АТРИБУЦІЯ ЗАМАСКОВАНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ

ЗаявникАнтонюк Тетяна Дмитрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 2. Атрибуція й опис книжкових та інших документних пам'яток як складова наукових досліджень
Назва доповіді АТРИБУЦІЯ ЗАМАСКОВАНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК
Тетяна Антонюк, д. іст. наук,
доцент, завідувач відділу
зарубіжної україніки Національної бібліотеки
України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

АТРИБУЦІЯ ЗАМАСКОВАНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ

Встановлено роки і місце видання, окремих авторів та видавництво книжок-обманок діаспори як важливого інформаційного ресурсу діячів українського зарубіжжя, які готували видання для пробудження національної свідомості громадян материкової України та відродження її незалежності.
Ключові слова: фонд відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, атрибуція, замасковані видання, українська діаспора.
Визначення достовірності книжкових видань, вихідні дані яких подані свідомо неправдиво, або не подані взагалі, є важливою проблемою книгознавства. Сучасні книгознавці працюють над розкриттям таємниць таких книжок, наполегливо розшукують причини появи подібних видань, роки їх виготовлення, авторів, видавництва, місця видання тощо. У фонді відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ВЗУ ІК НБУВ) зберігається невелика кількість таких особливих видань, що з’явилися у ХХ ст. за межами України і відіграли надзвичайно важливу роль у пробудженні національної свідомості українства та відродженні держави Україна. Ці видання (брошури й книжки) були таємно різними способами переслані до материкової України у 60-х – 80-х рр. минулого століття для поширення серед українських громадян, щоб пробудити у них інтерес до національного питання і спонукати критично мислити щодо радянської дійсності. Брошури й книжки мають переважно малий формат та одну характерну особливість – вони закамуфльовані під звичні для радянських видань книжки (колір палітурки, назва, видавництво, автор). Проте зміст їх відкриває заборонену тогочасною владою інформацію про Україну, її боротьбу за національну ідею, пробуджує і просвітлює читача, вселяє надію на перемогу.
Ці видання мають у науці різні означення: видавничі фальсифікати, замасковані видання, книжки-обманки, позацензурна, захалявна, заборонена, підпільна, антирадянська (антиросійська), самвидавівська, підривна література. Упродовж багатьох десятиліть ХХ ст. багатоаспектна видавнича продукція діаспори трактувалася в радянській Україні як ворожа, буржуазно-націоналістична, її не допускали до читача, зберігали в спецфонді як ворожу інтересам трудящих мас. У нових умовах цю літературу почали вивчати і означили її як таку, що відіграла велику роль у розвалі СРСР і постанні незалежних держав. Ці видання відкривали правдиву історію України, розкривали зміст національно-визвольної боротьби українців, критично аналізували життя українців в умовах панування комуністичної влади. Тому в наш час ця література відома ще й під назвою «бронебійна» [1, с. 261–262].
Видання книжок-обманок – це один із надійних способів непомітно передати важливу інформацію. Зовні такі книжки виглядають як звичайні, звичні вже за самою обкладинкою та назвою книги. В такий спосіб видавці вкладали в усталену форму інший зміст, присипали пильність митників, працівників радянських спецслужб, людей фанатично відданих радянській владі. У фонді ВЗУ зберігається кілька десятків таких книжок-обманок. Зокрема, такі: Білоусов Р. О. Вирішальний етап економічного змагання соціалізму з капіталізмом. – Київ : Друкарня «Радянська Україна», 1980. – 32 с.; Ковпак С. А. Від Путивля до Карпат / С. А. Ковпак. – Київ : Видавництво політичної літератури України, 1979. – 336 с.; Кравчук Петро. З рідним народом. – Київ : Товариство «Україна», 1979. – 32 с.; Матеріали ХХV з’їзду Комуністичної партії України. – Київ : Видавництво політичної літератури України, 1976. – 80 с.; Прокоп М. 60-річчя СРСР / Мирослав Прокоп. – Київ: Радянський письменник, 1982. – 20 с.; Римаренко Ю. І. Український буржуазний націоналізм – ворог інтернаціонального єднання трудящих / Академія Наук Української РСР / Інститут філософії. – Київ : Видавництво «Наукова Думка», 1970. – 160 с.; Україна: сучасне і майбутнє: Збірник статей. – Б/м, Видання Української головної визвольної ради, 1959. – 112 с.; Український робітничий клас в боротьбі за мир. – Київ : Видавництво «Український робітник», 1981. – 21 с. та інші.
Для нас важливо атрибутувати ці видання, тобто достовірно становити, де насправді ці видання виходили в світ, в яких роках, у яких видавництвах, хто був автором конкретних книг і брошур?
Оскільки палітурка і титул цих книжок, як за кольоровою гамою, так і за назвою заголовка, підзаголовка оформлені за зразками радянських видань, то зразу їх істинне призначення розпізнати важко. Читачеві потрібно познайомитися з текстом всієї книжки, щоб зрозуміти задум видавців, який передбачав перехитрити радянську цензуру і доставити друковану продукцію користувачам, які переважно були зовсім не знайомі з висвітленими в ній проблемами, або знали ці проблеми у викривленому радянською ідеологією тлумаченні.
Зв’язки з діаспорними центрами та можливість науковців працювати в архівах, дали змогу розкрити таємниці цих видань. З’ясовано, що в основі видавничих фальсифікатів – тексти відомих авторів, що несуть в собі конкретну інформацію про боротьбу українства, яка не залишить байдужими читачів, відданих своїй мові, культурі, землі, а навпаки, пробудить в них віру в торжество справедливості, спонукатиме до відстоювання своєї ідентичності та державності.
