МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КИЇВСЬКОЇ ГАЗЕТИ «НОВА РАДА» 1917–1919 рр. ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

Тези доповіді

УДК 001.891.3(093.2):070(477-25)"1917/1919"
Григорій Якович Рудий,
доктор історичних наук, провідний науковий співробітник
Інституту історії України НАН України, Київ, Україна

МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КИЇВСЬКОЇ ГАЗЕТИ «НОВА РАДА» 1917–1919 рр. ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

Подано розв’язання методологічних і методичних питань комплексного дослідження матеріалів київської газети «Нова Рада» 1917–1919 рр. як історичного джерела.
Ключові слова: джерело, видавець, редакція, читач, класифікатор тематичних блоків, індекс ціннісних орієнтацій, форма подачі матеріалу, газета «Нова Рада».

Необхідність комплексного дослідження київської газети «Нова Рада» 1917–1919 рр. зумовлена тим, що її матеріали всебічно знайомлять дослідника з усім спектром ідей, поглядів розвитку українського суспільства періоду Української революції, саме на її шпальтах якнайповніше відтворені події тогочасного суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного життя. При цьому необхідно враховувати, що на зміст газети значною мірою вплинула політика видавця, редакції, історичні та політичні реалії того часу, цензурні обмеження. Під час Гетьманату і Директорії УНР газета відображала становище Української партії соціалістів-федералістів як конструктивної опозиції до влади. Головним завданням аналізу газетних матеріалів було визначення класифікатора тематики видання. Фахівці, формуючи категоріальний класифакатор, враховують три можливості:
1. категорії народжуються експериментально дослідниками;
2. категорії вибираються з текстів, які необхідно вивчити;
3. категорії вибираються дослідником на утилітарній або прагматичній основі.
З цих можливостей автор вибрав другий варіант. З цією метою було проаналізовано зміст всіх номерів газети (понад 490), майже 3500 текстів. Це дало змогу уникнути не тільки втрати цінної інформації про текст, але й поверхових і недостовірних оцінок їхнього змісту.
За підсумками аналізу отримано класифікатор основних тематичних блоків видання:
– питання державності, спадщина царизму;
– становлення і діяльність органів державної влади в Україні;
– діяльність органів самоврядування, рад, політичних партій, громадських організацій;
– діяльність російських владних структур;
– селянське питання, земельна справа;
– робітничий рух;
– фінансово-економічна політика;
– військове будівництво, військова справа;
– правоохоронна, судова система;
– міжнаціональні відносини;
– міжнародне життя;
– церковне життя;
– становлення і розвиток української початкової і середньої освіти;
– розвиток вищої школи, науки;
– розвиток української мови і літератури;
– розвиток просвіти;
– розвиток української культури;
– охорона і збереження пам’яток історії та культури;
– розвиток видавничої справи.
Одне з ключових питань, що стоїть перед дослідником, – визначення індексу цінностей змісту текстів. Незважаючи на спроби стандартизувати категоріальні цінності, це питання знову стоїть перед пресознавцем, який не може ігнорувати творення тих чи інших матеріалів видання. На думку автора, при визначенні ціннісних категорій необхідно в повній мірі враховувати мову, зміст, характер і масштаб висвітлювальних подій. Виходячи з цих міркувань складено індекс цінностей текстів газети «Нова Рада»:
– свобода;
– автономія, федералізація, незалежність;
– демократія;
– відповідальність;
– патріотизм;
– професійність, компетентність;
– справедливість;
– правопорядок;
– орієнтація України до союзу з Росією, країнами Заходу.
Важливе значення для розуміння еволюції ціннісних орієнтацій суб’єкта громадської думки має з’ясування самого способу утворення цінностей. Автор, беручи до уваги зміст тексту, визначив такі критерії способу його утвердження:
– тільки декларуються свої цінності;
