Професійні вимоги до кваліфікації експертів книжкових пам’яток
Заявник | Ковальчук Галина Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019) |
Захід | Секція 2. Атрибуція й опис книжкових та інших документних пам'яток як складова наукових досліджень |
Назва доповіді | Професійні вимоги до кваліфікації експертів книжкових пам’яток |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 09-057.86::331.104:[094"18/19"(045)
Ковальчук Галина Іванівна,
доктор історичних наук, професор,
директор Інституту книгознавства НБУВ
Київ, Україна
ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ЕКСПЕРТІВ КНИЖКОВИХ ПАМ’ЯТОК
Викладено основні постулати професіограми експерта книжкових пам’яток. Коротко сформульовано, що має знати і що має вміти спеціаліст, який проводить експертизу давніх книг – рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань ХІХ–ХХ ст.
Ключові слова: експерт, рідкісні книги, книжкові пам’ятки, професійні вимоги
Введення до наукового обігу книжкової спадщини, що є актуальним завданням сучасного книгознавства, бібліотекознавства, культурології, передбачає високий рівень професійних знань, якими має володіти спеціаліст, котрий досліджує ретроспективні фонди, колекції чи окремі книжкові пам’ятки. Належні знання та відповідний досвід роботи з такою категорією пам’яток історії та культури може перетворити працівника бібліотеки, архіву, музею дійсно в експерта, тобто спеціаліста, фахівця, який здатен проводити експертизу – дослідження, всебічний аналіз, у даному випадку – книжкової пам’ятки, з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку цьому предмету культурної спадщини. Питання офіційного ліцензування в країні експертів книжкових пам’яток лишається відкритим.
Які ж вимоги висуваються до таких співробітників? Безумовно, насамперед – вища гуманітарна освіта: історична, філологічна, культурологічна, мистецтвознавча, книгознавча чи бібліотекознавча. По-друге, обов’язковим є досвід, стаж роботи з фондами книжкових пам’яток не менше (а краще більше) п’яти років. Дуже важливою є готовність співробітника до самоосвіти, здатність до засвоєння нового, вміння здобувати інформацію. Отже, однією з основних вимог до професіонала в цій галузі є його інтелект і відповідні знання.
Зазвичай в посадових інструкціях прописують, що повинен знати і що вміти спеціаліст, який займає ту чи іншу посаду. Експерт книжкових пам’яток має знати: історію книги та книговидання; основи атрибуції пам’яток писемності та друку, дефектних примірників; елементи і послідовність бібліографічного опису; бібліографічні та інші джерела перевірки правильності опису пам’ятки; види графіки давнього письма, основи палеографії; види шрифтів стародруків (кириличний, глаголичний, гражданський, латинський, грецький, арабський, єврейський тощо); давні мови (латинська, старослов’янська, в ідеалі – грецька, польська, французька, німецька, особливо готикою), принаймні в обсязі університетського курсу, з метою розпізнавання та визначення мови книги та її належного опису; уніфіковані назви літургійних кириличних пам’яток; системи літочислення з метою визначення дати рукопису чи стародруку; види матеріалів, що використовували для книгописання та книгодрукування, їх зовнішні особливості відповідно до часу виготовлення, основи філігранології; визначення формату рукописних книг, стародруків, пізніших видань; регіональні та хронологічні відмінності художнього оформлення рукописних книг, стародруків; конструктивні елементи та опис обкладинки, оправи, окладу; нормативні документи у сфері вивезення та ввезення культурних цінностей, створення Державного реєстру національного культурного надбання, його складової частини – реєстру книжкових пам’яток; книгознавчі терміни для адекватного уніфікованого опису книги в експертному висновку.
Експерт повинен вміти: щодо рукописних книг – визначити автора (автора твору, переписувача тексту, перекладача, компілятора), назву (уніфіковану наукову назву книги чи збірника, заголовок (самоназву) книги, назву твору); чи є книга конволютом, її обсяг (кількість аркушів або сторінок); місце створення рукописної книги, її мову, характер почерку, дату створення твору і дату написання даного кодексу; матеріал для письма, формат; подати характеристику художнього оздоблення (мініатюри, заставки, кінцівки, ініціали); зазначити фізичний стан книги; описати провенієнції, маргінальні записи; виявити можливу пізнішу підробку.
