Біографістика в електронній бібліотеці "Україніка" (спроба класифікації)
Заявник | Лощинська Наталія Василівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019) |
Захід | Секція 3. Наукові бібліотеки в дослідницькій інфраструктурі України |
Назва доповіді | Біографістика в електронній бібліотеці "Україніка" (спроба класифікації) |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 929(477):004.65
Лощинська Наталія Василівна,
кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського,
Київ, Україна
БІОГРАФІСТИКА В ЕЛЕКТРОННІЙ БІБЛІОТЕЦІ «УКРАЇНІКА» (СПРОБА КЛАСИФІКАЦІЇ)
У статті висвітлено завдання, мету, принципи роботи бібліотеки «Україніка» НБУВ. Наповнення ресурсу здійснюється за різними науковими напрямами та дисциплінами. Його структура складна та розгалужена. Безпосереднім об’єктом дослідження автора є розділ «Біографістика». Кожен підрозділ проаналізовано за різними критеріями: кількісним наповненням, статистикою відвідувань, хронологічною, типологічною, структурною, стильовою, жанровою характеристиками поданих матеріалів. Розглянуто завдання біографістики на сучасному етапі через призму поглядів провідних учених.
Ключові слова: україніка, біографістика, рубрикація, біографічна інформація, персоналія.
Україніка – національний, довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних, друкованих джерел, створених в Україні та інших державах. Не слід ототожнювати поняття україніки з україністикою. Україністика – це науковий напрям у межах української філології, що включає мовознавство та літературознавство. У свою чергу україніка є вужчим поняттям від національної бібліографії України.
Наповнення ресурсу здійснюється за різними науковими напрямами й дисциплінами. Розділ «Біографістика» містить інформацію про представників різноманітних галузей української науки, культури, політики, релігії тощо. Його структура така:
1. Біографічні довідники (186).
2. Біографічні матеріали (535).
3. Генеалогія (29).
4. Листування (42).
5. Мемуари (206).
6. Ономастика (25).
7. Персоналії (4994). Статистичні дані станом на 01.04.2019.
Відповідно до результатів аналізу відвідувань розділу, зазначаємо стійкий інтерес користувачів сайту до біографічної інформації. Одна з найпопулярніших галузей біографістики є біобібліографія. Вона становить один зі способів відтворення життя і діяльності історично значущої особи. Судячи зі статистики відвідувань, у наш час ця частина біографістики є дуже популярною серед читачів. Завдяки розробленій методології, розвитку електронних технологій, вона задовольняє потребу в швидкому і повномасштабному отриманні інформації. Біобібліографія поєднує три необхідні елементи:
1) біографічні дані;
2) список праць діяча;
3) література про діяча.
Розміщені в «Україніці» покажчики можна розділити на дві групи:
1) персональні покажчики;
2) біобібліографічні словники.
Підрозділ «Генеалогія» охоплює літературу, що вивчає походження та родинні зв’язки особи, сім’ї, родини. Для встановлення генеалогії використовують спогади, усні перекази, історичні джерела, сучасні наукові дослідження тощо. Генеалогія історична досліджує роль окремих осіб або родин в історично вагомих подіях; генеалогія практична регулює спадкове право осіб чи родин для вдоволення особистих мотивів і потреб. Генеалогія в електронній бібліотеці налічує 29 позицій, котрі можна класифікувати наступним чином:
1) походження шляхти;
2) походження козаків;
3) походження діячів науки;
4) походження діячів мистецтва;
5) походження громадян певної території.
Наступну частину «Біографістики» становить листування, представлене окремим підрозділом. Для бібліографа лист є важливим документом, джерелом інформації довідкового характеру про особу чи осіб, суспільно-політичні, культурні, наукові, мистецькі події. Епістолярні джерела потребують спеціальної методики дослідження, що охоплює такі методи: хронолого-тематичний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний. Досліджене листування можна поділити за такими групами:
1) родинно-побутове;
2) ділове;
3) дружнє;
4) інтимне.
