ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВЛЕНОСТІ БІБЛІОТЕК У БЛОГОСФЕРІ

ЗаявникСтрунгар Валерія Валеріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 4. Розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації
Назва доповідіОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВЛЕНОСТІ БІБЛІОТЕК У БЛОГОСФЕРІ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 025.5:004.774.6БЛОГ
Струнгар Валерія Валеріївна
кандидат наук із соціальних комунікацій, заввідділу обслуговування інформаційними ресурсами Національної юридичної бібліотеки
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
Київ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВЛЕНОСТІ БІБЛІОТЕК У БЛОГОСФЕРІ

У роботі виявлено особливості представленості зарубіжних та вітчизняних бібліотек у блогах. Обґрунтовано, що блог виступає одним із дієвих засобів комунікації бібліотеки з користувачами.
Ключові слова: бібліотека, блог, блогосфера, бібліотечні блоги, комунікація, соціальні медіа.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, розширення видів соціальних медіа, збільшення кількості бібліотек у соціальних медіа викликають потребу налагодження активної комунікації з користувачами через інструментарій соціальні медіа. Сьогодні соціальні медіа надали нові можливості щодо представлення, роботи та комунікації бібліотеки і користувача в соціальному медіа-середовищі. Одним із важливих та дієвих інструментів забезпечення комунікації «бібліотека–користувач», «бібліотека–бібліотека», «користувач–користувач» є блоги, а саме, представлення та специфіка роботи бібліотек у них.
Представленість бібліотек у блогосфері можна визначити за кількістю блогів (сторінок), які ведуть бібліотеки або їх представники. Загалом кількість блогів, в яких представлена кожна зарубіжна та вітчизняна бібліотека різна і коливається від одного до дев’ятнадцяти. Необхідно зазначити, що більшість вітчизняних і зарубіжних бібліотек комунікують з читачами використовуючи декілька блогів. В результаті аналізу було виявлено, що серед вітчизняних бібліотек найбільшу кількість блогів ведуть ОУНБ. Лідером у даній вибірці виступає Волинська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки з 11 блогами. Водночас серед зарубіжних бібліотек – Британська бібліотека, яка використовує 19 блогів задля спілкування з користувачами.
Прослідковується тенденція представленості зарубіжних бібліотек у блогах на офіційних сайтах, які представлені як окремі сторінки порталів. Водночас вітчизняні бібліотеки надають перевагу безкоштовним платформам для ведення блогів, таким як, blogspot.com та wordpress.com.
Для аналізу та характеристики представлення бібліотек у соціальних медіа використаємо критерії дослідження соціальних медіа як джерельної бази бібліотекознавчих наукових рефлексій, а саме: представлення (рівень надання інформації про бібліотеку), централізованість/дисперсність (наявність/відсутність декількох акаунтів бібліотек і структурних підрозділів у одній мережі), змістовність (інформативне наповнення сторінки), інтенсивність зворотного зв’язку (враховує користувацькі реакції).
Результати аналізу представлення бібліотечних представництв у блогах, говорять про те, що всі бібліотеки приділили увагу критерію представлення інформації про бібліотеку. Представлення є важливою характеристикою будь-якого представництва бібліотеки в соціальних медіа, оскільки дає змогу його ідентифікувати і отримати інформацію для ознайомлення з акаунтом. Також представлення бібліотечних представництв у соціальних медіа відіграє важливу роль щодо залучення користувачів. І ще варто зазначити, що блоги надають величезні функціональні можливості щодо представленості інформації про бібліотеку.
Загалом вітчизняні бібліотечні представництва використовують різні фонові світлини та обкладинки бібліотечного представництва. Так, загалом у зарубіжних бібліотек блог є сторінкою офіційного веб-сайту, тому фонова світлина сторінок однакова, а от обкладинки різні.
Важливим елементом представлення бібліотек у блогах є профіль сторінки (основна інформація про бібліотеку на сторінці соціальних медіа). Варто відзначити, що не всі бібліотеки у блогах надають інформацію про бібліотеку чи проект, хоча це б полегшувало комунікацію з читачами бібліотеки та залучало нових користувачів. Вітчизняні бібліотеки надають перевагу представляти інформацію про бібліотеку та проекти. Водночас зарубіжні – загалом інформують про проекти.
Як показало дослідження, гіперпосилання на інші соціальні медіа в профілі бібліотечних представництв відсутні у більшості бібліотек.
Щодо іншого критерію присутності бібліотеки у соціальних медіа – централізованості/дисперсності, то аналіз передбачив виявлення пов’язаності сторінок: наявність окремих сторінок кожного підрозділу, або ж за принципом рубрикації сторінки формують єдиний розгалужений блог.
Отже, прослідковується тенденція дисперсного представлення бібліотек в блогосфері. Також варто наголосити на тому, що бібліотечні представництва в блогах не дублюють контент офіційного сайту бібліотеки, вони створюють свій власний унікальний контент.
