СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

ЗаявникДудка Юлія Борисівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 1. Наукові бібліотеки у цифрову епоху: діяльність, управління, взаємодія
Назва доповідіСУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)
Інформація про співдоповідачівДобрянська Тетяна Андріївна, науковий співробітник Національна бібліотека України імен В.І. Вернадського
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 316.28:025.171:027.54(477)НБУВ

Добрянська Тетяна Андріївна
Dobrianska Tatiana
науковий співробітник
Research Fellow
кандидат історичних наук
Candidate of Historical Sciences
Національна бібліотека України імені В. І. вернадського
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine
Дудка Юлія Борисівна
Dudka Yuliia
провідний бібліотекар
leading librarian
Національна бібліотека України імені В. І. вернадського
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

Висвітлено основні результати дослідження інформаційних потреб читачів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з метою подальшого вдосконалення інформаційного середовища інституту.
The article covered the main results of research of the online needs of users of Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine for further modernization the information environment of the institute.

Ключові слова: інформаційне середовище, дослідження, рукописні пам’ятки, Інститут рукопису НБУВ, інформаційні потреби.
Keywords: information environment, research, Institute of Manuscript of VNLU, information needs.

Сучасний користувач наукової бібліотеки ставить перед нею завдання якнайширшого залучення до новітнього інформаційного середовища книжково-рукописних фондів, які виконують не лише меморіальну функцію, але й є базою для досліджень, репрезентуючи писемну культуру від найдавніших часів до XXІ ст.
На сьогодні в Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського (далі НБУВ), зокрема в Інституті рукопису, приділяється велика увага удосконаленню процесу обслуговування читачів через застосування on-line технологій. Співробітники Інституту постійно здійснюють забезпечення читацьких потреб, а саме: надання консультативних довідок, листування з читачами через e-mail тощо, адже виконання читацьких запитів є одним із найбільш актуальних напрямів роботи бібліотеки.
Основною метою нашого дослідження є встановлення головних інформаційних потреб користувачів Інституту рукопису НБУВ для подальшого розвитку та вдосконалення інформаційного середовища. Для отримання загальної картини читацьких потреб слід окреслити основні дослідницькі завдання, це:
- визначення мотивів звернення користувачів;
- аналіз тематики та складу документів, за якими, переважно, звертаються читачі.
Порядок користування документами Інституту визначається відповідно до Закону України «Про національний культурний фонд і архівні установи», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», а також згідно зі Статутом НБУВ, з урахуванням рекомендацій Державного комітету архівів України. Інститут рукопису надає свої матеріали для задоволення інформаційних, соціально-культурних, наукових потреб як традиційними засобами (замовлення документів зі сховищ для роботи в читальному залі Інституту), так і з використання on-line технологій.
Оn-line запити, що надходять на електронну пошту Інституту, було проаналізовано за електронними адресами, що дало змогу розподілити листування за тематичними групами, за предметами звернення, динамікою звернень, локалізацією тощо. Переважна кількість читачів звертається з on-line запитами для виконання науково-дослідних планових завдань, з навчальною метою, з метою вивчення історії своєї «малої батьківщини» або родоводу, рідше – з метою професійної самоосвіти.
Щорічний моніторинг звернень читачів шляхом отримання e-mail листів доводить зростання зацікавленості читачів складом та змістом рукописних фондів НБУВ, зокрема рукописними книгами з колекцій Інституту. В середньому щорічно на e-mail рукописного підрозділу Бібліотеки надходить близько 120 листів-звернень. Відповідно до положень Інституту, на обробку листа і відповідь надається не більше двох тижнів. Інколи пошукова робота може тривати й довше, що компенсується ґрунтовнішим ступенем відповіді. Так, співробітниками Інституту рукопису надавалися регулярні наукові консультації щодо наявності тих чи інших рукописних документів у фондах ІР, уточнення назв рукописів, обсягу документного масиву, генеалогічні довідки тощо. Зокрема, виконано науковий пошук за обліковими описами колекції Києво-Софійського собору; проведено пошук інформації про козацьких старшин в архіві Фортеці св. Єлизавети; надано інформацію про виявлену в Німеччині Н. О. Сінкевич грамоту Петра І, надану Іоасафу Кроковському на зведення в сан митрополита Київського (1708 р.), вивезену з фондів ІР під час Другої світової війни; складено науково-інформаційну довідку про надходження до фондів ІР грамот Софійської ризниці; надано архівну довідку Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О.Ольжича, щодо документа, де міститься згадка про Пологовий притулок доктора Якова Розенблата у зв’язку з народженням Олега Ольжича. Копітка робота була проведена за запитом Любарського професійного ліцею Житомирської області стосовно наявності у фондах Інституту писемних пам’яток про Любарський Свято-Георгіївський монастир, для чого було атрибутовано 13 рукописних пам’яток з історії Любарщини, тощо.
Завдяки застосуванню новітніх технологій в ІР НБУВ позитивно вирішується проблема доступності до інформації незалежно від місця перебування читачів. Наразі вже налагоджено співпрацю із закордонними користувачами: так, Інститут підтримує міжнародні контакти, задовольняючи запити-звернення за електронними адресами з Білорусі, Росії, Польщі, Латвії, Франції, Німеччини, Ізраїлю, Австрії, Швейцарії та інших країн.
Отже, користувачі Інституту все частіше обирають більш швидкий спосіб отримання послуг, зокрема e-mail-листування. Звертаються із запитами як вітчизняні дослідники, так і закордонні. Основними перевагами online - контактів є доступність, ґрунтовність та достовірність інформації.