ДОСЛІДЖЕННЯ ТИТУЛЬНИХ АРКУШІВ КИРИЛИЧНИХ РУКОПИСНИХ КНИГ XVII СТ. (ЗА ФОНДАМИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НБУВ)

Тези доповіді

УДК 025.171:027.54(477)НБУВ]:003.349(0.032)"16"
Добрянська Тетяна Андріївна
Dobrianska Tatiana
Науковий співробітник
Research Fellow
Кандидат історичних наук
Candidate of Historical Sciences
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine

ДОСЛІДЖЕННЯ ТИТУЛЬНИХ АРКУШІВ
КИРИЛИЧНИХ РУКОПИСНИХ КНИГ XVII СТ.
(ЗА ФОНДАМИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НБУВ)

STADY OF THE TITLES OF CYRILLIC
HANDWRITTEN BOOKS OF XVII CENTURY
(FROM THE FUNDS OF INSTITUTE OF MANUSCRIPT BY VNLU)

Уперше розглянуто титульні аркуші кириличних рукописних книг XVII ст., які зберігаються у фонді Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Критично переглянуто описи кодексів у відповідності до сучасних даних археографії, кодикології, філігранології. Уточнено час написання кодексів у порівнянні з вихідними даними вказаними на титульних аркушах рукописних книг зазначеного періоду. Встановлено основні типи титульних аркушів та їхні художні особливості.

At first analysis of titles in Cyrillic handwritten books of XVIIth century from the funds of Institute of Manuscript Vernadsky National Library of Ukraine. Critically revised descriptions of codex by modern data of archeography, codicology, filigranology. The time of writing codes is specified, in comparison with the initial data specified on the title sheets of handwritten books of the specified period. Established the basic types of title sheets and their main artistic features.

Ключові слова: Інститут рукопису, титульний аркуш, рукописні книги XVII ст., атрибуція, кодекс.
Keywords: Institute of Manuscript of VNLU, title, handwritten books of XVIIth century, attribution, codex.

