Актуальний зміст культурно-освітніх практик сучасної бібліотеки

Тези доповіді

Актуальний зміст культурно-освітніх практик сучасної бібліотеки

Сучасна бібліотека – поліфункціональна соціальна установа, діяльність якої спрямовано на оптимальне інформаційне забезпечення життєдіяльності суспільства. Існуючі соціально-економічні перетворення в українському суспільстві ставлять вітчизняну публічну бібліотеку перед необхідністю застосування досвіду традиційного функціонування з урахуванням тенденцій сучасності. Зокрема, закономірною реакцією на зазначені процеси стають відповідні трансформації в культурно-освітніх практиках, зміст яких розкривають відповідні функції бібліотеки.
Культурна функція бібліотеки традиційно виражається у сукупності видів діяльності, спрямованої на залучення користувачів до цінностей світової культури минулого та сьогодення, а також на створення умов для їх культурного розвитку. Публічна бібліотека виступає в якості активного суб`єкта регіональної культурної політики, сприяючи розвитку та збереженню культурної ідентичності, а також закріпленню в суспільній практиці не тільки кращих зразків культурної спадщини, а й культурних норм, що забезпечують сталий розвиток суспільства. Будучи центром духовного та естетичного збагачення та невід`ємною частиною культури, бібліотеки традиційно організовують культурно-просвітницькі заходи, на кшталт виставок, концертів, творчих вечорів, літературних та музичних віталень, розважальних заходів, культурно-просвітницькі акцій; створюють умови для індивідуальної та колективної творчості.
Однак, сфера культури не обмежується класичними цінностями мистецтва та духовним надбанням – існує ще й матеріальна частина культури, до якої відноситься, зокрема, й техніка як особливе явище культури, що уособлює в собі людські знання. Прогрес технічних засобів, набуття вмінь і навичок їх використання та вдосконалення є важливим фактором розвитку та функціонування культури. Саме тому, розкриваючи питання змісту культурних практик сучасної бібліотеки, варто звернути увагу на зміну парадигми в сучасному суспільстві, пов`язаної зі стрімким технологічним прогресом, адже в наш час технологізація майже усіх сфер життєдіяльності людства закономірно позначається і на культурі. З цього приводу дослідники говорять суперечливий процес поглинання культури технікою [1] – характерної ознаки становлення техногенної цивілізації з існуючим в ній культом техніки. Свого часу М. Бердяєв зазначав, що культура неможлива без техніки, оскільки з нею пов'язане саме виникнення культури, проте, водночас, остаточна перемога техніки в культурі та перехід до технічної епохи тягне культуру до загибелі. Сучасні дослідники констатують кризу культури, характеризуючи постмодернізм як феномен переродження культури в «тектуру» – культуру штучного світу постісторичної технологічної людини (там само).
Незалежно від наявних оцінок та прогнозів, очевидним залишається те, що сьогодні культурне освоєння суспільством досягнень технічного прогресу стає необхідною умовою його подальшого розвитку. Модель сучасної культурної людини включає в себе готовність прийняти нові технології та адаптувати їх до власних соціокультурних реалій. Виходячи з усвідомлення культурних потреб сучасного користувача, технологічну обізнаність варто розглядати у якості важливого аспекту культурної діяльності публічної бібліотеки. В останні роки все частіше в бібліотеках розвинених країн відкриваються мейкерспейси (хакерспейси, хакспейси) – креативні простори, де всі бажаючі можуть ознайомлюватись та експерементувати з новими технологіями (3D-принтери, робототехніка, моделювання, обладнання для створення відеоігр, мультимедіа, аудіо-, відео виробництва, для електронного шиття тощо).
Організуючи вільний доступ до новітніх гаджетів та оснащення, які для більшості є недоступними через їх дороговизну, мейкерспейси допомагають користувачам долучитися до сучасної науки та техніки. Важливо, що подібні креативні простори дозволяють спільноті проявити своє творче начало. До слова, в США «мейкерспейси» – це цілий рух, об'єднання людей, які хочуть вчитися та творити. Їх кредо – «do it yourself» (DIY) – люди повинні бути творцями, а не просто споживачами масових товарів. Мейкери об'єднуються та створюють творчі майстерні, а бібліотеки можуть виділити простір для таких майстерень.
