ІСТОРІЯ ТОВАРИСТВА ЄВРЕЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ МУЗИКИ ЯК СКЛАДОВА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ МУЗИКИ ЄВРЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

Тези доповіді

УДК
Ривкіна Ганна Абрамівна
головний бібліотекар
НБУВ
ІСТОРІЯ ТОВАРИСТВА ЄВРЕЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ МУЗИКИ ЯК СКЛАДОВА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІСТОРІЇ МУЗИКИ ЄВРЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
Проведено огляд діяльності Товариства єврейської народної музики. Виявлено та досліджено друковані видання Товариства за 1908 – 1924 роки, які зберігаються у відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: єврейська народна музика, музичний фольклор, відділ фонду юдаїки Інституту рукопису
На рубежі XIX–XX століть в Російській імперії сформувався унікальний феномен єврейської композиторської школи та національної музики. Значною мірою цьому сприяла діяльність М. А. Римського-Корсакова, який викладав у Петербурзькій консерваторії по класу композиції, де навчалося багато єврейських студентів. Це пов’язано з тим, що на навчання у Петербурзькій консерваторії не діяла процентна норма для студентів-євреїв, яка поширювалася на всіх інші вищі навчальні заклади імперії з 1887 по 1917 роки.
М. А. Римський-Корсаков вважав, що студентам-євреям необхідно вивчати та розвивати власну національну музику, приділяти увагу єврейському мелосу. Натхненні маститим учителем, вони в складчину купили фонограф і об’їздили «смугу осілості» (територія компактного проживання євреїв у Російській імперії) в пошуках музичного фольклору. Саме зусиллями ентузіастів, пов’язаних з Петербурзькою консерваторією, у Санкт-Петербурзі (листопад 1908) було створено «Товариство єврейської народної музики» (далі Т-во). Діяльність Т-ва сприяла вивченню та поширенню єврейської народної музики (релігійної і світської); збиранню народних пісень та їх аранжуванню; допомозі єврейським композиторам; виданню нот і музикознавчих досліджень; влаштуванню музичних вечорів, лекцій, концертів, оперних вистав; організації хорів і оркестрів; відкриттю публічних бібліотек; участі в публікаціях, присвячених єврейській музиці; заснуванню премій за «музичні твори єврейського характеру». Т-во стало єдиним на теренах Російській імперії об’єднанням єврейських музикантів і значною мірою стимулювало створення першої в світовій історії школи єврейської концертної музики.
Вже на кінець 1911 року Т-во налічувало понад 300 членів, а в 1913 відкрилися його філіали у Москві (474 члена), Петербурзі (410 членів), згодом в Баку, Вітебську, Києві, Одесі, Ризі, Ростові-на-Дону, Сімферополі, Харкові.
В різні періоди Т-во очолювали: Д. Черномордик, І. Кнорозовский та В. Мандель. Серед діячів т-ва були Ш. Розовський, Л. Самінський, М. Гнєсін, А. Житомирський, З. Кисельгоф, Л. Штрайхер, Й. Ахрон, Ю. Вейсберг, О. Крейн, П. Львов, М. Мільнер, Е. Шкляр, Й. Яссер і багато інших.
Діяльність Т-ва розвивалася в різних напрямках. Першим і основним напрямком діяльності стало збирання і записування єврейських народних мелодій. У 1912-14 роках Семеном Ан-ським (Шломо Раппопорт) були організовані етнографічні експедиції по Волині і Поділлі. Спеціальні музичні фольклорні експедиції були в Бессарабії, в Північно-західному краї та Палестині (здійснив І. Лур’є у 1913 році), в районах Вітебська та Херсона.
Другим напрямком була активна концертна і лекторська діяльність, пропаганда єврейського мистецтва. На зборах та засіданнях Т-ва звучали твори єврейських композиторів та обробки народних пісень, останнім приділялася чільне місце, практично нарівні з оригінальними творами. Організовувалися і окремі концерти єврейської музики – на початок І світової війни було організувало 154 концерти в різних містах.