– декларуються свої цінності, але допускаються інші цінності;
– тільки засуджуються і спростовуються чужі цінності.
З огляду на викладене також доцільним вбачається простеження, як співробітники газет оцінюють роботу тогочасних владних структур, органів місцевого самоврядування, рад, політичних партій, громадських організацій у державотворчому, соціально-економічному і національно-культурному процесах. Ця експертиза здійснювалася за такими показниками:
– позитивна;
– нейтральна;
– негативна.
Для успішного функціонування системи «видавець-редакція-повідомлення-читач» її третя ланка (повідомлення) має бути такою за змістом, щоб вплив повідомлення на аудиторію відповідав завданням видавця і редакції. Проте не можна визначити ефективність інформаційно-пропагандистського впливу, не дослідивши форму подачі газетного матеріалу. Так виникає необхідність вивчення форми повідомлення. Виявлення жанрового представництва газети досить непроста справа. Слід відзначити, що форми опублікування матеріалів в газеті «Нова Рада»дуже різноманітні. Серед них: офіційна інформація державних органів влади, матеріали конференцій і нарад, повідомлення інформагенств, інформаційні повідомлення самого видання (хроніка, репортажі, кореспонденція), редакційні матеріали (передовиці, замість передовиць – редакційні статті), аналітичні матеріали (статті, нариси, рецензії), художньо-публіцистичні матеріали (фейлетони, вірші, оповідання), матеріали зворотнього зв’язку (листи та дописи), бібліографія, реклама.
З огляду на викладене, інструментарій форми подачі інформації виглядає таким чином:
– допис, лист, звернення, закони, розпорядження, резолюції;
– кореспонденція, огляд преси;
– репортажі;
– хроніка;
– стаття, рецензія;
– інтерв’ю;
– нарис;
– фейлетон;
– оповідання;
– вірш.
Важливе значення має встановлення авторського складу зазначеного періодичного видання. На жаль, питання про кадровий професійний склад редакції газети і позаштатних авторів залишається недостатньо вивченим. Його дослідження допоможе атрибуції багатьох газетних публікацій, що, безумовно, спричинить ряд висновків, зроблених пресознавцями на підставі побічної інформації, дасть змогу активно залучити той шар з інформативного матеріалу видання, який поки ще зовсім не досліджений.
Питання авторства в газеті досить складне. У виданнях не було заведено поряд з прізвищем подавати інформацію про його соціальний статус. З різних причин, насамперед, цензурних багато публікацій анонімні, частина – друкувалася під псевдонімами, частина підписана ініціалами та збірними поняттями, такими, як «Промисловець», «Просвітник», «Учитель», «Краєзнавець», «Земський працівник», «Перехожий» тощо. Іноді тут на допомогу приходить саме текст кореспонденції, допису, листа, де досить часто розповідь йде від першої особи. Виходячи зі змісту текстів газети складено такий інструментарій авторського складу:
– державні, політичні, військові, громадські діячі;
– вчені працівники наукових, культурно-освітних установ;
– журналісти, письменники;
– інші дописувачі.
Отже, розв’язання методологічних і методичних завдань комплексного дослідження матеріалів газети «Нова Рада» як історичного джерела дозволяє ефективно використовувати надзвичайно складний, багатоплановий інформаційний комплекс для розробки широкого спектру проблем Української революції 1917–1921 рр.

Hryhorii Iakovych Rudyi,
Doctor of Historical Sciences, Leading Scientific Worker
Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

METHODOLOGICAL AND METHODICAL PROBLEMS OF COMPREHENSIVE STUDY OF MATERIALS OF THE KYIV NEWSPAPER “NOVA RADA” 1917-1919 AS A HISTORICAL SOURCE

The solution of methodological and methodical problems of comprehensive study of materials of the Kyiv newspaper “Nova Rada” 1917-1919 as a historical source is presented.
Key words: source, publisher, editorship, reader, classifier of thematic blocks, index of value orientations, material submission form, newspaper "Nova Rada".