Під час дослідження кириличних рукописних книг XVII ст. із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) ми звернули увагу на художні особливості титульних аркушів.
Даний напрям дослідження є актуальним, адже титульний аркуш рукописних книг XVII ст. є досить рідкісним явищем, так званим «нововведенням». Уперше титульний аркуш зустрічається в Україні у стародрукованих текстах, зокрема у виданні Івана Федорова «Читанка» 1578 р. Для порівняння, в рукописних книгах українського походження титульний аркуш набуває поширення лише з XVII ст., а в російських кодексах лише на початку XVIII ст. [1, c. 190]. Для рукописних книг XVII ст., зокрема українських, титульний аркуш вважався типовим художнім елементом і створювався та заповнювався за зразком друкованих фортів.
Під час науково-досліднницької роботи нами були опрацьовані кодекси із фондів ІР НБУВ, а саме: Зібрання літературних творів і документів поч. ХІІ–ХХ ст. (фонд І), колекція рукописних книг (фонд 30), колекція рукописів із зібрання Церковно-археологічного музею (фонд 301), зібрання бібліотеки Києво-Софійського собору (фонд 312), зібрання бібліотеки Києво-Видубицького Михайлівського монастиря (фонд 309). Варто зазначити, що дані описів потребують критичного перегляду відповідно до сучасних досягнень кодикології, палеографії, філігранології, мистецтвознавства тощо.
До наукового пошуку долучались богослужбові та світські кириличні рукописні книги, в результаті чого було виявлено ряд рукописів, які оздоблені титульними аркушами. В даній роботі ми подаємо лише огляд пам’яток. Робота з виявлення, атрибуції та описування кодексів продовжується, тому розглянемо рукописні книги XVII ст., які можуть мати науковий інтерес для дослідників.
Важливим залишається питання уточнення та зіставлення вихідних даних, вказаних на титулі, адже зазначені вихідні дані можуть не співпадати з отриманими даними дослідника, адже писець міг просто перенести дані з титульного аркуша протографа.
1. Збірник слів і повчань, фонд 30, № 60. Рукопис датується 1655 р. Кодекс форматом в 2°, 255 арк., написано півуставом декількох почерків.
2. Пом’яник Луцької церкви, фонд 30, № 50. Рукопис датується 1677 р. Кодекс форматом у 2°, 119 арк., у незадовільному стані, оправа не збереглась, написано староукраїнською мовою декількох почерків.
3. Хронограф, фонд 30, № 89. Рукопис датується 1699 р. Кодекс форматом у 2°, 401 арк., написаний староукраїнською мовою, скорописом XVII ст. Уточнення жанру та датування було здійснено Л. А. Гнатенко [2, с. 63–64, № 44].
4. Служебник і Требник Архієрейський, фонд 312 (Соф.), № 60 Рукопис датується 1632 р. Кодекс форматом у 2°, 269 арк., написаний церковнослов’янською мовою, української редакції, українським стилізованим уставом з елементами півуставу. Атрибуція кодексу, датування та опис пам’ятки проведено О. А. Івановою [3].
5. Патерик Києво-Печерський, фонд 301(ЦАМ КДА), № 580 П. Рукопис датується 1657–1658 рр. Кодекс форматом в 2°, 380 арк., написаний півуставом одного почерку. Відомо декілька рукописних списків Патерика Києво-Печерського, зокрема опрацьований нами список був виконаний Тарасієм Рибчовичем на замовлення ігумена Красногорського Гадяцького монастиря Калістрата Холошевського, про що зазначено на титульному аркуші.
6. «Вінець віри», фонд 301 (ЦАМ КДА), № 849 Л. Рукопис датується кінцем 90-х років XVII ст. Кодекс форматом у 2°, 405 арк., написаний українським скорописом, різними почерками.
7. «Огородок Марії Богородиці» фонд 309, № 560/І. Рукопис датується 1671 р. Кодекс форматом у 2°, 1906 арк., написано рукопис півуставом декількох почерків.
8. «Огородок Марії Богородиці» фонд 309, № 560/ІІ. Рукопис датується 1688 р. Кодекс форматом у 2°, 1616 арк., написаний українским півуставом, різними почерками.
9. «Зодіак», фонд 307 (Мих. Зол.), № 474. Рукопис датується 1685 р. Кодекс форматом у 4°, 199 арк., написано скорописом одного почерку.
10. Мінея місячна на квітень, фонд І, № 1658. Рукопис датується 1685 р. Кодекс форматом у 2°, 248 арк., написано півуставом другої половини XVII ст., одним почерком.
Варто звернути увагу на рукописні книги XVII ст., які містять гарно оздоблені титульні аркуші. Зокрема, твір відомого письменника XVII ст. Симеона Полоцького «Вінець віри», 90-ті рр. XVII ст. (фонд 301, № 849 Л) оздоблено титульним аркушем у вигляді арки з рослинними візерункам – бутонами, квітами та листками. Подібну рослинну орнаментику можна спостерігати в рукописному Пом’янику 1677 р. (фонд 30, № 50). Значно складніше оздоблено Патерик Печерський 1657−1658 рр. (фонд 301, № 580 П). Переважають титульні аркуші з більш ускладненими композиціями, зокрема яскравим прикладом барокової орнаментики є титульний аркуш Служебника і Требника Архієрейського 1632 р. (фонд 312, № 60). Кольоровий, гарно оздоблений архітектурно-сюжетний титул у вигляді акри-порталу. Схожий кольоровий титульний аркуш можна спостерігати в Хронографі 1699 р. (фонд 30, № 89).
Схиляючись до думки провідних мистецтвознавців, нами також було виділено два основні типи титульних аркушів, притаманних кириличним рукописним книгам XVII ст. [4]. Зокрема, яскравим прикладом архітектурного типу титульного аркуша є рукописні книги XVII ст. під № 3, 4. Не менш цікавими для мистецтвознавців є іконостасні типи титульних аркушів рукописних книг XVII ст. під № 1, 5, 7, 8, 10.
Отже, на початковому етапі дослідження нами вже атрибутовано і встановлено точне датування для декількох рукописних кодексів XVII ст. (№ 3, 4, 6). Відповідно до філігранологічного аналізу, перший кодекс дійсно датується 1699 р., другий також має точну дату написання 1632 р., третя пам’ятка нами датована кінцем 90-х років XVII ст. Таким чином, ці рукописні книги XVII ст. представляють науковий інтерес для подальших досліджень.
Список використаної літератури:
1. Тимошик М. С. Історія видавничої справи: підручник. Київ: Наша культура і наука, 2007. 496 с.
2. Гнатенко, Л. А. Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах Інституту рукопису ЦНБ НАН України. Каталог рукописів другої половини ХV – першої чверті ХХ ст. Київ:НБУВ, 1995. 113 с.
3. Іванова О. А. Служебник і Требник архієрейський 1632 року: кодикологічний опис // Рукописна та книжкова спадщина України. Київ: НБУВ, 2012. Вип. 16. С. 316–324.
4. Степовик Д. В. Українська графіка ХVІ–ХVІІІ ст. : Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 331 с.

Refereces
1. Tymoshyk M. S. (2007). Istoriya vydavnychoyi spravy: pidruchnyk [The history of publishing: a textbook]. Kiev: Nasha kultura i nauka. [In Ukrainian].
2. Hnatenko L. A. (1995). Prosvityteli Kyrylo i Mefodiy u pysemnykh dzherelakh Instytutu rukopysu TSNB NAN Ukrayiny. Kataloh rukopysiv druhoyi polovyny ХV – pershoyi chverti ХХ st. [Explorers of Cyril and Methodius in written sources of the Institute of Manuscripts of the National Library of Science of Ukraine. Catalog of manuscripts of the second half of the XV–ХХ century]. Kiev: NAN Ukrayiny, In-t rukopysu TSNB im. V. I. Vernadskoho, In-t ukr. arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. S. M. Hrushevskoho. [In Ukrainian].
3. Ivanova O. A. (2012). Sluzhebnyk i Trebnyk arkhiyereyskyy 1632 roku: kodykolohichnyy opys [Serviceman and Trebnik bishopric in 1632: codecological description]. Kiev: VNLU. [In Ukrainian].
4. Stepovyk D. V. (1982). Ukrayinska hrafika ХVІ–ХVІІІst.: Evolyutsiya obraznoyi systemy [Ukrainian graphics of the ХVІ–ХVІІІ centuries. : Evolution of a figurative system]. Kiev: Naukova dumka. [In Ukrainian].