Організація пошуку та публікації цифрових ресурсів наукової бібліотеки

Тези доповіді

Остаточною метою будь-якого проекту із оцифрування історико-культурних та наукових бібліотечних інформаційних ресурсів є реалізація відкритого доступу до створеного інформаційного масиву для широких верств населення. Технології розробки і управління інтернет-сервісами все більше впроваджуються у діяльність бібліотек та архівів, які прагнуть поліпшити доступ до цифрової історико-культурної інформації. Вчені використовують цифрові ресурси для наукових досліджень і дистанційного навчання. Онлайнові інтернет-сервіси, забезпечення когнітивними засобами подання інформації забезпечують нові можливості бібліотекам та архівам розробки інформаційних сервісів для співтовариства кваліфікованих користувачів , .
Детальний аналіз головних вимог до інтерфейсу цифрової бібліотеки дає змогу визначити такі основні елементи інтерфейсу користувача:
• інтерфейсні функції:
o наявність різних типів інтерфейсів (простий пошук, професійний пошуковий інтерфейс);
o полілінгвістичні можливості інтерфейсу;
o навігаційні інструменти, візуальні засоби;
o екранні функції (використання кольору, шрифтів, дизайну і графіки);
o персоналізація інтерфейсу (вибір мови та рівнів пошуку, кількість записів на одній сторінці, параметри сортування.);
• процес пошуку:
o налагодження рівнів та параметрів пошуку;
o мультибазовий (у кількох базах даних одночасно) засоби пошуку;
• формулювання запиту:
o параметри пошуку (текст, мультимедіа, колекції, точки доступу і поля);
o пошукові оператори;
• маніпулювання ресурсами:
o формати відображення записів;
o кількість записів;
o навігація у списку документів;
o маркування записів;
o параметри сортування;
o копіювання, друк, експорт записів;
• допомога:
o доцільність, зручність, узгодженість термінології та дизайну, мовна коректність .
Слід також зазначити, що будь-яка цифрова бібліотека, призначена для певного кола користувачів і має надавати підтримку конкретних видів діяльності. Отже, для розробки якісного користувацького інтерфейсу, функціонування цифрові бібліотеки має бути оцінено в контексті її цільової аудиторії та галузі діяльності. Користувачі повинні бути в центрі будь-якого проекту цифрової бібліотеки, необхідно оцінити їх інформаційні потреби, та характер їх інформаційної поведінки . Для наукової аудиторії (студенти та наукові співробітники) у першу чергу необхідно звернути увагу на пошукові та навігаційні можливості користувацького інтерфейсу орієнтовані на виявлення джерел наукової інформації.
Відповідно до основних положень розвинутого ергономічного інтерфейсу користувача наукової бібліотеки, він має включати такі основні елементи:
- навігацію у всьому доступному інформаційному просторові, наочне уявлення користувачів про логічну структуру інформаційного простору;
- лексичний пошук – інформаційний пошук, який враховує граматичні особливості української мови (у тому числі можливість відсікати основу слів), застосування булевих логічних операторів (І, АБО, І-НЕ) і контекстних операторів, що враховують порядок операторів, результат лексичного пошуку повинен бути сукупністю інформаційних об'єктів, які в текстах мають бути виділені;
- символьний пошук – різновид лексичного пошуку, де в якості лексичної одиниці виступає певна послідовність допустимих символів (наприклад, дати);
- атрибутивний пошук – інформаційний пошук об'єктів за значенням їх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситись автор, назва, місце видання, дата видання тощо. Атрибутивний пошук повинен допускати використання булевих логічних операторів (І, АБО, І-НЕ), а також можливість проведення пошуку за значеннями двох і більш характеристик одночасно. Результати пошуку повинні допускати різні типи сортування;
- перегляд змісту цифрового об'єкта і його структури: послідовний (наприклад, сторінка за сторінкою) та вибірковий (перехід на будь-яку задану сторінку або на будь-який елемент, відбитий у структурі);
- багатовіконний режим роботи, що дозволяє користувачеві одночасно бачити на екрані декілька вікон з різним змістом;
- підтримка апарату гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта або його елементів до іншого взаємопов'язаного з ним об'єкту або його елементу;
- протоколювання сеансу роботи користувача з можливістю переходу в будь-який із попередніх станів системи;
- експорт інформації із системи з вказівкою на джерело інформації .
Стосовно подальшого розвитку когнітивних можливостей інтерфейсу цифрової бібліотеки слід розглянути коло питань, які відносяться до організації інтелектуального пошуку інформаційних ресурсів цифрової бібліотеки. Розробку такого інтелектуального інструментарію забезпечують бібліотечні технології семантичної (наукової) обробки інформації, коли під час опису ресурсів враховуються не лише формальні описові ознаки документів, а у першу чергу розкривається їх зміст . Додатковими засобами розкриття змісту цифрових ресурсів, особливо для неструктурованої графічної інформації оцифрованих сторінок, є введення змісту документів та анотацій. Текстова інформація цих додаткових точок доступу автоматично включається у пошукові індекси, що значно розширює пошуковий потенціал, створеного інформаційного масиву.
