Сучасні інформаційні технології як складова музейного менеджменту

ЗаявникЛук'янець Наталія Миколаївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідКруглий стіл "Довідково-інформаційне обслуговування в електронному середовищі"
Назва доповідіСучасні інформаційні технології як складова музейного менеджменту
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК СКЛАДОВА МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Термін «музейний менеджмент» з’явився понад 20 років тому та означає систему знань про теорію і практику управління музеєм та музейним персоналом. Він передбачає планування, управління проектами і програмами, музейний маркетинг, фандрейзинг, інформатизацію, PR та рекламу. Системні підходи до управління допомагають музеям ефективно реалізувати себе у соціокультурному середовищі.
В Україні поняття музейного менеджменту тільки набуває поширення. На сьогодні, актуальним завданням сучасного українського музейного менеджменту є сприяння популяризації національної спадщини а також формування позитивного культурного іміджу нашої держави. Невід’ємним компонентом музейного менеджменту є також сучасні інформаційні технології. Інформаційні технології у XXI ст. пронизують усі сфери діяльності музею: від інформаційного менеджменту й електронної комерції до традиційної експозиційної діяльності
Cьогодні за допомогою сучасних інформаційних технологій можна сформувати розвинену інформаційно-комунікаційну структуру, що містить у собі не лише комп´ютеризацію й інформатизацію музею, а й систему постійно діючих комунікативних зв'язків та інформаційного обміну в рамках держави і глобальних мережевих альянсів і партнерств.
Сучасний розвиток інформаційних технологій (ІТ) та їх впровадження у різні сфери життя все більшою мірою актуалізує питання формування інформаційної культури суспільства, що передбачає застосування нових методів та підходів в роботі різного роду культурно-просвітницьких та науково-дослідних установ. Вагоме місце у втіленні таких підходів належить музеям та закладам музейного типу, які на сьогодні із сховищ приватних колекцій поступово перетворилися на центри наукових досліджень, а з часом – і просвітницької роботи, не втрачаючи при цьому своїх попередніх функцій.
Методи простого зібрання певних предметів музейного значення вже недостатні. В нових умовах музей орієнтується на розвиток як одного з найважливіших культурних центрів, а музейна мережа перетворюється на самостійний культурно-господарський комплекс. Тобто це вже не той музей, що був у минулому. Музей стає більш відкритим, здатним прийняти в свою систему все, навіть сучасне діюче підприємство. Щоправда в сучасній музейній справі музейний менеджмент часто-густо стикається з проблемою незатребуваності «продукту» своїх установ. Ця проблема стимулює на осмислення інформаційних технологій в музеях як інструменту розвитку, і зокрема – освоєння нових аудиторій і нових ринків для вже наявних в арсеналі музеїв інформаційних ресурсів, а також – як інструмент створення нових пропозицій.
Урізноманітнюються методи роботи, вивчається і запозичується досвід Заходу по комерціалізації музейної діяльності, тобто вдосконалюються традиційні системи управління і структури музею. Одними з кращих у світі національними еталонами такої управлінсько-комунікативної інформаційної системи є національні музейні мережі (банки даних) "MONARCH" (Велика Британія) та "MERIMEE" (Франція).
На сьогоднішній день у багатьох музеях вже накопичений досвід роботи з ІТ як з таким інструментом (розвиток мультимедійної складової, оцифровка музейних фондів, створення та управління базами даних). Особливої актуальності набуло впровадження автоматизованих систем, розроблених для покращення роботи у музейних установах: НІКА-Музей (сучасна комплексна інформаційно-довідкова система); КАМІС (облік, зберігання, каталогізація експонатів, підготовка експозицій та виставок, створення інформаційних систем для відвідувачів); TicketNet-M (обслуговування відвідувачів), ІРБІС (система автоматизації бібліотек) тощо. При цьому Гураль Р.І. зазначає, що «доробка таких систем до потрібного рівня або займає багато часу, або вартує досить дорого, що як правило спонукає замовлення баз даних, написаних виключно під потреби окремої установи, а для зручності користувачів на сервері передбачається внутрішньокорпоративний портал, який доступний тільки працівникам установи».
Сучасні технології, залучення комп'ютерних продуктів відкривають також широкі можливості для організації віртуальних інтерактивних презентацій та виставок, зокрема у режимі on-line, «Реалізація ідеї «віртуального музею» з використанням оригінальних музейних предметів, гравюр, кінодокументів надає змогу створити принципово нову музейну експозицію, що не тільки забезпечує зорове сприйняття пам’яток матеріальної культури, а й супроводжується відповідними звуковими ефектами і можливостями тактильних відчуттів». Це в свою чергу слугує поштовхом до зростання кількості музейних представництв в Інтернеті – веб-сайтів. За даними порталу «Музейний простір України», своє представництво в Інтернеті мають більш ніж 200 українських музеїв, хоча лише невелика їх частка створені за правилами музейного проектування.
Таким чином, час інформаційно-технологічних змін висуває нові вимоги до музеїв, що вимагає подальшого впровадження інноваційних технологій; використання музейного менеджменту, маркетингу; застосування новітніх інформаційних технологій; створення віртуальних музеїв. Адже сьогодні від них вимагають максимальної участі в рішенні актуальних проблем суспільства, а також відповіді на замовлення, яке висуває соціум.