Мемуарний потенціал електронних краєзнавчих ресурсів

Тези доповіді

УДК 027.7:378.4(477):929 + 316.774

Любовець Н. І.,
зав. відділу ІБД НБУВ,
канд. іст. наук

Мемуарний потенціал електронних краєзнавчих ресурсів

В сучасному світі краєзнавчі ресурси є кінцевою точкою процесу глобалізації. При цьому в консервативному розумінні краєзнавчий масштаб вимірювався, як правило, рівнем регіону (Західна Україна, Слобожанщина, Поділля, Донбас, Таврія та ін.). Згодом, під впливом інформаційно-комунікаційних та суспільних процесів, сталось зрушення в бік традиційних історично-впливових адміністративно-територіальних одиниць (міста обласного та районного підпорядкування – Львів, Косів, Чернігів, Одеса, Радивилів, Броди, Ніжин тощо). В епоху боротьби за превалювання в суспільстві цивілізаційних цінностей, особливо після Революції гідності, по-новому постала проблема оприлюднення людського потенціалу в масштабах найменшого населеного пункту (рівень сіл та селищ). Важливим є питання створення краєзнавчих інформаційних ресурсів у найбільш віддалених населених пунктах, що сприятиме залученню широких мас громадськості до національної культурної спадщини, формуванню національної пам’яті та свідомості, що підтверджується політичним курсом нової влади на децентралізацію.
При цьому мемуари є найбільш унікальним інструментом фіксації та легалізації значення та участі конкретної особи в житті найменшого населеного пункту, наповнення його історією та значущістю в контексті загальноукраїнського та світового дискурсу. Таким чином, мемуари, в яких представлено суб’єктивне осмислення певних історичних подій, життєвого шляху конкретно-історичної постаті, окрім гуманітарно-історичного значення, стають в епоху цифрових технологій і економічним чинником, позаяк залучають людську спільноту до українських глибинок.
Традиційно краєзнавство є одним із напрямів інформаційної роботи бібліотек – так зване бібліотечне краєзнавство, що включає цілий ряд складових. Серед них: формування й ефективне функціонування систем краєзнавчої діяльності бібліотек, що передбачає створення та вивчення інформаційно-бібліографічних ресурсів краєзнавчої тематики та їх активного розповсюдження серед користувачів; здійснення пошуково-практичної дослідницької діяльності бібліотек, що передбачає вивчення історії бібліотек та бібліотечної справи в рідному краї, яка є часткою історії області, району, міста, села; вивчення рідного краю, пошуки нових відомостей, імен, оформлення їх у вигляді літописів, статей, повідомлень, колекцій, виставок тощо.
Усі три напрями роботи в царині бібліотечного краєзнавства передбачають, в більшій чи меншій мірі, вивчення мемуарного спадку у різних проявах. По-перше, в царині бібліографічного дослідження мемуарів (створення реєстру спогадової літератури конкретного регіону); по-друге, вивчення історії бібліотечної справи через мемуари; по-третє, пошук, збір, оцифрування та виставлення на сайтах бібліотек повнотекстових мемуарів діячів історії, культури окремої території та спогадів осіб, життя та діяльність яких була пов’язана із цією місцевістю. На нашу думку, найбільш вдалою формою розміщення мемуарних матеріалів є створення окремих веб-проектів на сайтах бібліотек. Такий підхід сприятиме відродженню духовності, історичної пам’яті, формування у громадян, і передусім у молоді, любові до рідного краю, патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурних надбань.
Наочним прикладом розміщення на бібліотечному інформаційному ресурсі мемуарів є сайт Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара (лінк – http://lib.kherson.ua/), який вміщує веб-проект «Краєзнавство Таврії» (лінк – http://krai.lib.kherson.ua/). Цей проект являє собою «…сукупність і синтез різноманітної, різногалузевої комплексної наукової інформації про минуле, сьогодення й майбутнє краю у контексті українського, європейського та світового розвитку» [1]. У 2008 р. Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олеся Гончара розпочато роботу з акумулювання різноманітної краєзнавчої інформації в межах окремого інтернет-проекту «Херсонщина: час, події, люди...» (лінк – http://www.krai.lib.kherson.ua/kherson.htm). Даний проект має досить розгалужену систему рубрикаторів: «Видатні постаті Херсонщини», «Вони керували Херсонщиною», «Почесні громадяни міста Херсона», «Символіка Херсонщини», «Літопис населених пунктів Херсонщини», «Пам’ятні місця Херсона та області», «Вулицями Херсона», «Просвітницький рух на Херсонщині», «Літературна сторінка», «Херсонщина у мемуарах та спогадах», «Зупинені миттєвості життя», «Листи з Війни»; «Такою Херсонщину бачив світ (поштові листівки, конверти, марки та значки), «Краєвиди Херсонщини», які дають змогу користувачеві ознайомитися з різноманітними аспектами розвитку регіону. У рубриці «Херсонщина у мемуарах та спогадах» (лінк – http://www.krai.lib.kherson.ua/memyaru.htm) розміщено спогади очевидців та учасників історичних подій, які завжди збагачують особистісним колоритом офіційні публікації, наукові дослідження, тематичні нариси тощо та привертають увагу потенційних читачів. Зокрема, розміщено окремі матеріали з фонду краєзнавчого відділу: рукопис Бориса Євгеновича Вадона «Гибель французів у радянській Росії» , спогади Олександри Юхимівни Пошви , листи директору Херсонської обласної бібліотеки ім. О. Горького (нині бібліотека ім. О. Гончара) Пошві Олександрі Юхимівні з приводу 75-річчя з часу заснування книгозбірні Ю. В. Шумського , Б. А. Лавреньова , С. М. Сумного , С. В. Сергєєва .