Мемуари охоплюють 206 назв. Вони поділяються на чотири групи за кількома критеріями: а) жанром; б) авторством; в) об’єктом. За жанрами наявна художня мемуаристика, документальна мемуаристика. За авторством: колективного авторства, індивідуального авторства. За об’єктом спогадів: конкретна об’єктність, абстрактна об’єктність.
Найбільшу частину «Біографістики» складають персоналії. Історичний аналіз розвитку вітчизняної науки і культури неможливий без аналізу життєвого шляху носіїв основних ідей. Подібні форми наукового дослідження – життєписи, об’єктом розгляду яких є життєвий шлях і діяльність видатної особистості, мають давню історію і зустрічаються в сучасній психології, соціології, літературознавстві, етнографії та інших гуманітарних науках. Як зазначає Л. С. Смолінчук, «попри існування широкого спектру таких досліджень, в сучасній науці немає термінологічної єдності з цього питання» [11], а також достатньо вмотивованої класифікації персоналій. Вартою уваги є жанрово-стильова класифікація Л. О. Голубничої [12]:
1) наукові персоналії;
2) публіцистичні;
3) особисті;
4) критико-бібліографічні;
5) художні.
Класифікація, використана в «Біографістиці», об’єднує три критерії поділу персоналій: за напрямом, за професією, за галуззю науки.
Формування електронних ресурсів біографічної інформації, визначення їх завдань, перспектив розвитку і ролі серед інших способів поширення біографічних даних становить вагому проблему, що чекає свого вирішення. На думку В. І. Попика, «комп’ютерна доба, створивши принципово нові можливості доступу до інформації, суттєво змінила акценти. Йдеться не лише про сучасне формальне поширення терміну «ресурс» на всякий представлений в електронній формі документ, включених до певної систематизованої системи. Справа у принциповому розширенні змістового розуміння ресурсів біографічної інформації» [1].
Бібліографічні посилання
1. Попик В. І. Біографістика та дослідження українсько-російських історичних і культурних взаємозв’язків. Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 2009. Вип. 5. С. 7-49.
2. Ісаєвич Я. Д. Біографічний довідник – національний пріоритет. Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 1996. Вип. 1. С. 7-9.
3. Купріянович І. Люблінський словник: Ukrainica. Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 1996. Вип. 1. С. 204-206.
4. Варварцев М. М. Українці у біографічних словниках італійця де Губернатіса .Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 1996. Вип. 1. С. 155-167.
5. Попик В. І. Критерії добору імен діячів неукраїнського походження до Українського біографічного словника. Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 1999. Вип. 2. С. 18-34.
6. Яценко О. М. Українські персональні біографічні покажчики (1856-2013). К.: НБУ ім. В. І. Вернадського, 2015. 470 с.
7. Українська історична біографістика: забуте і невідоме . За ред. М. М. Алексієвця. Тернопіль: Лілея, 2005. Ч. 1. 352 с.
8. Редакційна інструкція Українського біографічного словника. Українська біографістика: зб. наук. пр. К., 1996. Вип. 1. С. 52 – 59.
9. Голиков А. Г. Источниковедение отечественной истории. М.: РОССПЭН, 2000. 438 с.
10. Георгиева Н. Г. Мемуары как феномен культуры и исторический источник . Вестник Российского университета дружбы народов. М., 2012. № 1. С. 126-138.
11. Смолінчук Л.С. До проблеми класифікації джерельної бази дослідження персоналій. Педагогічний дискурс. 2013. Вип. 15. С. 662-673.
12. Голубнича Л. О. Класифікація джерел історіографії персоналії. Педагогічний дискурс. 2013. Вип. 15. С. 162-177.
13. Попик В. І. Ресурси довідкової біографічної інформації: історичний досвід формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. К.: [б. в.], 2013. 518 с.