На жаль, мейкерспейси в українських бібліотеках – поки рідкість, зважаючи, що не всі з них навіть комп’ютеризовані та підключені до Інтернету. Відкриттям технічної студії похизуватись може хіба що Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Тут, у приміщенні центру «Вікно в Америку» місцеві школярі мають можливість опановувати робототехніку у форматі онлайн-ігор на інтерактивній дошці, планшетах, комп’ютерах і ноутбуках.
Освітня функція бібліотек традиційно була орієнтована на самоосвіту тих груп населення, які вже мали мотивацію користуватися послугами бібліотек та полягала в інформаційному забезпеченні навчально-дослідницької діяльності. Сьогодні, враховуючи підвищення соціальної ролі освіти в інформаційному суспільстві, пов`язане з мінливою виробничою ситуацію та соціальним запитом на підтримку балансу між компетентністю працівників та сучасних вимог до професії, сучасні бібліотеки все активніше розвивають у своїй діяльності сегмент неформальної освіти – важливої складової безперервного навчання, що стає дедалі популярнішим серед користувачів.
Публічні бібліотеки сприяють вільному доступу до якісного навчання впродовж життя, пропонуючи широкий спектр навчальних програм для користувачів будь-якого соціального становища та віку – від мовних та комп`ютерних курсів, краєзнавчих екскурсів, популяризації медіаосвіти – до вивчення основ програмування, IT управління та адміністрування, включаючи спеціалізовані тренінгові програми для приватних підприємців та організацій. Окрема увага приділяється освітнім потребам сучасних дітей та молоді, які є надзвичайно примхливою категорією користувачів, з огляду на їх чи не тотальне заглиблення у світ новітніх інформаційних технологій, конкурувати з яким у виборі дозвілля доволі нелегко. Для того, щоб зацікавити, замотивувати молоде покоління, потрібні дійсно креативні підходи до організації роботи, що передбачають високий ступінь розважальності, інтерактивності, а також динамічності подачі інформації. Всі ці характеристики включає в себе едьютеймент – технологія заснована на концепції навчання через розвагу, яка сприяє формуванню інтересу до навчання та отримання задоволення від самого освітнього процесу.
Едьютеймент забезпечує залученість суб`єктів навчання використанням можливостей актуальних інноваційних технологій – мультимедійних продуктів, спеціалізованих комп`ютерних програм (educational software), сучасної техніки тощо. Такі заняття можуть проводитись у формі освітньо-розважальних лекцій, воркшопів або майстер-класів. Прикладом запровадження едьютеймент в стінах українських бібліотек може слугувати показовий проект «Віртуальна реальність у бібліотеці», реалізований командою Івано-Франківської міської централізованої бібліотечної системи. У рамках проекту було проведено 6 заходів, 2 з яких – позапланові, через велику зацікавленість до нової можливості у дитячих бібліотеках. Завдяки цьому більше 150 дітей отримали нагоду побачити планети Сонячної системи, побувати у світі тварин, відвідати замки України за допомогою окулярів віртуальної реальності. Одразу після проведення заходів більше 70% присутніх дітей записались до централізованої бібліотечної системи та стали читачами 19 бібліотек Івано-Франківська [2].
Отже, описані трансформації в змісті культурно-освітніх практик сучасної бібліотеки свідчать про її готовність урізноманітнювати моделі своєї роботи та розвиватись разом із суспільством
Список використаних джерел:
1. Кутырев В. Культура и технология: борьба миров / В. Кутырев. – Берлин-
Москва: Directmedia, 2015. – 247 с.
2. Віртуальна реальність у бібліотеці [Електронний ресурс] // Платформа
«Тепле місце». – Режим доступу:
https://warm.if.ua/news/virtualna_realnist_u_bibliotetsi . – Дата доступу: 15.03.
2019. – Назва з екрана.