Краєзнавче бібліотекознавство в більшій чи меншій мірі представлено на сайтах бібліотек України. На порталі Національної історичної бібліотеки України розміщено «Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України» [3], який включає відомості про краєзнавчі веб-ресурси бібліотек системи Міністерства культури України: Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Я. Франка, усіх обласних універсальних наукових бібліотек, Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка та Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва. Перелік бібліотек подається у загальному алфавіті областей. Цей покажчик дає змогу виділити основні блоки краєзнавчої інформації, представленої на сайтах, а саме: електронний каталог та бази даних; краєзнавчі бібліографічні покажчики; відомості про краєзнавчу діяльність та ресурси бібліотеки; фактографічну інформацію про регіон. На жаль, мемуари переважно не є відособленою частиною цих електронних ресурсів, а їх виокремлення значно б підвищило інтерес користувача та сприяло розвитку громадянського суспільства.
Слід зазначити, що робота зі збирання та оприлюднення мемуарних матеріалів не можлива лише силами бібліотекарів, а вимагає допомоги читацького активу бібліотек та будь-якого віддаленого користувача, який має інформацію про ті чи інші спогади, що стосуються даної місцевості, регіону. Для цього необхідно створювати форуми, блоги, проекти, міні-гранти бібліотечних ініціатив, які б залучали до збору мемуарної літератури окремої громади небайдужих та давали б змогу постійного поповнення такої рубрики новими бібліографічними та повнотекстовими матеріалами. Це, у свою чергу, дало б змогу організовувати окремі веб-проекти на сайтах бібліотек за прикладом Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара.
Однак бібліотечне краєзнавство є не єдиним напрямком формування краєзнавчих інформаційних ресурсів, оскільки на сьогодні значно зросли можливості для створення цілого ряду краєзнавчих проектів силами окремої громадської ініціативи (як окремої особи, так і освітньо-мистецьких об’єднань – шкіл, ансамблів, оркестрів тощо). Це значно урізноманітнює і наповнює інформаційний простір краєзнавчою інформацією та сприяє наближенню найвіддаленішого села до загальноукраїнського та європейського суспільного життя. До таких проектів можна віднести: інформаційний портал Радивилова – «Радивилів.net» (лінк – http://radyvyliv.net/), сайт «Підкамінь фестиваль» (лінк – http://pidkamin.com.ua/), історичний сайт хроніки старого міста – «Станіславів» (лінк – http://stanislaviv.com/). Не зважаючи на різні цілі, які ставили собі організатори даних інтернет-проектів, мемуарна складова, якщо і не виокремлена певною рубрикою, але є їх частиною. Будь-який найвіддаленіший населений пункт України має свою неповторну історію і рясніє видатними іменами. Наприклад, Радивилів – районний центр Рівненської області – є мало відомий українській спільноті, тим не менше у ньому свого часу побували такі визначні особистості, як письменники Григорій Сковорода (в 1745 і 1750 роках), Федір Глинка (1806), Оноре де Бальзак (1847–1850), Іван Франко (1891, 1909), Леся Українка (1891, 1893, 1895), Ісаак Бабель (1920), Улас Самчук (10-ті pр. i 1941), військові та політичні діячі Михайло Голенищев-Кутузов (1805–1806), Мирон Тарнавський (1914), Симон Петлюра (1920), Тарас Бульба-Боровець (1941), В’ячеслав Чорновіл (90-ті рр.) та ін. У місті народилися: дипломат Микола Гірс (1820), комерсант і меценат Мойсей Гінсбург (1851), бібліограф Богдан Боднарський (1874), композитор Герман Жуковський (1913), єврейський поет Амір Гільбоа (1917). Тут жили й творили письменники Модест Левицький (у 1900–1912 рр.) і Петро Козланюк (у 1930-ті рр.). З 1838 р. командиром Волинської прикордонної бригади служив, живучи в Радивилові, приятель Пушкіна Петро Каверін, якому той присвятив два вірші і якого згадав у «Євгенії Онєгіні» [2]. Наповнення сайту «Радивилів.net» мемуарними матеріалами про ці події та виокремлення проекту на його основі сприятиме не лише підвищенню інтересу українського читача, а й приверне увагу закордонних дослідників та туристів.
Таким чином, мемуари як носії історичної свідомості суспільства, національної свідомості та національної пам’яті сьогодні цікаві не лише для науковців як історичне джерело та культурно-історичний феномен, а є важливим контентним ресурсом, який сприятиме становленню громадянського суспільства та включенню всіх потенційних його членів у розбудову української європейської держави.

1. Віртуальний проект «Краєзнавство Таврії». «Херсонщина: час, події, люди…» [Електронний ресурс] // Інформаційний портал «Херсонська обласна ніверсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара». – Режим доступу : http://krai.lib.kherson.ua/
2. Постаті краю [Електронний ресурс] // Інформаційний портал «Радивилів.net» : Режим доступу : http://radyvyliv.net/person/
3. Путівник по краєзнавчих ресурсах бібліотек України [Електронний ресурс] // Інформаційний портал «Національна історична бібліотека України». – Режим доступу : http://www.nibu.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=382&Itemid=1905