References
1. Popyk V. I. (2009). Biohrafistyka ta doslidzhennia ukrainsko-rosiiskykh istorychnykh i kulturnykh vzaiemozv’iazkiv [Biography and research of Ukrainian-Russian historical and cultural interrelations]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 5, pp. 7-49). Kyiv. [in Ukrainian].
2. Isaievych Ya. D. (1996). Biohrafichnyi dovidnyk – natsionalnyi prioritet [Biographical reference is a national priority]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 1, pp. 7-9). Kyiv. [in Ukrainian].
3. Kupriianovych I. (1996). Liublinskyi slovnyk: Ukrainica [Lublin dictionary: Ukrainica]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 1, pp. 204-206). Kyiv. [in Ukrainian].
4. Varvartsev M. M. (1996). Ukraintsi u biohrafichnykh slovnykakh italiitsia de Hubernatisa [Ukrainians in the biographical dictionaries of the Italian de Gubernasis]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 1, pp. 155-167). Kyiv. [in Ukrainian].
5. Popyk V. I. (1999). Kryterii doboru imen diiachiv neukrainskoho pokhodzhennia do Ukrainskoho biohrafichnoho slovnyka [Criteria for selecting the names of non-Ukrainian characters in the Ukrainian biographical dictionary]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 2, pp. 18-34). Kyiv. [in Ukrainian].
6. Yatsenko O. M., Liubovets N. I. (2015). Ukrainski personalni biohrafichni pokazhchyky (1856-2013) [Ukrainian personal biographical indexes (1856-2013)]. Kyiv. [in Ukrainian].
7. Aleksiievets M. M. (Ed.) (2005) Ukrainska istorychna biohrafistyka: zabute i nevidome [Ukrainian historical biography: forgotten and unknown]. (Vol. 1). Ternopil. [in Ukrainian].
8. Redaktsiina instruktsiia Ukrainskoho biohrafichnoho slovnyka (1996) [Editorial instructions for the Ukrainian biographical dictionary]. In Biographistika Ukrainica. (Vol. 1, pp. 52-59). Kyiv. [in Ukrainian].
9. Holykov A. G., Kruhlova T. A. (2000) Ystochnykovedenye otechestvennoi ystoryy [Source study of national history]. Moscow. [in Russia].
10. Georgyeva N. G. (2012) Memuary kak fenomen kul'tury i istoricheskiy istochnik [Memoirs as a cultural phenomenon and historical source]. In Bulletin of peoples' friendship University of Russia. (Vol.1, pp. 126-128). Moscow. [in Russia].
11. Smolinchuk L. S. (2013) Do problemy klasyfikatsii dzherelnoi bazy doslidzhennia personalii [To the problem of classification of the source base of the study of personalities]. In Pedagogical discourse. (Vol.15, pp.662-673) Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
12. Holubnycha L. O. (2013) Klasyfikatsiia dzherel istoriohrafii personalii [Classification of sources of historiography of the person]. In Pedagogical discourse. (Vol.15, pp. 162-177). Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
13. Popyk V. I. (2013) Resursy dovidkovoi biohrafichnoi informatsii: istorychnyi dosvid formuvannia, suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy rozvytku [Resources of reference biographical information: historical experience of formation, current state, problems and prospects of development]. Kyiv. [in Ukrainian].
UDC 929(477):004.65
Loshchynska Natalya Vasylivna
Candidate of Filological Sciences, associate professor, Senior Research Fellow
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
STUDY BIOGRAPHY IN THE ELECTRONIC LIBRARY "UKRAINIKA" (CLAIMS OF CLASSIFICATION)
The article deals with the task, purpose, and principles of the library "Ukrainika" of VNLU. Resource filling is carried out in different scientific areas and disciplines. Its structure is complex and ramified. The direct object of the author's research is the section "Biographies". Each unit is analyzed according to different criteria: quantitative content, visit statistics, chronological, typological, structural, stylistic, genre characteristics of the submitted materials. The task of biography is considered at the present stage due to the prism of the views of leading scientists.
Keywords: ukrainian studies, biography, rubrication, biographical information, personality.
Ми в соціальних мережах