Досвід ретроспективної конверсії карткових каталогів ДНПБ України ім. В. О. Cухомлинського
Заявник | Вараксіна Наталія Володимирівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014) |
Захід | Каталогізація бібліотечно-інформаційних ресурсів на сучасному етапі |
Назва доповіді | Досвід ретроспективної конверсії карткових каталогів ДНПБ України ім. В. О. Cухомлинського |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
Інформаційне забезпечення фахових потреб освітян є одним із важливих завдань науково-дослідної роботи Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського). У межах наукового проекту „Організація і методика створення галузевих бібліотечно-інформаційних ресурсів для освітянської галузі України” проведено експериментальну конверсію інформації зі сканованих карток до Системи автоматизації бібліотек ІРБІС64 (САБ ІРБІС64).
Головними чинниками, що визначають важливість завдання ретроконверсії, є:
втрата картки в картковому каталозі може призвести до виключення видань із обігу;
збереження бібліографічної інформації;
доступність електронного каталогу для користувача незалежно від місця його перебування й часу;
запозичення бібліографічних записів іншими бібліотеками з електронних каталогів державних і національних бібліотек після переведення їхніх карткових каталогів електронну форму;
проблеми в реалізації таких проектів, як «Створення електронної бібліотеки», «Електронна доставка документів» та «Замовлення книг через електронний каталог» внаслідок відсутності повного ЕК як довідково-пошукового апарату для електронних масивів документів та як засобу для замовлення документів;
проблеми в реєстрації одиниць зберігання видань, бібліографічні записи яких відсутні в електронному каталозі, в системах обслуговування читачів.
Існують різні методи ретроконверсії карткових каталогів:
– введення з клавіатури текстової інформації безпосередньо з карток або з екрана дисплея та створення структури електронних записів автоматично у MARC-форматі;
– сканування карток з метою створення їх цифрових образів із подальшим створенням машиночитаних бібліографічних записів;
– конверсія з розміткою полів MARC-формату;
– запозичення бібліографічних записів із інших електронних каталогів і довведення власних даних бібліотеки.
Досить поширеним методом є ручний набір записів із клавіатури у відповідну базу даних, незважаючи на те, що це вимагає величезних витрат праці й часу. Інформація вводиться або безпосередньо з карткових каталогів, або з графічного зображення картки, отриманого в результаті їх попереднього сканування.
Останніми роками дедалі поширюється створення імідж-каталогів як один із ефективних засобів ретроконверсії каталогів для бібліотек з великим фондом, який не відображено в електроннім. Також при ретроконверсії набули застосування й методи програмного розпізнавання образів знаків. Недоліком цього методу є те, що частину зображень вона може не розпізнати: рукописний текст або рукописні позначки, записи з виправленнями, нечіткі тощо.
Через це використовуються змішані технології, коли метод перетворення записів у машиночитні залежить від якості карток і в одній й тій же бібліотеці технології для ретроконверсії можуть добиратися окремо для кожного конкретного каталогу.
Наразі більшість розробників, які пропонують послуги щодо створення імідж-каталогу, не використовують автоматичне розпізнавання текстів карток і будують каталоги на основі індексування карткових роздільників і суворого збереження порядку проходження сканованих образів карток.
Інше рішення для створення імідж-каталогів, яке будується на основі автоматичного розпізнавання текстів, пропонує Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії. Це – окремий модуль ІРБІС Імідж-каталог, який є спеціалізованою версією ІРБІС64 «Повнотекстова база даних».
Третім рішенням є сканування карток та переведення інформації у певний формат представлення бібліографічних записів, де їх елементи розподіляються по полях цього формату. Таку конверсію каталогу книг 19-го століття з низькою якістю текстів на картках провела Російська державна бібліотека. В результаті бібліотека отримала не тільки зображення карток, а й масив бібліографічних записів у форматі USMARC.
Створення електронного каталогу на поточні надходження у ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського було розпочато у 2003 р. та з 2007 р. для віддалених користувачів наданий доступ до нього через веб-портал бібліотеки. Наприкінці 2013 р. було прийнято рішення про проведення фірмою «Електронні архіви України» ретроконверсії карткових каталогів та створення імідж-каталогу на веб порталі бібліотеки. Цей каталог розглядається, яка проміжний, тому що надалі планується провести конверсію інформації у UNIMARC-формат з наступним імпортуванням у БД «Книги» ЕК. У результаті скановано 302 тис. карток з роздільної здатністю 200 dpi у відтінках сірого, у графічному форматі JPEG та проведена індексація образів роздільників за полем «назва роздільника». Сканування було двостороннє, оскільки на звороті КК присутні інвентарні номери. Після сканування встановлений веб-додаток для і-каталогу на порталі бібліотеки з можливістю пошуку за роздільниками та послідовним пошуком у межах роздільника – методом послідовного перегляду карток. Імідж-каталог ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського складається з таких 3-х каталогів: Центрального абеткового каталогу документів українською й російською мовами; Абеткового каталогу документів іноземними мовами та Абеткового каталогу Філії № 1. Останнє поповнення карткових каталогів, що знайшло своє відображення в імідж-каталозі, здійснено в серпні 2013 р.
У вересні 2013 р. у межах акції «1000 і одна картка», приуроченої до Всеукраїнського дня бібліотек, вищезазначеної фірмою було проведена індексація понад 300 карток за 5-ма основними полями (автор, назва, відомості про відповідальність, вихідні відомості, обсяг) з наступною конверсією у UNIMARC-формат. Загалом конверсія пройшла успішне, що дозволяє надалі повноцінно використовувати електронний каталог для пошуку і замовлення документів, для створення різних покажчиків тощо
Отже, ретроспективна конверсія каталогів в електронну форму проводиться для забезпечення збереження і широкої доступності бібліографічної інформації, що зберігається в них, а також може служити для запозичення бібліографічних записів для електронних каталогів інших бібліотек.
Ми в соціальних мережах