АТРИБУЦІЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ У КОЛЕКЦІЇ «МУЗИЧНИЙ ФОНД УКРАЇНИ» НБУВ

ЗаявникЛітвінова Світлана Анатоліївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 2. Атрибуція й опис книжкових та інших документних пам'яток як складова наукових досліджень
Назва доповідіАТРИБУЦІЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ У КОЛЕКЦІЇ «МУЗИЧНИЙ ФОНД УКРАЇНИ» НБУВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 78.08 + 783.8/9
Літвінова Світлана Анатоліївна
Litvinova Svitlana
молодший науковий співробітник
НБУВ
Junior Research Fellow
Vernadsky National Library of Ukraine
ORCID 0000-0003-0687-9450

АТРИБУЦІЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТЕКСТІВ У КОЛЕКЦІЇ
«МУЗИЧНИЙ ФОНД УКРАЇНИ» НБУВ
ATTRIBUTION OF LITERARY TEXTS IN THE COLLECTION «MUSIC FUND OF UKRAINE» OF VNLU
Розглянуто проблеми атрибуції літературних текстів симфонічних та оперних творів у колекції «Музичний фонд України» (ноти).
The problems of attribution of literary texts of symphonic and opera works in the collection «Musical fund of Ukraine» (scores) are considered.
Ключові слова: атрибуція, колекція, текст, симфонія, опера, жанр.
Key words: attribution, collection, text, symphony, opera, genre.

