Бібліометричний аналіз документного потоку художньої літератури

Тези доповіді

У сучасних умовах перед українським суспільством постає нагальне завдання посилення духовно-творчого потенціалу держави, основи якого закладаються духовною спадщиною людства, що включає як компонент культури художню літературу. Художня література емоційно впливає на розум і серце людини, є активним засобом формування світогляду, переконань й естетичних смаків. Специфіка творів художньої літератури полягає в тому, що вони являють собою одночасно джерело естетичної насолоди і матеріал для літературознавчих, лінгвістичних, історичних, інших досліджень. Не менш важливого значення вони набувають як засоби гуманізації суспільства, етнічної самоідентифікації та збереження культурно-історичного досвіду, адже суспільні зрушення неможливі без передачі досягнень художньої культури новим поколінням.
Для дослідження динаміки розвитку ДП найбільш придатним є метод бібліометричного аналізу, який дозволяє на основі аналізу кількісних показників ДП галузі визначити притаманні йому закономірності та здійснити його моделювання.
Джерелом проведеного бібліометричного аналізу ДП з художньої літератури є покажчики книг державної бібліографії України – «Літописи книг» за 2000 – 2002 роки. Звичайно, для відстеження динамічних змін ДП необхідно розширити хронологічні межі бібліометричного аналізу, проте аналіз за три роки здатний показати можливості обраного методу для аналізу стану книговидання.
У „Літописі книг” літературно-художні видання подані у спеціально виділеному розділі „Художня література. Літературознавство”, причому окремо відображається зарубіжна художня література, українська художня література і художня література для дітей, що також поділяється на зарубіжну і українську. Нами був здійснений бібліометричний аналіз лише художньої літератури для дорослих, оскільки дитяча художня література є достатньо самостійною галуззю і може стати об’єктом іншого дослідження. За одиницю вимірювання взято окреме видання, що отримало самостійний бібліографічний опис у бібліографічному покажчику.
Першим параметром бібліометричного аналізу ДП художньої літератури, на наш погляд, є загальна кількість публікацій художньої літератури та частка цього сегменту в загальній кількості видань, тобто в загальнодержавному ДП.
Згідно із статистичними даними, наведеними в праці С. Буряк [1, с. 6], у 2000 р. в Україні було видано 7749 назв видань (н.в.) Нами було виявлено, що з даної кількості видань 900 н.в. належить виданням художньої літератури, що становить 11,6 % від загальної кількості видань у ДП. У 2001 році загальнодержавний ДП становив 10614 н.в. Видань художньої літератури було зареєстровано 1012 назв, що становить 9,5 % від загальної кількості видань. Зростання кількості загальнодержавного ДП тривало і у 2002 році, показник виданої продукції становив 12444 одиниць, з них 894 назви належить художній літературі, що становить 7,2%.
Другим критеріїм аналізу публікацій художньої літератури є мовна структура ДП. Кількість видань, надрукованих державною мовою, та кількість видань іноземними мовами і мовами національних меншин визначають мовну політику держави. Третій параметр аналізу ДП літературно-художніх видань – кількість видань національної та зарубіжної літератури – відображає взаємозв’язки літератури окремої країни зі світовим літературним співтовариством.
За репрезентований період у ДП з невеликою перевагою превалюють україномовні видання над російськомовними. Дана тенденція є зрозумілою, оскільки частка російськомовного населення України є вагома. Негативною тенденцією є те, що дуже малий відсоток видань видається іноземними мовами та мовами національних меншин.
Наступний критерій нашого аналізу галузевого ДП: яка частка видань національних літератур різних народів видана у перекладі українською та російською мовами, а також кількість видань української літератури іноземними мовами, як показник її входження у світовий ДП художньої літератури Важливим параметром аналізу ДП художньої літератури є жанрова структура видань художньої літератури.
Кількісні показники свідчать про значне переважання видань української літератури над зарубіжною. Ця тенденція є закономірною та позитивною, оскільки саме національна література формує національну свідомість і забезпечує збереження національних цінностей. Видання ж зарубіжної літератури дозволяє долучатися до культурних цінностей інших націй.
Художня література як тип часто перетинається з іншими типами літератури, створюючи „пограничні” жанри, такі, як художньо-публіцистичні, науково-художні, мемуарні. Частково художня література перетинається з розважальною. Тому не дивно, що у ДП художньої літератури наявні видання не лише жанрів художньої літератури, але й видання, у яких опубліковані різні типи літератури. Назвемо їх виданнями змішаних типів.
У ДП художньої літератури превалюють поетичний та прозовий жанри, в той час як твори драматичного та фольклорного жанрів публікуються у незначній кількості. Крім того, варто зазначити наявність у ДП видань творів змішаних жанрів, а також поодинокі видання творів різних жанрів.
Важливою характеристикою ДП художньої літератури є аналіз за авторською ознакою. Він дозволяє визначити популярних сучасних авторів, а також простежити, як перевидаються твори класиків вітчизняної та зарубіжної літератури, оскільки саме класична художня література сприяє формуванню світосприйняття та художнього смаку читача. Крім того, вона забезпечує основу для формування актуальної культури суспільства, під якою ми розуміємо цінності культури минулого, що реально функціонують у даному суспільстві в конкретну епоху. Це так звана „жива” культура, яка знаходиться у реальному обігу, на відміну від культури „незатребуваної” в даний період.
У результаті проведеного аналізу було виявлено, що найбільше публікацій за один рік мали такі автори, як П. Коельйо – 15 н.в., Е.М. Ремарк – 11 н.в.; П. Загребельний – 10 н.в.; О. Граков – 9 н.в. По 8 н.в. в одному році також мали А. Курков та Дж. Толкієн; А. Курков, Ю. Рогоза та П. Загребельний; 6 н.в. мав В. Боровенський. Отже, можна відмітити, що найбільшу кількість видань в одному році мають сучасні автори, за винятком перевидань творів Е.М. Ремарка та Дж. Толкієна (популярність видань останнього можна пояснити ажіотажем, пов’язаним із екранізацією його творів).
Як підсумок проведеного бібліометричного аналізу можна констатувати:
• незважаючи на превалювання української літератури над зарубіжною, перевидання класичних авторів останньої переважає над перевиданням класиків української літератури;
• в структурі ДП художньої літератури переважають україномовні видання, проте твори класичної світовоі літератури публікуються переважно російською мовою. У незначній кількості видаються твори художньої літератури мовами національних меншин.
• у жанровій структурі ДП художньої літератури крім видань, що належать до „чистих” жанрів художньої літератури, наявні також змішані, що пояснюється проникненням художньої образності, притаманної художній літературі, у інші типи літератури.