Бібліотечні інформаційні технології для осіб з особливими потребами

Тези доповіді

У сучасному інформаційному суспільстві сформовані передумови для переходу до нової парадигми інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів. Це, в першу чергу, перетворення бібліотек на бібліотечно-інформаційні центри, що надають широкий спектр інформаційних послуг. При цьому формується оптимальна технологічна складова системи інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, бібліотеки як важливі складові соціокомунікаційної системи реалізовують функцію передачі інформації у соціокультурних вимірах - часі та просторі.
Надзвичайно важливо, щоб з цього процесу не були вилучені користувачі, що мають певні вади здоров’я, оскільки актуалізувалася соціальна потреба залучення таких громадян до суспільних процесів. Це викликало необхідність розроблення бібліотечних інформаційних технологій зорієнтованих на користувачів з особливими потребами.
В цьому контексті нагальною вимогою сьогодення є розробка принципово нових технологій доступу до інформаційних ресурсів, нового програмного забезпечення, облаштування у бібліотеках сучасних комп’ютеризованих робочих місць, орієнтованих саме на таку категорію користувачів. Для цього необхідно на основі системного підходу виробити технології обслуговування користувачів з особливими потребами, що базуються на інноваційних методологіях інформаційно-бібліотечного обслуговування з використанням сучасних спеціальних програмно-алгоритмічних та комп’ютерно-технологічних комплексів.
Саме інформаційні технології для осіб з особливими потребами покликані підвищувати ефективність і зручність використання різноманітних видів інформації цією категорією бібліотечних користувачів.
Нагальною вимогою інформаційного суспільства можна вважати необхідність формування спеціальних, так званих допоміжних, інформаційних технологій, що усувають бар’єри при комунікуванні в процесах інформаційного забезпечення осіб з особливими потребами. Вважаємо, що спеціальні інформаційні технології для осіб з особливими потребами  це поєднання специфічних процедур, які реалізують функції відбору, реєстрації, накопичення, зберігання, опрацювання і передавання інформації з використанням комп’ютерно-технологічних засобів і базуються на спеціалізованому технічному, програмному, методичному і організаційному забезпеченні, що сприяє перетворенню традиційних інформаційних ресурсів на інформаційні продукти, адаптовані для використання особами з різними формами нозологій.
Спеціальна інформаційна технологія, як і будь-яка інша , повинна відповідати таким вимогам:
- забезпечувати високий рівень розділення усього процесу опрацювання інформації на етапи, процедури та операції;
- об’єднувати увесь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;
- носити систематичний, регулярний характер.
Етапи, процедури та операції технологічного процесу повинні бути стандартизовані і уніфіковані, що дозволяє ефективніше реалізовувати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.
За останні роки інформаційні технології отримали настільки глобально-сутнісне проникнення у всі сфери життєдіяльності, що зараз вже важко уявити життя сучасної людини без їх активного використання. Історично склалося, що перш ніж та чи інша інформаційна технологія набула звичного для нас вигляду, вона пройшла довготривалий період свого становлення і апробації в умовах книгозбірень та бібліотечних систем.
Набуває актуальності означення системи інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів з особливими потребами як комплексної системи, призначеної для інформаційного забезпечення цієї категорії користувачів на основі комп’ютерно-інформаційної підтримки, використання новітніх інформаційних технологій та виконання персоналом всіх технологічних процесів з частковим переведенням ресурсу у електронну форму з урахуванням специфіки реалізації соціокомунікаційної функції особами з особливими потребами. Сучасну систему інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів з особливими потребами можемо в певній мірі розглядати як складну систему соціокомунікаціного типу, як інформаційну фабрику, яка на базі власних та залучених ззовні інформаційних ресурсів формує широкий спектр актуальних консолідованих інформаційних сервісів та інформаційних продуктів, надає комплекс інформаційних послуг різноманітним категоріям користувачів, зокрема з особливими потребами.
Для ефективного виконання своєї місії такі соціальні інститути потребують оснащення необхідною технікою, адаптивними технологіями і пристроями. Це дозволяє сформувати віртуальне інформаційне середовище бібліотеки, впроваджувати автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи, формувати власні електронні інформаційні ресурси та надавати доступ до передплачених інформаційних ресурсів. І в цій ситуації важливо усвідомлювати, що доступ до інформації в бібліотеках повинен надаватися всім без виключення категоріям громадян на засадах інклюзії, зробивши певні технологічні та організаційно-методичні акценти на спеціальних технологіях обслуговування користувачів з особливими потребами.
