Роль ЗМІ в організації процесу комунікації президента та громадськості

ЗаявникCимоненко Олена Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідІнформаційно-аналітична діяльність як чинник організації сучасного національного інформаційного простору
Назва доповідіРоль ЗМІ в організації процесу комунікації президента та громадськості
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

У розбудові незалежної держави та громадянського суспільства ЗМІ належить особлива роль. Невипадково про засоби масової інформації часто кажуть як про «четверту владу».
У сучасному українському суспільстві роль ЗМІ постійно зростає. Інформуючи населення, ЗМІ формують у людей навики аналізу діяльності влади, здатності захищати власні погляди, підвищують відповідальність влади за її дії. Відповідно, налагодження дієвої взаємодії між органами державної влади, громадськістю та засобами масової інформації є важливою складовою розвитку засад здійснення суспільного діалогу, забезпечення участі громадян в обговоренні та виробленні державної політики, гарантування їх прав на отримання та доступ до інформації в контексті розвитку громадянського суспільства і зміцнення демократії в Україні.
Також, в міру розвитку інформаційної революції стає все більш визначним поняття «інформації» як трансформаційного ресурсу. Саме інформація найбільш впливає на всі процеси перетворення. У сучасному суспільстві з усіх видів духовно-психологічного впливу на перший план висувається інформаційна влада. Інформаційна влада, і насамперед, її головні носії – засоби масової інформації, є складовою частиною механізму функціонування демократії, а також її ціннісних підвалин, демократичного ідеалу.
За допомогою своїх інститутів інформаційна влада впливає на політичну свідомість і політичну діяльність як через спеціальні політичні комунікації, так і опосередковано, наприклад, через ЗМІ, систему освіти, просвіти, в тому числі і бібліотеки. Саме ці інститути генерують соціальну пам’ять нації, соціальних груп і особистостей, задають інтерпретаційний зміст подіям, що відбуваються. До того ж, у ХХI ст. володіння інформаційними ресурсами й технологіями об’єктивно стає однією з неодмінних умов розвиненості, могутності та конкурентоспроможності нашої держави адже ЗМІ в сучасних умовах стали одним з важливих факторів політичного процесу. В свою чергу сама поява ЗМІ та Інтернету не могла не позначитися на характері комунікації між Президентом та громадськістю. Президенти незалежної України, в своїй діяльності, спираються на систему політичної комунікації, яка є одним із засобів відображення політичних відносин. Політична комунікація це безперервний процес циркулювання інформації між різними частинами політичної системи. Вона сприяє зміцненню політичного зв’язку президент громадськість та підтримує його в стані співробітництва.
Оскільки інформаційна діяльність засобів масової інформації і надалі незмінно зростає і посилюється, впливає на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави, завдання полягає в тому, щоб ця діяльність відповідала українським національним інтересам, сприяла утвердженню незалежної Української держави. Ця проблема є особливо актуальною сьогодні для України. Тому дослідження ролі ЗМІ в організації процесу комунікації президент громадскість, на думку автора, є доцільним і своєчасним.
Віддаючи належне науковій і практичній значущості наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, слід, однак, зауважити, що серед невирішених частин проблеми залишається дослідження ролі ЗМІ в організації процесу комунікації президент-громадскість як важливого чинника державотворчих процесів в Україні, що й обумовлює зацікавленість зазначеною проблематикою.
Залучаючи громадян до інформаційних відносин, ЗМІ формують певні ціннісно-смислові моделі у процесі комунікації між Президентом та громадськістю. Здатність швидко охоплювати найбільш широкі аудиторії дає можливість сучасним мас-медіа трансформовувати традиційну систему духовного виробництва в певному напрямі, з приводу чого в розвинутих суспільно-політичних системах панує теза, що той, хто володіє засобами масової інформації, володіє громадською думкою.
Визначну роль в організації процесу комунікації Президента та громадскості зіграли: поява на інформаційному політичному ринку електронних ЗМІ, виникнення діалогових способів політичної комунікації, різке збільшення швидкості передачі повідомлень, формування «електронних спільнот» (використання мережі Інтернет). Місце і роль Інтернету пов’язані з тим, що він одночасно надає можливість людям виступати не тільки споживачами, приймачами і реципієнтами інформації, але і її автономними джерелами (генераторами).
При цьому варто зауважити, що пошук оптимальної моделі взаємодії ЗМІ та органів влади у сучасному процесі дозволяє своєчасно вирішувати суперечливі питання та віднайти спільну мову для проведення ефективного діалогу та спілкування між державою та громадянським суспільством.
Доречно виділити наступні основні форми взаємодії Президента із засобами масової інформації: виступи Президента (прес-конференції; брифінги; виступи на телебаченні та радіо; інтерв’ю). При цьому варто зазначити, що щорічне звернення до народу формує не лише позитивне ставлення до Президента та його ініціатив, а орієнтує громадян на засвоєння фундаментальних цінностей українського демократичного суспільства; друковані матеріали (прес-релізи, повідомлення, оголошення, відгук на публікацію або лист); офіційне інтернет-представництво глави держави (яке містить: новини; офіційні документи; статистичні дані; анонси тощо).
Особливе місце у наданому контексті займає посада прес-секретаря, чи речника, а також організація діяльності прес-служб глави держави.
Таким чином, ЗМІ є фактично сполучною ланкою, передавачем інформації від Президента до суспільства і, навпаки, від суспільства до Президента.
Загалом підсумовуючи роль ЗМІ в організації процесу комунікації між Президентом та громадскістю, варто підкреслити недостатній рівень ефективності організації процесу комунікації, зважаючи на великий арсенал наявних інформаційно-комунікаційних ресурсів. Адже саме ЗМІ можуть відіграти вирішальну роль у підсиленні консолідації суспільства та збереженні його національно-культурної самобутності.