Наступний критерій – змістовність бібліотечної сторінки у соціальних медіа, що визначається інформативним наповненням контенту. Змістовність бібліотечної сторінки надасть уявлення про те, якими правилами керуються бібліотеки при створенні контенту, створюючи галереї чи завантажуючи світлини. Також буде виявлено чи використовують бібліотеки інструменти соціальних медіа.
Бібліотеки у блогах інформують користувачів щодо різноманітної тематичної направленості, а саме: повідомляють про бібліотеку, надають юридичні консультації, запроваджують бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами, інформують про політичні, суспільні, економічні, правові новини, повідомляють щодо читацьких книг та фільмів.
Наступний важливий показник аналізу бібліотечного представництва та роботи в соціальних медіа – інтенсивність зворотного зв’язку з користувачами, що може визначатись кількістю уподобань (Likes) сторінки та вподобань сторінкою бібліотеки (інших публікацій, коментарів, акаунтів); наявністю рейтингу сторінки; вподобаннями (Likes), коментарями та репостами публікацій представництва бібліотеки.
Також не менш важливим показником блогу бібліотеки є кількість переглядів сторінки. Доволі цікавою рубрикою в блогах бібліотеки є «Популярні повідомлення», в якій систематизовано дописи, які є затребуваними, наприклад, за кількістю коментарів, переглядів та ін.
Також хочеться відзначити доволі цікавий інструмент інтерактивної взаємодії з користувачами у блогах, а саме під кожним повідомленням надається функція різноманітної участі користувачів, зокрема: весело, цікаво, сучасно, корисно; 1;2;3;4;5; весело, цікаво, сучасно; зірковий рейтинг і репости в інших мережах.
Коментарі до публікацій можуть бути найголовнішим показником аналізу контенту бібліотечного представництва в соціальних медіа.
Використання запропонованих критеріїв дослідженні соціальних медіа, а саме: представлення, централізованість/дисперсність, змістовність, інтенсивність зворотного зв’язку, надало можливість виявити загальні тенденції, які характеризують підходи до створення бібліотечних представництву блогах.
Отже, вітчизняним та зарубіжним бібліотекам характерна поліпредставленість (зосередженість бібліотеки в більшості соцмедіа) в блогах. В результаті аналізу було виявлено, що серед вітчизняних бібліотек лідером поліпредставленості в блогах виступають ОУНБ.
Щодо формування профілю сторінки блогу, то варто зазначити, що вітчизняні бібліотеки надають перевагу представляти інформацію про бібліотеку та проекти. Водночас зарубіжні – загалом інформують про проекти у профілі бібліотечного представництва блогу.
В результаті аналізу бібліотечних представництв виявлено, що більш дисперсними щодо представленості в соцмедіа виступають зарубіжні бібліотеки в блогах.
Варто зазначити, що вітчизняні бібліотеки мають чимало блогів, але не всі з них оновлюються. Необхідно щоб була відповідальність за представлення та ведення сторінки в блогах, тому має розроблятись політика чи стратегія бібліотечного представництва в соціальних медіа з визначенням відповідних посадових обов’язків фахівців.
Дослідження бібліотечних представництв в блогах показало, що бібліотеки окрім інформування про професійні питання, також повідомляють користувачів про різні важливі питання для суспільства, виступаючи при цьому центрами громадянського суспільства.
В результаті аналізу бібліотечних представництв виявлено, що важливою видається персоналізованість, тобто, доцільно досліджувати бібліотечні представництва підрозділів бібліотек. У порівнянні із використанням соціальних мереж бібліотеками, у блогах спостерігається незначна кількість коментарів, що говорить про низьку зацікавленість користувачів до обговорення питань та вибір більш динамічніших платформ для спілкування, хоча блог є однією із інтерактивних медіа-платформ з потужними функціональними можливостями, що забезпечує комунікацію бібліотека–користувач, бібліотека–бібліотека, користувач–користувач.
Отже, блог можна розглядати як один із дієвих засобів комунікації бібліотеки з користувачами, але у зв’язку з тим, що відбувається розширення видів контенту, зростання, відповідно, кількості конфігурацій його поєднання, аж до інтеграції різних типів медіа чи їхніх елементів, перспективою подальших наукових досліджень є аналіз напрямів діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек щодо використання рекомендаційних сервісів, файлообмінних спільнот, медіа-хостингів, віртуальних світів.

Strungar Valeria Valeriivna
Cand. Sci. (Social Communications), Head of Department
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine

FEATURES OF REPRESENTATION OF LIBRARIES IN THE BLOGOSPHERE

Features of representation of foreign and domestic libraries in blogs are revealed in the work. It is proved that the blog performs as one of effective means of communication of library with users.
Keywords: library, blog, blogosphere, library blogs, communication, social media.