Щодо стародруків, насамперед кириличних, експерт повинен вміти ідентифікувати видання за авторитетними бібліографічними джерелами, скласти повний бібліографічний опис книги за прийнятою методикою опису стародруків, виявити можливі відмінності представленого на експертизу примірника від решти тиражу даного видання, відомого за бібліографічними джерелами (різниця в пагінації, сигнатурах, оформленні, складі тексту, шрифтах тощо). Якщо у примірнику відсутні вихідні відомості, провести атрибуцію за колонтитулами, колофоном, передмовою чи післямовою, згадками в тексті історичних осіб, філігранями на папері, форматом видання, шрифтами, кількістю рядків на сторінці, художнім оформленням та ін.; розпізнавати і передавати арабськими цифрами дату виходу книги, якщо вона вказана літерами кирилиці, що мають цифрове значення; якщо дата вказана на книзі в системі літочислення «від створення світу» (напр., 7136 р.), передавати її в сучасному літочисленні, «від Різдва Христова»; визначати формат стародруку в частках аркуша за філігранями, лініями верже і понтюзо, кількістю аркушів у зшитках; зазначати пагінацію чи фоліацію книги (відповідно вказуючи її обсяг), що для кириличних стародруків може бути додатковою ідентифікуючою ознакою; вказувати сигнатури, пропуски в нумерації – видавничі помилки чи дефектність примірника; виявляти варіанти видань, а також старообрядницькі видання з фальшивими вихідними відомостями, інші фальсифікати; визначати техніку гравірування, подавати характеристику художнього оздоблення книги; описувати оправу чи оклад стародруку; характеризувати маргінальні записи, що залишені на книзі в процесі її побутування, у разі виявлення важливої історичної інформації – відтворювати їх; визначати стан збереження книги, чітко вказувати її можливу дефектність.
Щодо іноземних стародруків: за відсутності титульного аркуша в давніх друках – встановлювати початкові відомості за зачином (Incipit) чи кінцевою фразою (Explicit); відшукати опис видання в бібліографічних джерелах, вказати конкорданс; подавати загальноприйняту латинізовану форму імені для античних авторів та тих авторів, що писали латинською мовою, та форму імені автора, як зазначено на книзі; у разі зазначення прізвища автора на книзі в родовому відмінку, подавати його в називному відмінку тією ж мовою; наводити сучасні назви міст видання, крім тих, які позначені на книзі; у разі зазначення дати виходу латинськими літерами, наводити дату видання арабськими цифрами; знати загальноприйняті латинські скорочення в описі щодо приблизної дати виходу книги; виявляти конволюти і зазначати всі алігати.
Щодо нелегальних видань ХІХ ст.: визначати техніку друку (літографовані, друковані на гектографі, мімеографі чи ін., що може надати відомості про час і місце видання); встановлювати авторство анонімних творів; виявляти видавничі фальсифікати. Щодо інших категорій книжкових пам’яток: встановлювати відомості щодо цінності та рідкісності видання: чи є воно прижиттєвим, чи було воно особливо важливим за змістом для своєї епохи, чи містить унікальну інформацію про свою епоху; яким накладом вийшло, яким (можливо незвичайним) форматом чи формою випущено; яким способом відтворено текст та ілюстрації, який художник ілюстрував; які додаткові вставки чи малюнки є в примірнику, автограф чи екслібрис якої видатної особи міститься на примірнику, кому раніше належав примірник; на якому папері чи іншому матеріалі надруковано; чи є це бібліофільським виданням, чи становить ця книга шедевр поліграфії, палітурної майстерності; чи є на сьогодні це видання рідкісним.
Експерт має вміти виявляти сучасні підробки рукописних книг, стародруків, рідкісних та цінних видань; встановлювати прогнозну (оцінну) вартість книги; складати висновок державної експертизи щодо книжкової пам’ятки, доцільності занесення її опису до Державного реєстру національного культурного надбання.
Kovalchuk Halyna Ivanivna,
Doctor of Historical Sciences, professor,
Director of VNLU Bibliology Institute
Kyiv, Ukraine
PROFESSIONAL REQUIREMENTS TO BOOK MONUMENT EXPERTS QUALIFICATION
The main principles of book monuments expert professiogram are defined. The things that expert, who accomplishes an expertise of old books – manuscripts, old-printed editions, rare and valuable editions of 19-20th cc., should be acquainted with and skilled in, are briefly formulated.
Keywords: expert, rare books, book monuments, professional requirements
Ми в соціальних мережах