Однією з перлин серед зібрань відділу музичних фондів НБУВ є колекція «Музичний фонд України», яку в 1994 році передало на зберігання Міністерство культури України. На сьогодні колекція складається з понад 2000 документів з датуванням від 1947 до 2013 рр. та без датування взагалі (значна кількість). Колекція містить нотні рукописи (автографи та рукописні копії з них), репрографії з рукописів, невелику кількість нотних видань; машинописні лібрето та сценарії опер, вистав, мюзиклів, поетичні тексти пісень; програми вистав та рецензії на них; листування авторів з Міністерством культури УРСР; подаровані рукописи та копії з рукописів українських композиторів (після 2004 р.).
У різні роки колекцію досліджували Л. В. Івченко, І. Ф. Бобришева, Ю. В. Бентя. Науковцями відділу музичних фондів НБУВ зроблено опис опрацьованої частини колекції «Фонд № 1. Музичний фонд України. Колекція рукописів українських композиторів та музичних письменників, переданих Репертуарно-редакційною комісією Міністерства культури і мистецтв України. Крайні дати документів: [1947], 1948 – 2004, б/д. 2005 р.» (машинопис). Також було частково складено електронний каталог «Музичного фонду України» в ІРБІСі (доопрацювання триває). Унікальність цього зібрання безперечна, хоча би тому, що велика кількість творів, як показує практика, існує тільки в єдиному примірнику – рукописному; частина з них ніколи не виконувалася і не була опублікована; колекція містить автографи видатних композиторів України – О. Білаша, В. Губаренка, Ю. Іщенка, М. Скорика, Є. Станковича та ін., а також менш знаних, імена яких практично забуті нашими сучасними виконавцями та дослідниками.
Колекція «Музичний фонд України» представляє широкий масив музичних творів різноманітних жанрів, у яких працювали композитори ХХ ст. Серед них – музично-сценічні: опери, балети, мюзикли, музично-театральні вистави; симфонічні твори: клавіри та партитури симфоній, поем та ін.; вокально-хорові твори a cappella та в супроводі інструментальних ансамблів або фортепіано: літургії, кантати, вокальні цикли, хорові мініатюри та ін.; камерно-інструментальні твори: поеми, фантазії та ін. Подальше дослідження колекції розкриє широкий спектр жанрів та їх різновидів, у яких працювали українські митці означеного періоду. Наприклад, жанр опери в «Музичному фонді України» представлено такими різновидами: опера-ораторія, опера-казка, опера-легенда, фольк-опера, опера-балет, опера-мюзикл, моноопера, концертна опера, рок-легенда. Жанр симфонії має такі різновиди: симфонія, камерна симфонія, симфонія-концерт, симфонія-балет, симфонієтта, симфонія-поема, симфонія-диптих.
У процесі роботи з колекцією «Музичний фонд України» стикаємося з певними труднощами атрибуції. Серед них – дата написання твору, атрибуція літературного тексту (вербальної основи музичного твору), визначення рукопису як автографу чи як списку з автографа. Так, з вирішенням проблеми датування твору, якщо віно не зазначене в рукописі, нам можуть допомогти архівні документи, в яких вказано дати надходження до Репертуарно-редакційної комісії Міністерства культури і мистецтв України, дата присвяти твору до ювілею певної особи або до події та різноманітна довідкова література.
Особливу складність для предметного індексування та відповідно атрибуції літературних текстів із колекції «Музичний фонд України» становлять симфонічні та кантатно-ораторіальні жанри. Такі твори мають лібрето, основою якого є від одного до п’ятнадцяти різних літературних джерел. Це можуть бути найрізноманітніші комбінації текстів, де використано вірші одного чи різних поетів, тексти з Біблії, українські народні пісні, фрагменти епістолярію.
До творів зі складною атрибуцією літературних текстів належать: монументальна опера-ораторія В. Губаренка «Згадайте, братія моя» ор. 43 (1990–1991, лібрето М. Черкашиної-Губаренко); симфонія для тенора, сопрано та симфонічного оркестру В. Губаренка «De profundis» op. 51 (1994–1995); «Симфонія № 6» («Думи мої, думи...» – з поезії Т. Г. Шевченка, для сопрано, баса та великого симфонічного оркестру) В. Бібіка; «Диптих» (для мішаного хору та оркестру українських народних інструментів) та «О, Руська земле» – (драматична кантата для читця, сопрано, чоловічої групи хору та оркестру українських народних інструментів) В. Степурка; «Безсмертному Кобзареві» (кантата для чоловічого хору і симфонічного оркестру в шести частинах) Я. Цегляра та ін.
Так, у монументальній опері-ораторії В. Губаренка «Згадайте, братія моя» вказано на титульному аркуші: «за творами Т. Шевченка». І дійсно, основна частина вербального тексту – поезії Т. Шевченка: поетичне послання «І мертвим, і живим…», «Хіба самому написать...», «В казематі», уривки з різних частин поем «Неофіти» та «Гайдамаки», «Полякам», «Думка» («Тяжко, важко в світі жити...»), «Думка» («Нащо мені чорні брови...») та «Давидові псалми» (уривки з окремих псалмів №№ 12, 93, 132, 136). Однак у процесі дослідження окрім поезій Шевченка, виявлено також окремі вірші з псалма «Благослови, душе моя, Господа…» (№ 102 : 1, 2, 13-16 а) у перекладі українською мовою І. Огієнка.
У симфонії В. Губаренка «De profundis» також не зазначено використання у другій частині текстів із Псалтиря у перекладі І. Огієнка. У симфонії використано уривки з десяти творів Т. Шевченка та окремі вірші з псалмів (№№ 6, 21, 30; переклад І. Огієнка). До того ж, і сама назва симфонії є літературним інципітом (латиною) псалма № 129 «De profundis».
Згадані монументальні твори українських композиторів є відображенням актуальних позачасових проблем українського суспільства. Це величні оркестрові полотна з сольними вокальними партіями та хоровими партитурами різного складу. Лібрето творів мають трагічний або драматичний зміст, на основі яких композитор вибудовує складну, багаторівневу драматургію. Численні сюжетні лінії накладаються одна на одну, заглиблюючи слухача у світ релігійно-філософських, біблійних питань крізь призму історії України, що представлено слухачеві через реальні історичні постаті (Т. Шевченко, В. Репніна-Волконська та ін.) та узагальнені літературні образи (Шевченкова Катерина, мати, козак та ін.).
Колекція «Музичний фонд України» – яскраве відображення музично-культурного життя України за період з 1947 по 2013 рр. Вона становить культурно-історичну цінність для наступних поколінь як основа багаторівневих наукових досліджень у галузях релігії, філософії, музикознавства, філології, соціології та історії культури. Ця колекція також є невичерпним джерелом численних виконавських інтерпретацій творів в авторських версіях і нових аранжуваннях та перекладеннях. Саме тому атрибуція літературних текстів – це важливий крок до створення глибинного наукового індексування з максимальною кількістю додаткових точок доступу, що необхідно для оперативного та багатоаспектного задоволення запиту читача-науковця.