів А. В. Флоровського, що вже опублікована, не відображає повною мірою усієї різноманітності історичних проблем, унікальна інформація для вивчення яких міститься в матеріалах листування вченого.
Увага до зазначеної теми пояснюється необхідністю поглиблення різнобічного уявлення про наукову творчість А. В. Флоровського та якомога ширшого запровадження епістолярію історика до наукового обігу. Фахове вивчення цієї частини творчого доробку вченого сприятиме розширенню межі пізнання про нього як історика та славіста.
Величезний масив кореспонденції А. В. Флоровського переконливо свідчить про його комунікативну і творчу активність. В особовому фонді історика знаходяться матеріали листування з окремими іноземними вченими, оскільки він завжди вирізнявся енергійним прагнення інтегруватися до європейського наукового середовища та усвідомлював важливість розвитку контактів із зарубіжними колегами.
Тема Законодавчої комісії 1767–1768 рр. була однією із домінантних у творчості А. В. Флоровського, і саме вона поєднала його з німецьким істориком-славістом Георгом Закке, наукові інтереси якого були сфокусовані навколо історії російського абсолютизму та епохи Катерини II. Г. Закке працював над дисертацією про Комісію 1767 р., тому думка авторитетного та знаного її дослідника була для нього надзвичайно важливою.
Г. Закке добре знав роботи А. В. Флоровського, йому явно імпонував його підхід до вивчення Комісії. Прикметно, що перша стаття А. В. Флоровського в зарубіжному виданні, присвячена німецькому перекладу «Наказу» Катерини II депутатам законодавчого зібрання 1767–1768 рр., була опублікована німецькою мовою в Берліні в 1911 р. ще до еміграції історика з Одеси.
В Архіві РАН зберігаються 17 листів Георга Закке до А. В. Флоровського, не так давно запроваджені нами до історіографічного контексту. Написані вони з Лейпцига, Кишинева та Гамбурга, крайні дати: 30 квітня 1930 р. – 18 серпня 1941 р. Всіх їх об’єднує тема Законодавчої комісії 1767–1768 рр.
Листування А. В. Флоровського та Г. Закке свідчить про те, що їхні погляди на Законодавчу комісію 1767–1768 рр. далеко не в усьому збігалися. В той час, як А. В Флоровський підкреслював її представницький характер, Г. Закке в своїх дослідженнях мав намір піти далі свого колеги і його попередників, бажаючи окреслити нове коло наукових питань. Його цікавив зв’язок Комісії з іншими політичними проектами епохи. Він вбачав в її скликанні виключно політичні мотиви і вважав, що законодавчі функції були покладені на неї пізніше.
Незважаючи на неповноту переписки Г. Закке, що зберігається у фонді А. В. Флоровського в Архіві РАН і представленої лише листами першого, цей епістолярний матеріал вносить відчутний внесок у вивчення проблеми Законодавчої комісії 1767–1768 рр. і дає можливість прослідкувати процес наукової творчості обох дослідників над порушеною проблематикою.
На жаль, відповідей А. В. Флоровського своєму німецькому колезі поки що виявити не вдалося; всупереч своїй звичці, він не зберіг серед своїх паперів чернеток листів до Г. Закке. Це ускладнює аналіз наукового діалогу між двома вченими.
Багато спільних аспектів і моментів наукової діяльності, а також життєвих обставин пов’язують А. В. Флоровського та його сучасника історика Г. В. Вернадського. Доволі помітна близькість у стилі й загальній тематичній спрямованості наукової діяльності знайшла своє відображення у їхньому листуванні. Відзначимо, що Г. В. Вернадський також звертався свого часу до теми Законодавчої комісії. У своїх листах до А. В. Флоровського він дякує останньому за його статті, що стосуються Комісії.
В Архіві РАН зберігається всього один лист від 25 серпня 1928 р. відомого історика та публіциста І. С. Фондаминського (літературний псевдонім – Бунаков) до А. В. Флоровського з проханням надіслати йому роботи з історії Законодавчої комісії, які надзвичайно потрібні йому для написання циклу статей під назвою «Шляхи Росії». Цей лист не лише дає наочне уявлення про характер спілкування двох авторів, а й переконливо свідчить про авторитет А. В. Флоровського серед представників історичної науки.
Потенційну інформацію про роботу А. В. Флоровського над дослідженням Законодавчої комісії може містити його листування з відомим німецьким істориком-славістом Карлом Штелліном, якому він у березні 1926 р. надіслав відбиток своєї першої статті, опублікованої в Празі – «Академія наук і законодавча комісія 1767–1774 рр.».
В умовах вимушеної еміграції, в якій перебував А. В. Флоровський, листування частково компенсувало віддаленість вчених один від одного, відігравало роль живого спілкування, виконуючи завдання пізнання, комунікації, спонукання, вираження емоцій, досягнення домовленостей, встановлення і підтримання контактів, а також слугувало майданчиком для наукової дискусії.
Особовий фонд А. В. Флоровського в Архіві РАН як інформаційний ресурс має великий потенціал і репрезентативність. Власний досвід роботи з документами фонду дає всі підстави для проведення систематизації комплексу епістолярної спадщини А. В. Флоровського не за кореспондентською, а за тематичною ознакою. Така робота дозволить виокремити в окрему групу листи, в яких йдеться про вивчення істориком Законодавчої комісії 1767–1768 рр. з метою подальшого аналізу та характеристики цього тематичного блоку.
Отож, епістолярій А. В. Флоровського, що зберігається у його особовому фонді в Архіві РАН може стати важливою частиною джерельної бази подальшої роботи над науковою біографією історика та сприятиме з’ясуванню його внеску у справу вивчення Законодавчої комісії зі створення нового Уложення 1767–1768 рр. Фахове вивчення корпусу листування документальної спадщини А. В. Флоровського та запровадження її до наукового обігу сприятиме розширенню межі пізнання про нього як історика та славіста, дозволить істотно збагатити вітчизняну історіографію.

Anatolii Myronchuk
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine

EPISTOLARY HERITAGE OF A. V. FLOROVSKY IN THE ARCHIVE OF THE RUSSIAN ACADEMY OF SCIENCES AS A SOURCE FOR STUDYING THE LEGISLATIVE COMMISSION ON THE CREATION OF A NEW CODE OF 1767-1768

The information potential of the epistolary heritage of A. V. Florovsky (1884–1968) in his personal fund in the Archive of the Russian Academy of Sciences, which contains information about his studying the Legislative Commission on the creation of a new Code of 1767–1768 was analyzed. It is emphasized on the need to allocate this part the fund into a separate thematic block and its introduction into the historiographical context.
Key words: personal fund, epistolary heritage, A. V. Florovsky, Archive of the Russian Academy of Sciences (Archive of the RAS), Legislative Commission of 1767–1768.