Інституційний репозитарій як перспективна форма наукової та освітньої комунікації у вищому навчальному закладі

Тези доповіді

В контексті інформаційного забезпечення навчальної та наукової діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) особливо актуальною є проблема розміщення наукових та навчально-методичних розробок у відкритому доступі. Проблема книгозабезпеченності для університетських бібліотек не нова, тому рух за відкритий доступ отримав широкого розвитку в освітній галузі. Впровадження нових форм наукової комунікації у світі розпочалося у 90-х роках ХХ ст. Це зумовлено, здебільшого, кризовими явищами економічного розвитку суспільства, які відобразилися на бібліотечній та видавничій справах. Ініціативу відкритого доступу підтримали найбільші університету світу та розпочали процеси щодо їх запровадження і розвитку.
Принципи відкритого доступу –– надання необмеженого та безоплатного доступу до наукових публікацій та досліджень шляхом самоархівування в електронних архівах („зелений” шлях відкритого доступу) та опублікування в електронних журналах („золотий” шлях відкритого доступу) –– відображені у ряді нормативних документів міжнародного та вітчизняного значення. Концепції відкритого доступу відображені у міжнародних Будапепештській (2002 р.), Берлінській (2003 р.), Шотландській (2004 р.) деклараціях. В українському правовому сегменті вони регламентуються Постановою „Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні” (2005 р.) [2] та Законом України „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.” (2007 р.) [1].
Проблема відкритого доступу активно досліджується та обговорюється фахівцями бібліотечної та документально-інформаційної сфери. Російські науковці Я. Шрайберг, В. Московкін, І. Лінден та Ф. Лінден, Л. Альошин присвятили свої наукові дослідження питанням запровадження архівів відкритого доступу в роботу університетських бібілотек. Серед вітчизняних бібліотекознавців відомі імена Т. Ярошенко, В. Копанєвої, І. Соколової, С. Назаровця, О. Кузьмінської, Т. Колесникової та ін., що досліджували питання доступу до електронних документів. Історичні аспекти виникнення та розвитку ініціатив відкритого доступу відображені у працях В. Московкіна, І. Лінден та Ф. Лінден, Т. Ярошенко, І. Соколової. Моделі становлення сучасних наукових комунікаційних систем вивчали Я. Шрайберг, Л. Альошин, В. Копанєва, В. Шемаєва, Т. Колесникова, С. Назаровець. Дослідженням рейтингових позицій українських репозитаріїв у світовій науковій спільноті присвячені праці Ю. Мішакіної, Л. Бакуменко.
Мета статті полягає у визначенні тенденцій формування електронних колекцій та навігаційних і пошукових можливостей інституційних репозитаріїв (ІР) університетів західного регіону України.
Для аналізу обрані інституційні репозитарії університетських бібліотек Львівського зонального методичного об’єднання з методичним центром –– Науковою бібліотекою Львівського національного університету (НБ ЛНУ) імені Івана Франка. До складу цього об’єднання входять 34 бібліотеки ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації Львівської, Волинської, Рівненської, Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської областей України.
У вітчизняній практиці архіви відкритого доступу (ВД) отримали назву інстутиційних репозитаріїв. Інституційний репозитарій – це цифровий архів інтелектуального надбання освітньо-наукових закладів і мережевий сервіс відкритого доступу для зберігання, систематизації та управління цифровими колекціями інтелектуальних продуктів однієї чи кількох університетських спільнот та розповсюдження цифрових матеріалів, створених інституцією чи її співробітниками [5].
Станом на серпень 2014 р. інституційні репозитарії створено у 10-ти із досліджуваних бібліотек. Це Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка (НБ ЛНУ ім. І. Франка), Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» (НТБ НУ „Львівська політехніка”), бібліотека Львівського державного університету фізичної культури, НТБ Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя (НТБ ТНТУ ім. І. Пулюя), НБ Тернопільського педагогічного університету імені В. Гнатюка (НБ ТПУ ім. В. Гнатюка), бібліотека Буковинського державного медичного університету (БДМУ), Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича (НБ ЧНУ ім. Ю. Федьковича), бібліотека Східноєвропейського університету імені Л. Українки (СНУ ім. Л. Українки), і Наукова бібліотека Національної університету „Острозька академія” (НБ НаУ „Острозька академія”).
За оцінкою рейтингу „Webometrics”, який характеризує загальний показник веб-впливу університету і враховує такі критерії аналізу веб-домену, як розмір, помітність, „вагомі файли” та індекс цитованості, станом на липень 2014 р. НУ „Львівська політехніка” посідає 9 місце в Україні (1932 у світі); Львівський НУ імені І. Франка посів 11 місце в Україні (2425 у світі); Тернопільській НТУ імені І. Пулюя –– 18 місце в Україні (2987 у світі).
Отже, всі університетські архіви містять у відкритому доступі автореферати дисертацій, дисертації, наукові публікації викладачів, співробітників, аспірантів та студентів, матеріали конференцій, навчально-методичну літературу, звіти про науково-дослідну роботу, статті з фахових та періодичних видань.
За змістом проаналізовані ІР –– універсальні, оскільки об’єднують документи із різних галузей знань. Систематизуються матеріали в архівах у колекції фондів і суб-фондів із традиційним пошуком за пошуковим виразом та розширеними можливостями пошуку за назвою, авторами, ключовими словами, анотацією, датою, темою, типом елемента, відділом, редактором та іншими метаданими.
Найвдаліші рішення структурної композиції фондів у репозитарії знайшли Тернопільський національний технічний університет імені І. Пулюя, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та Буковинський державний медичний університет, які розмістили фонди згідно зі структурою вишу.
Необхідно відзначити пошуковий апарат Е-репозитарію Національного університету Острозька академія, тому що він оснащений допоміжними підказками щодо заповнення пошукової форми.
Лише на сайтах НТБ ТНТУ імені І. Пулюя, НБ ЧНУ імені Ю. Федьковича, СНУ імені Лесі Українки та НаУОА розміщена роз’яснювальна інформація щодо функціонування, порядку розміщення матеріалів та захисту авторських прав в архівах відкритого доступу. Крім інструктивних матеріалів, на сайтах НТБ ТНТУ імені І. Пулюя, НБ ЧНУ імені Ю. Федьковича є посилання на інтернет-ресурси за темою «Інстутиційний репозитарій».
Аналіз функціонування ІР доводить, що процес їх запровадження і розвитку в Україні тільки набирає обертів. Як правило, формування електронних колекцій документів в архівах ВД проходить у відповідності до профілю фахової підготовки ВНЗ. Навігаційні та пошукові можливості українських ІР відповідають сервісним можливостям програмного забезпечення, на основі яких функціонує архів. Однак, бібліотеки мають можливість і зобов’язані розміщати в архівах нормативні, інструктивні та методичні матеріали щодо функціонування ІР, політики розміщення наукових та навчальних документів в архіві, механізмів здійснення пошуку документів у репозитарії.