З’ясовано, що творцями цих видань були українські патріоти у Лондоні прямо чи опосередковано пов’язані з друкарською справою. Вони готували до друку та засилали в Україну значну кількість різної за формою та тематикою літературу. Пік цієї діяльності припадає на 60 – 80-ті роки ХХ ст. Кошти на цю видавничу продукцію надавала українська діаспора. Засилання цієї продукції через «залізну радянську завісу» цього небезпечного вантажу здійснювалося різними каналами. Знаходилися добровольці, які виконували роль кур’єрів, ризикуючи свободою і життям.
Коли радянська влада остаточно перемогла опір Організації українських націоналістів – Української повстанської армії (ОУН–УПА) на українських землях (1954 р.), члени національно-визвольного руху, опинившись в еміграції, уже до початку 1960-х рр. розгорнули боротьбу з радянським режимом. Методи їх боротьби були мирні. Після 15 жовтня 1959 р. центр видання підривної літератури переміщається з Мюнхена до Великої Британії. Тут здійснювалося збирання, зберігання і перевидання численних документів і матеріалів, пов’язаних з С. А. Бандерою і національно-визвольним рухом. У місті Ноттінґемі, в Англії утворився своєрідний музей-архів збереження особистих речей, меблів та численних документів з мюнхенського помешкання С. А. Бандери. Урочисте відкриття цього своєрідного музею-архіву відбулося 20 жовтня 1962 року. У 1978 році всі матеріали були перевезені до Лондона, де при домі Української Видавничої Спілки було добудоване спеціальне приміщення. Українська Видавнича Спілка як націоналістичне видавництво спрямоване на читача в радянській Україні, розпочала перевидавати і поширювати агітаційні листівки, плакати, брошури, газети та журнали, рідше – книги. Авторами цих матеріалів були талановиті публіцисти, поети українського підпілля П. Волянський (Полтава), Д. Маївський (Дума), О. Дяків (Горновий), В. Василенко (Волох), графіки світового рівня Н. Хасевич, М. Черешньовський.
Підпільні видання, які готувалися у Лондоні, тиражувалися у Мюнхені, в кооперативній друкарні «Цицеро». Так у 1951 р. було виготовлено першу партію назв передруків підпільних крайових видань. Цю продукцію відкривала брошура «Хто такі бандерівці та за що вони борються», автором якої був Петро Полтава (Петро Миколайович Федун – псевдо Полтава, Волянський, Север, Зенон, П. Савчук) – головний ідеолог («політвиховник») українського збройного підпілля ОУН–УПА 40–50-х років ХХ ст. – пропагандист, публіцист, автор та редактор багатьох повстанських публікацій. Автор праць: «Елементи революційності українського націоналізму», «Концепція Самостійної України і основна тенденція ідейно-політичного розвитку сучасного світу», «За тип організованої демократії в майбутній незалежній українській державі», «Хто є справжній націоналіст-революціонер», оповідання «Прапор Фінляндії» [1, c. 268–270].
У 1955 році закордонні частини ОУН започаткували «Бібліотеку українського підпільника». Світ побачило 16 випусків. Обсяг кожного тому в середньому становить приблизно 350 сторінок. Публікації «Бібліотеки українського підпільника» подають оригінали офіційних документів, що здійснював сам провід ОУН. Ці випуски дають повну і правдиву картину того, що, де, коли і як творилося від імені цієї організації.
Книжки-обманки за цілком лояльними палітурками і видавництвами, а часом і авторами вміщують офіційні матеріали чергових великих зборів ОУН, програму дій у галузі ідеології, стратегії і тактики на період «до завоювання і зміцнення Української соборної самостійної держави», висвітлюють реалії життя в СРСР, критично аналізують національну політику та соціальні проблеми радянського українства.
З перенесенням діяльності на рідні землі у першій половині 90-х років минулого століття, провід ОУН приймає рішення, замість «Бібліотеки українського підпільника» видавати «Бібліотеку Українського державника».
Отже, причиною появи замаскованих видань в діаспорі було прагнення українців-патріотів діаспори продовжити боротьбу за українську державність, що потребувало донесення вільного друкованого слова українцям в материковій Україні. Масове і постійне виготовлення цієї книги припадає на 60-ті – 80-ті роки ХХ ст. у видавництві «Українська Видавнича Спілка» (Лондон), де й була заснована «Бібліотека українського підпільника», яка з проголошенням незалежності України трансформувалася у «Бібліотеку Українського державника». Авторами цих видань були відомі борці за Україну та науковці діаспори Є. Орловський, Б. Крук, П. Полтава, Я. Стецько та інші.

Бібліографічні посилання
1. Тимошик М. Українська книга і світ / Передм. Володимира Іваненка. – Київ : Наша культура і наука; Вашингтон: Український університет, 2018. 516 с.
References
1. Tymoshyk, M. (2018). Ukrainska knyha i svit [Ukrainian book and the world] / Peredm. Volodymyra Ivanenka. – Kyiv, Nasha kultura i nauka; Vashynhton, Ukrainskyi universytet. [In Ukrainian].


UDC
Antonjuk T.D.
Doctor of Historical Sciences
Head of department of foreign Ukrainistics
of the Book Science Institute of Vernadsky National Library,
Kyiv, Ukraine
ATTRIBUTION OF DISTIGUISED EDITIONS OF UKRAINIAN FOREINGERS

Years and places of edition, some authors and publishing houses of diaspora’s fake books as an important information resource of Ukrainian foreigners who were preparing publications for the awakening of national consciousness of the civic motherhood of Ukraine and the revival of its independence are established.

Key words: Fund of the Department of Foreign Ukraine of the National Library of Ukraine named after V.I.Vernadsky, attribution, disguised editions, Ukrainian diaspora.