Використання усталених і детально розроблених семантичних бібліотечних технологій значно оптимізує зусилля на удосконалення пошукового апарату цифрової бібліотеки. Під час формування цифрового масиву є можливість скористатись вже готовими засобами тематичного пошуку: рубрикаторами, класифікаторами, тезаурусами, авторитетними файлами: осіб та організацій, науковими описами рукописних та архівних фондів наукової бібліотеки. Всі ці засоби значно покращують пошуковий апарат цифрового фонду, що надає користувачу у зручному візуалізованому гіпертекстовому вигляді додаткову довідково-бібліографічну інформацію щодо його інформаційного запиту, дає змогу реалізовувати наукоємні засоби інформаційного пошуку та отримати повну й достовірну інформацію. Крім того організація цифрового масиву на загально бібліотечних науково-методичних засадах робить його органічною частиною традиційного бібліотечного фонду. Це особливо важливо для формування джерельної бази наукових досліджень, коли досліднику необхідно відновити всі джерела наукової інформації як сучасні, так і ретроспективні.
Інструментарій авторитетного контролю також сприяє подоланню лінгвістичного бар’єру, який характерний саме для глобального інформаційного середовища Інтернету, що було відзначено у 2003 р. «Рекомендацією з розвитку і використання багатомовності та загального доступу до кіберпростору» ЮНЕСКО . Цим документом рекомендовано забезпечувати багатомовне надання необхідних інформаційних ресурсів для зменшення мовних бар'єрів та активізації інтерактивного спілкування між людьми через Інтернет шляхом опрацювання освітньої, культурної та наукової інформації в цифровому форматі, а також організації доступу до цієї інформації, з тим щоб всі культури мали можливість для самовираження та доступу до кіберпростору на всіх мовах, включно з мовами корінного населення. Класифікаційні індекси, багатомовні тезауруси, записи авторитетних файлів є полілінгвістичними пошуковими інструментами, які дають змогу отримати разом всю інформацію із цифрового бібліотечного фонду, незалежно від мови запиту. За ініціативою онлайнового комп’ютерного бібліотечного центру (OCLC, Online Computer Library Center), Бібліотеки Конгресу США (Library of Congress, LC) та Національної бібліотеки Німеччини (German National Library – Deutsche Nationalbibliothek, DNB) реалізується проект створення Віртуального міжнародного авторитетного файлу (Virtual International Authority File, VIAF), який має підтримуватись національними бібліотеками у всьому світі та забезпечувати професійний та достовірний пошук персональної інформації та інформації про установу в Інтернеті.
Підсумовуючи, можемо зазначити, що впровадження функціонування цифрового проекту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на платформі загально бібліотечної АБІС створило передумови для ефективного використання для представлення цифрових ресурсів наукової бібліотеки всіх інформаційних та лінгвістичних можливостей традиційних бібліотечних технологій: запозичення записів із каталогів і баз даних НБУВ; організація традиційного пошуку цифрових об’єктів за ключовими словами, автором, назвою, роком створення; введення індексів рубрикатора НБУВ для тематичного упорядкування електронних колекцій.
Сьогодні інформаційний ресурс «Цифрова бібліотека історико-культурних фондів» має загальний обсяг 884 документи і користується значним попитом користувачів, так протягом 2013-2014 рр. його відвідали понад 60 тис. віддалених користувачів, які здійснили понад 80 тис. сеансів та 1 млн. пошукових запитів. Найбільшу кількість сеансів зафіксована на території України (60%), серед інших країн за кількістю відвідувань слід зазначити Росію, Польщу, Сполучені Штати Америки, Білорусь, Німеччину, Канаду, Австралію, Молдову, Румунію, Чехію, Італію, Ізраіль.

Список використаних джерел:

1. Антопольский А. Б. Правовые и технологические проблемы создания и функционирования электронных библиотек / А. Б. Антопольский, Е. А. Данилина, Т. С. Маркова. – М. : ПАТЕНТ, 2008. – 207 с.
2. Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / Катерина Лобузіна; відп.-ред. О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2012. – 252 с.
3. Chowdhury G. G. Access and usability issues of scholarly electronic publications / G. G. Chowdhury // Scholarly Publishing in an Electronic Era. International Yearbook of Library and Information Management (2004/2005). – 2005. – P. 77-98.
4. Chowdhury S. Usability and impact of digital libraries: a review / Sudatta Chowdhury, Monica Landoni and Forbes Gibb // Online Information Review. - 2006. - № 6. - P. 656-680.
5. Guidelines for digitization projects for collections and holdings in the public domain, particularly those held by libraries and archives [Electronic resource] / IFLA ; UNESCO // IFLA. – 2003. – Way of access: http://archive.ifla.org/VII/s19/ pubs/digit-guide.pdf.
6. Marchionini G. The Roles of Digital Libraries in Teaching and Learning / G. Marchionini and H. Maurer // Communications of the ACM. – 1995. – Vol. 38, № 4. – P. 67–75.