НАУКОВИЙ ПІДХІД ДО ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

ЗаявникВакуленко Максим Олегович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 5. Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія
Назва доповідіНАУКОВИЙ ПІДХІД ДО ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 811.161.2’373:111
Максим Вакуленко,
канд. фіз.-мат. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу НДР,
Державна науково-технічна бібліотека України,
Київ, Україна

НАУКОВИЙ ПІДХІД ДО ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

У статті сформульовано науковий підхід до розвитку та унормування системи українських наукометричних термінів як невід’ємної частини національної терміносистеми. Цей підхід базується на застосуванні методів науки термінології та на ознаках вдалого терміна. Надано практичні рекомендації щодо перекладу деяких англійських наукометричних термінів. Зокрема, рекомендовано перекладати термін Hirsch index як індекс Хірша.
Ключові слова: наукометричні терміни, ознаки вдалого терміна, термінологічний переклад, фонетичний аналіз, глухий вокоїд, українська національна терміносистема.

Наукометрія в Україні є відносно молодою галуззю, а відтак її термінолексика характеризується варіантністю, неусталеністю. Тому дослідження наявних в обігу наукометричних термінів і вироблення рекомендацій щодо розвитку і вдосконалення відповідної терміносистеми є завданням актуальним. Це дає можливість закріпити у вжитку правильні, належно мотивовані, науково обгрунтовані форми. Метою цієї статті є викласти загальні рекомендації щодо розвитку й унормування української наукометричної терміносистеми в цілому, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо перекладу деяких важливих англійських наукометричних термінів на українську мову.
Загальними критеріями вибору терміноодиниці є так звані ознаки вдалого терміна: 1) точнiсть (відповідність морфемної будови терміна його значенню); 2) суттєвість (охоплення ключових сем тлумачення поняття, відсутність хибних семантичних асоціацій); 3) зрозумiлiсть (прозора внутрішня форма); 4) гнучкiсть (здатнiсть легко творити похiднi слова); 5) доброзвучнiсть (відповідність нормам фонотактики); 6) системність (відображення в назві належності до певного класу понять); 7) органічність (відповідність нормам правопису і тенденціям розвитку мови); 8) сполучуваність (здатність поєднуватися в термінологічні словосполучення); 9) однозначнiсть (на противагу багатозначності); 10) номінативність (на противагу описовості); 11) стислiсть [Вакуленко 2015: 32]. Наведені вимоги реалізуються шляхом комплексного застосування статистичного й аналітичного методів науки термінології [Вакуленко 2015: 15-16, 29-30].
Щоб задовольнити ці критерії, не варто механічно перекладати іншомовний термін – адже він за якоюсь ознакою може бути невдалим. При термінологічному перекладі слід орієнтуватися на саме поняття.
Зокрема, пропонуємо такі варіанти перекладу англійських наукометричних термінів.
• Co-citation analysis – співпосилальний аналіз, співпокликальний аналіз. Тут ідеться про посилання на роботу, а не про цитування якогось уривка з неї – а отже, всі варіанти з формантом «-цит-» є невдалими за ознакою точності.
• Hirsch index, h-index – індекс Хірша, h-індекс. Тут ідеться про графічне відображення прізвища американця німецького походження. Відповідний звук [h] в англійській і німецькій мовах є глухим апроксимантом, або вокоїдом, артикуляція якого характеризується широким розкривом голосових зв’язок і розподілена по всій довжині мовленнєвого тракту [Stevens 1998: 34; Boase-Beier & Lodge 2003: 99, 127]. З іншого боку, українські пом’якшені звуки [гj] і [хj] обидва мають задньоязикову артикуляцію, і єдиною відчутною фонетичною відмінністю між ними є акустична ознака дзвінкості/глухості [пор. Тоцька 1981: 83, 90], за якою саме другий відповідає оригінальному звучанню. Якщо бути точним, то в комбінації приголосного з наступним голосним потрібно враховувати так званий післяпридих, який має гортанну артикуляцію і слугує перехідною ланкою до голосного [Вакуленко 2015: 180-186], що додатково підтверджує відносну фонетичну близькість українського [хj] до звучання оригіналу. Отже, рекомендуємо вживати форму «індекс Хірша». Зрештою, *Гірш – це у гірших: невдалий за ознаками суттєвості й органічності.
• Emerging Sources Citation Index (ESCI) – новоджерельний показник посилань (НоПП), новоджерельний індекс посилань (НоІП), показник посилань нововиниклих джерел (ППНД).
• Impact factor (IF), journal impact factor (JIF) – імпакт-фактор, вплив-фактор, покáзник впливовості. Перша форма є калькою з англійської мови і невдала за ознакою органічності. Хоч вона й набула певного поширення, але все ж не має в українській мові достатньої мотивованості – оскільки гніздове слово “impact” означає ‘вплив’ і перекладається теж відповідно.
• Science Citation Index (SCI) – науковий показник посилань (НаПП), науковий індекс посилань (НаІП).
• Scientific Electronic Library Online (SciELO) – наукова електронна бібліотека онлайн (НЕБО), наукова електронна книгозбірня онлайн (НЕКО).
• SCImago Journal Rank (SJR) – ранг журналу Саймаго (РЖС). «Саймаго» пишемо з великої, тому що це назва компанії.
• Source-normalized impact per paper (SNIP) – джерельно нормалізована цитованість на статтю (ДНЦС, ДЖЕНОЦИС).
Таким чином, у цій роботі викладено загальні підходи до вироблення науково обгрунтованої української наукометричної термінолексики, а також подано конкретні рекомендації щодо відображення деяких важливих наукометричних понять українською мовою. Це важливо для побудови відповідної системи наукометричних термінів як органічної частини української національної терміносистеми.

