СХІДНІ РУКОПИСИ У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО: ВИЯВЛЕННЯ, ІСТОРІЯ ПОБУТУВАННЯ, АТРИБУЦІЯ

Тези доповіді

Здійснено огляд східних рукописів, виявлених серед неопрацьованих матеріалів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, подано історія побутування, надано історико-книгознавчу характеристику груп рукописів східного походження.
Ключові слова: колекція, східні рукописи, науковий опис, джерелознавство.

Серед колекцій писемних пам’яток, що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), колекція східних рукописів займає одне із важливих місць. Вона є важливим джерелом дослідження історико-культурного розвитку народів країн Сходу. Тут знаходяться рукописи арабською, турецькою, перською, монгольською, калмицькою, тибетською, узбецькою, китайською, індоєвропейською та іншими мовами східного походження, дослідження яких допомагає висвітлити історію побутування східних писемних пам’яток в Україні на основі використання джерельного потенціалу з фондів ІР НБУВ.
В своїх сходознавчих дослідженнях знані вчені минулого тисячоліття А. Кримський, І. Крачковський, Т. Кемза, а також сучасні провідні дослідники О. Хамрай, О. Огнєва, В. Кіктенко, М. Тарасенко спиралися на джерела з колекції східних рукописів ІР НБУВ для висвітлення проблем історії, мови, літератури, релігії, філософії Східного Світу. Причина цієї різноманітності полягає в тому, що до складу зазначеної колекції входять окремі структурні частини рукописних та книжкових зібрань різних інституцій, які збирали документи за певними принципами. Колекція надійшла у 20–30-ті роки XX ст. до фондів відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (далі – ВБУ) з Київської духовної академії (далі – КДА), Університету Св. Володимира, Кабінету арабської та іранської філології Всеукраїнської Академії наук (далі – ВУАН). На сьогодні існує лише кілька наукових описів східних рукописів з фондів ІР НБУВ – В. Рибалкіна та О. Савченко, які стосуються лише рукописів арабською мовою.
Залучення до наукового обігу виявлених серед неопрацьованих матеріалів ІР НБУВ шістдесяти рукописів східного походження розширює джерелознавчу базу для сходознавчих студій в Україні.
Найбільша частина східних рукописів представлена рукописами персидською і турецькою мовами зі Середньої Азії, які входили до складу зібрання Кабінета арабсько-іранської філології ВУАН. Частина рукописів походила з колекції академіка А. Кримського, друга частина належала студенту східних мов Санкт-Петербурзького університету О. Горячкіну. Хронологічні рамки цих документів: ХVI – XX ст. Серед них твори перського поета Фаріда ад-Діна Аттара, переписані в 1007/1598–1599 рр. які походять з Букеєвської Орди, «Диван» Хафіза Шамс ад-Діна Мухаммада, переписаний у 1278/1861–1862 рр., дервішеський збірник «Адаб ат-тарик», переписаний за проханням О. Горячкіна у 1924 р. з Ташкенту та ін. Окремо слід відзначити ще два рукопису турецької мовою у неповному обсязі з колекції польського мецената Юзефа Яблоновського (Coll.Jabl. 1412–4), які стосуються воєнних хронік з історії ірано-турецької війни XVI ст.
Нові відомості про рукописи і ксилографи бурятського й калмицького походження з зібрання Церковно-археологічного музею (далі – ЦАМ) при КДА доповнюють знання про історію побутування та шляхи комплектування рукописів тибетською мовою до фондів ЦАМ. Це рукописи та ксилографи ХІХ ст., які знаходилися у вітрині ЦАМ за описом М. Петрова за № ХХ: «Ламайские и таманские принадлежности культа». Зокрема, це списки буддійських книг «Сутра великої колісниці», в якості палітурки якої слугує дерев’яна дошка; «Сутра «Шляхетна восьмитисячна досконалість мудрості», на титульному аркуші якої в подвійній рамці присутня ще й