На зборах Т-ва читалися і обговорювалися доповіді присвячені різним аспектам вивчення єврейської музики. Вони стали першою серйозною спробою осмислити місце єврейської культури в Європі та її відносини з європейською культурою. На них вперше було піднято питання про взаємовідносини музики історичної батьківщини єврейського народу і єврейської музики країн розсіювання. Майже всі ці доповіді були насичені музичними ілюстраціями, супроводжувалися виступами музикантів Т-ва. Серед доповідачів були: М. Шаліт, З. Кисельгоф, М. Рівесман, Л. Самінський, М. Гнєсін та інші. Частими на засіданнях були дискусії про характер національної музики.
Третім напрямком була видавнича діяльність. Вже на кінець 1911 року видані 34 народні пісні, аранжовані для сольного і хорового співу та для виконання на різних інструментах, а також 89 пісень «для єврейської школи і сім’ї». На початок І світової війни опубліковано понад 100 видань вокальних та інструментальних творів, в тому числі збірки: Ю. Енгеля «50 єврейських дитячих пісень для дитячих будинків, шкіл і сімей» (М., 1916); З. Кисельгофа, О. Житомирського та П. Львова «Лідерзамлбух» («Пісенник», СПб., 1912).
Виключне значення в діяльності Т-ва займала дослідницька, літературна і енциклопедична діяльність його членів. Зокрема, С. Ан-ський і Д. Маггід паралельно з Т-вом брали активну участь в роботі Єврейського історико-етнографічного товариства. У своїх статтях вони неодноразово зверталися до музичної традиції в єврейській культурі.
Ю. Енгель, музикознавець, перекладач, фольклорист, композитор зробив величезний внесок не тільки в єврейську, а й російську музичну культуру, зокрема, в музичну лексикографію. Брав активну участь у створені в Берліні філії Т-ва «Товариство для видання єврейської музики» разом з видавництвом «Ювал ферлаг» (1922-24 роки).
Діяльність Т-ва тривала до 1924 року. Багато його діячів емігрували, а тих, хто залишився, привчали до думки, що єврейської музики – як поняття, як школи – не існує. Єврейська професійна музика вступила в період офіційного «не існування». В порівнянні з єврейськими письменниками, практично повністю винищеними в 30-40-х роках, музиканти постраждали меншою мірою.
У Відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Івановича Вернадського виявлені та атрибутовані публікації, пов’язані з діяльністю Т-ва. Це обробки єврейських народних і традиційних пісень і мелодій Східної Європи; оригінальні твори композиторів – членів Т-ва; видання відділень Товариства в Москві, Петербурзі та філії у Берліні, надруковані й художньо опрацьовані видавництвом «Ювал ферлаг»; серія «Книги для читання в єврейській школі та сім’ї»; статут і звіти Т-ва; дослідницькі літературознавчі та музикознавчі праці різних періодів; статті про історію Товариства та долі його засновників і діячів; роботи, що розкривають вплив Т-ва на подальший розвиток єврейської музичної культури; зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (НБУВ, спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, створили страхові копії з фоноциліндрів. На даний час видано 9 CD-дисків); видання з печатками Т-ва та його бібліотеки.
Т-во зібрало кращих єврейських музикантів і вчених. Засноване з метою вивчення і поширення шедеврів єврейської музичної традиції, воно стало закономірним і в той же час унікальним феноменом на небосхилі не лише російської, а й загальноєвропейської культури початку ХХ століття. Кращі єврейські музиканти, дякуючи співпраці в Т-ві, змогли реалізувати себе, проявивши свою національну свідомість в музиці.
Ryvkina Hanna
Chief Librarian
V. Vernadsky National Library of Ukraine
THE HISTORY OF THE YEWISH FOLK MUSIC SOCIETY AS A COMPONENT OF THE RESEARCH OF THE HISTORY OF MUSIC OF THE YEWISH COMMUNITY
A review of the Jewish Folk Music Society was conducted. The printed publications of the Society of 1908 – 1924 stored in the Judaica Department of the Institute of Manuscripts of V. Vernadsky National Library of Ukraine were found and studied.
Key words: Jewish folk music, musical folklore, Judaica Department of the Institute of Manuscripts of the V. Vernadsky National Library of Ukraine.