Бібліографічні посилання
1. Вакуленко М. О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 361 с., іл.
2. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова : фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. Київ : Вища школа, 1981. 183 с.
3. Boase-Beier J., Lodge K. (2003). The German language : a linguistic introduction. Oxford : Blackwell Publishing. 254 p.
4. Stevens K. N. (1998). Acoustic Phonetics. Cambridge, Mass. : MIT Press. 607 p.
References
1. Vakulenko M. O. (2015). Ukrajinsjka terminologhija: kompleksnyj linghvistychnyj analiz [Ukrainian terminology: complex linguistic analysis]. Ivano-Frankivsjk : Foliant. 361 p., il. [In Ukrainian].
2. Tocjka, N. I. (1981). Suchasna ukrajinsjka literaturna mova: fonetyka, orfoepija, ghrafika, orfoghrafija [Contemporary standard Ukrainian: phonetics, orthoepics, graphemics, orthography]. Kyjiv: Vyshha shkola. 183 p. [In Ukrainian].
3. Boase-Beier J., Lodge K. (2003). The German language : a linguistic introduction. Oxford : Blackwell Publishing. 254 p.
4. Stevens K. N. (1998). Acoustic Phonetics. Cambridge, Mass. : MIT Press. 607 p.

Maksym Vakulenko,
Candidate of Sciences, Senior Researcher, Chief Science Officer,
State Scientific and Technical Library of Ukraine,
Kyjiv, Ukraine

A SCHOLARLY APPROACH TO RENDER ENGLISH SCIENTOMETRIC TERMS IN UKRAINIAN

A scholarly approach to the development and normalization of the system of Ukrainian scientometric terms as an integral part of the national terminology system is formulated. This approach is based on the application of methods of terminology-science and on the apt term features. Practical recommendations for the translation of some English scientometric terms are given. In particular, it is recommended to translate the English term Hirsch index as the “індекс Хірша”.
Keywords: scientometric terms, apt term features, terminological translation, phonetic analysis, voiceless vocoid, Ukrainian national term system.