Становлення та розвиток публічних бібліотек у другій половині ХІХ століття (на прикладі Житомирської російської публічної бібліотеки)

Тези доповіді

Друга половина ХІХ ст. позначилось низкою позитивних зрушень у соціально-економічному, політичному та культурному житті Російської імперії загалом та Волині зокрема. Одним із факторів культурного розвитку Південно-Західного краю було створення мережі публічних й громадських бібліотек, які в той час активно засновували представники влади та діячі культури. Цей процес пройшов у своєму розвитку два хронологічні етапи: 1) до 60-х рр. ХІХ ст. (а саме 30-ті рр. ХІХ ст.), коли бібліотеки виникали з ініціативи приватних осіб; 2) після 60-х рр. – адміністративний період, у який було засновано більшість таких бібліотек. Саме в другий період були відкриті найбільші публічні бібліотеки України: в 1865 р. – у Кам’янець-Подільському, 1866 р. – у Києві, Харкові, Житомирі, 1872 р. – у Херсоні, 1877 р. – у Чернігові.
Отже, історія Житомирської російської публічної бібліотеки сягає далекого 1866 р., коли 10 (23) квітня “в присутності багаточисельної публіки, яка складалась з осіб усіх станів, здійснено молебень із освяченням води” та було урочисто відкрито бібліотеку в губернському м. Житомирі. До того часу найбільшою бібліотекою в місті була бібліотека Першої Житомирської чоловічої гімназії, що станом на 1866 р. нараховувала “4534 твори у 9486 томах російською, польською, французькою, німецькою, латинською, грецькою та італійською мовами; 204 назви періодичних видань у 2459 томах, а також 47 атласів і 105 географічних карт”. Окрім того, існували бібліотека католицької духовної семінарії, а також приватні книжкові колекції відомих житомирян – лікаря Е. Галле, єпископа Боровського, а також Й. Собкевича, Е. Венжа, В. Гурського, К.Й. Коморницького.
Як свідчить уривок із звіту волинського губернатора Ю.М. Подгоричані-Петровича про стан справ у губернії за 1878 р.: “Взагалі, можна безпомилково сказати, що заснування в м. Житомирі в 1865 році російської публічної бібліотеки в такий час, коли в краї переважала польська мова, мало величезне значення…”.
Після відкриття Житомирська російська публічна бібліотека стає важливим культурним осередком Волині. Поступово покращується її матеріально-технічне забезпечення, збільшується кількість читачів, в ній відбуваються різноманітні культурно-просвітницькі заходи.
Спираючись на основні положення Статуту, які коротко наводить у своїй роботі “Десять лет Житомирской российской публичной библиотеки (1866-1876)” український фольклорист, етнограф, письменник та літературний критик І.Я. Рудченко, роботу бібліотеки можна схарактеризувати так: бібліотека створюється під безпосередньою опікою генерал-губернатора; складається з російськомовних книжок; її членами є особи, які щорічно вносять не менше 5 рублів, а пожиттєвими членами-засновниками – особи, які одноразово пожертвували 100 рублів; завідує бібліотекою розпорядчий комітет, що складається з п’яти осіб (з 1869 р. до складу комітету введено шостого представника – директора міської гімназії); бібліотека має щорічно скликати збори, на яких заслуховується звіт про її роботу; звіт друкується в міських губернських відомостях; право користуватися бібліотекою має все доросле населення (з 14 років), але можливість безоплатного доступу до книжок та періодичних видань надається лише членам бібліотеки; з інших осіб беруть платню за користування її послугами.
Книжковий фонд публічної бібліотеки міста Житомира спочатку був небагатим і нараховував усього 2 223 книги – популярні наукові книжки, художні твори російських письменників, деякі історичні твори.
Користувалися послугами бібліотеки 610 читачів. Читальню відвідували лише 59 осіб. Станом на 1 січня 1868 р. налічувалось 1 317 назв творів у 3 001 томі. З-поміж них у 1867 р. виписувалися 26 газет і 29 журналів. Щорічно їх кількість змінювалася.
Серед періодичних видань найбільшим попитом у читачів користувались у 1870-90-х рр. “Вестник Европы”, “Отечественные записки”, “Дело”, “Русский Вестник”, а з 1880-х років популярності набирає літературно-політичний журнал “Русская мысль”, які бібліотека передплачувала у 2-3 примірниках через значний попит. По одному примірнику у бібліотеці були представлені такі журнали: “Современник”, “Луч”, “Военный Сборник”, “Морской Сборник”, “Русское Слово”, “Заграничный Вестник”, “Исторический Вестник”, “Женский Вестник”, “Странник”, “Сборник иностранных романов”, “Новый Журнал Иностранной Литературы”, “Вестник Иностранной Литературы”.
Щодо художньої літератури, наявної в бібліотеці, то переважали твори російських митців слова (Л.М. Толстой, В.С. Соловйов, І.О. Гончаров, І.С. Тургенєв, А.П. Чехов, Ф.М. Достоєвський, М. Горький та інших) та російськомовні переклади творів класиків світової літератури (Е. Золя, Г. Сенькевич, Т. Майн-Рід, О. Дюма, В. Гюго, Г. Емар), які користувались попитом серед читачів.
Таким чином, публічна бібліотека міста Житомира має майже 150-літню історію. Наразі вона займає велике сучасне приміщення на Новому бульварі (1979 р.) та значно розширила та покращила свої фонди. У 1937 р. (рік утворення Житомирської області) бібліотека отримала статус обласної і стала інформаційно-методичним та координаційним центром з питань бібліотекознавства та бібліографії для бібліотек усіх систем і відомств області.