назва монгольською мовою; книга-потхі «Тхарпа чхенпо» [Трибушу Ембу], перекладена з китайської мови, на якій є дарчий напис архієпископу Волинському Модесту (Стрільбицькому) від тайші Тункінського відомства Олексія Хомакова від 1 червня 1876 р. Унікальний за формою та оздобленням є буддійській рукопис-малюнок «Сунг кхор» (захісне коло) оберіг, в центрі якого є зображення кола синього та червоного кольору, куди поміщено хрест та внутрішні два кола, що утворені текстами. Дві тибетські книги-гармоніки у футлярі з картону в шовковій тканині синього кольору, це «Сутри основної обітниці бодхисаттви Кшітігарбхи», китайською мовою, на маргіналіях присутня тибетська мова, надійшли до ЦАМ з колекції М. Лєопардова. Цікавий ксилограф тибетською мовою «Сутра серця досконалої мудрості» у формі книги-гармоніки походить з колекції Подільського церковного історико-археологічного товариства, який надійшов від викладача гімназії Ємельянова у 1914 р. Окремо слід зазначити унікальний рукопис калмицькою мовою XVIII ст., в якому назви подано ойратською мовою тодо бічіг (ясне письмо), надійшов до колекції ЦАМ від О. Воронцова.
Певну цінність серед східних рукописів представляють дві рукописні книги та літографія ХІХ ст. з нумізматики, які походять з колекції відомого колекціонера та нумізмата І. Щодуара. Надійшли вони до відділу рукописів ВБУ з Волинського державного музею у 1934 р. Це альбом малюнків японських монет, геральдичних зображень родових гербів, емблем (кірі-мон, кіку-мон), що представляють родини, наближених до Імператорського двору Японії та дві книги архімандрита Іакінфія (Бічуріна), що стосуються опису китайських монет та китайської граматики.
Серед рукописів китайською мовою особливий інтерес становить Імператорський «Орден Подвійного дракона» третього ступеня другого класу, присвоєний у 1898 р. капітану другого рангу В. Громашевському, особовий фонд якого зберігається в ІР НБУВ. Окремо слід зазначити паперовий сувій чорного кольору, великого формату 90 х 170 см, з нанесеними китайськими ієрогліфами білого кольору. Сувій намотаний на дерев’яну палицю. Рукопис походить з колекції бібліотеки Університету Св. Володимира. За описом І. Крачковського, якій у 1925 р. зробив звіт про відрядження до Києва для ознайомлення зі складом східних рукописів у київських зібраннях, цей рукопис мав запис латинською мовою, який містив анотацію змісту й походження. На жаль, оригінал запису втрачено. Але завдяки згадці та відтворення у своєму звіті І. Крачковським повного тексту запису латинською мовою, ці китайські естампи було атрибутовано як «Chronologica Imperatorum Sinensium a Wy Lye Wuang ex familia Cieu usque ad Chang Ku ex familia Jacyn … a Rdo D. Iosepho Cian Sinensi hoc anno 1774», за підписом «Stephanus Borgia S Congis de Propa Fid Secretarius».
Отже, вивчення рукописних та книжкових пам’яток з колекції східних рукописів ІР НБУВ надає можливість залучити до наукового обігу нові джерела для висвітлення актуальних наукових проблем з історії духовної культури Сходу.

Svitlana Sokhan,
Candidate of History Sciences, Senior Research Fellow,
V.I. Vernadsky National Library of Ukraine
Кyiv, Ukraine


ORIENTAL MANUSCRIPTS IN THE FONDS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPTS OF V.I.VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE: DETERMINATION, HISTORY OF APPLICATION, ATTRIBUTION

A review of the Oriental manuscripts revealed among the raw materials of the Institute of Manuscripts V.I. Vernadsky National Library of Ukraine, a history of life is given, historical and book science characteristics of groups of manuscripts of oriental origin are given.
Key words: collection, oriental manuscripts, scientific description, source study.