Звичайно, що частина інформаційно-технологічних бібліотечних процесів і надалі здійснюватиметься на основі традиційних технологій, хоча при цьому вони набувають нового звучання та забарвлення, зберігаючи свої специфічні особливості. Запровадження нових інформаційних технологій в переважній більшості випадків пропонує новий індивідуальний варіант вирішення кожної наявної виробничо-технологічної проблеми, що згенеровується цим процесом. В такій ситуації необхідне розумне поєднання сутнісно нового із традиційною складовою цього процесу.
Апріорі є обов’язковим визначення шляхів та способів застосування нових інформаційних технологій, що забезпечують удосконалення процесів та системи обслуговування користувачів. Реалізація такого підходу передбачає удосконалення та переведення на новий рівень надання традиційних послуг, запровадження новітніх інноваційних технологій.
Утвердження соціальної місії бібліотеки як соціокомунікаційного інституту, що забезпечує основні інформаційні права людей з фізичними обмеженнями в доступі до різних видів знань, інтелектуальної і творчої діяльності, спонукає до модернізації її роботи, набуття нею функціональних засад інформаційно-ресурсного центру, який покликаний забезпечувати доступність і поширення інформаційних ресурсів в області соціальної адаптації і інтеграції осіб з фізичними обмеженнями, а також поєднувати в собі інформаційні, освітні і загальнокультурні функції. Модель такого інформаційно-технологічного ресурсного центру проходить апробацію в Національному університеті «Львівська політехніка», який забезпечує інформаційно-комунікаційні потреби користувачів з особливими потребами в освітніх процесах.
В останні роки акценти діяльності книгозбірень в контексті обслуговування користувачів з обмеженими можливостями користування переміщуються в електронне комп’ютерне середовище, сутнісною ознакою цього процесу є створення та розбудова електронних бібліотек. Формування інформаційного контенту для осіб з особливими потребами повинно відбуватися на платформах та з дотриманням принципів побудови системи баз даних та знань, сховищ та просторів даних, до складу яких вдодять мультимедійні інформаційні ресурси, представлені у різних форматах. Доступ до такого консолідованого інформаційного ресурсу відбувається через компютерно-телекомунікаційні та програмно-алгоритмічні засоби електронних бібліотек, які покликані стати базовими соціокомунікаційними бібліотечними інститутами, що забезпечують бібліотечно-інформаційну підтримку та супровід освітніх та соціокомунікаційних процесів для осіб з специфічними потребами.
Відбувається інтенсивне формування електронних бібліотек (digital library) із застосуванням певних методологічних підходів, апробованих при створенні та формуванні традиційних бібліотек. У них наявні довідково-пошуковий апарат та бібліотечно-інформаційний ресурс. Окрім електронних документів, складовими електронних бібліотек є бази даних та знань, мапи користувача, підсистема гіперпосилань, інші електронні інформаційні ресурси тощо [ ]. Зазначені складові подані в електронному вигляді. Характерною сукупністю базових ознак електронної бібліотеки є її комп’ютерне обладнання, відповідний програмно-алгоритмічний комплекс цифрові способи запису та відтворення інформації, телекомунікаційні технології он-лайнового доступу до інформаційних ресурсів та ін. [ ].
При цьому до електронної бібліотеки для осіб з особливими потребами висуваються певні вимоги, зокрема це повинна бути інтегрована бібліотечно-інформаційна система, яка дозволяє накопичувати, зберігати та надавати доступ користувачам до різноманітних колекцій електронних повнотекстових та мультимедійних документів, поданих в зручному для них форматі з врахування комунікаційних каналів сприйняття ними інформації.
Користувачу пропонується доступ до бібліотеки, яка синергетично створюється через програмно-технологічну інтеграцію просторово розпорошених та розподілених ресурсів, що зберігаються у бібліотеках та інформаційних службах [ ].
Щоб система інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів із задіянням електронної бібліотеки ефективно функціонувала, при її створенні потрібно базуватися на наступних концептах:
мінімізації витрат часу на пошук і отримання електронної версії видання;
підтриманні програмно-алгоритмічним забезпеченням процесів створення й використання нових інтегрованих форматів для подання даних та знань;
застосуванні нових форм комунікації при накопиченні та використанні електронних версій інформаційних об’єктів бібліотечних фондів;
персоніфікації процедур доступу до інформації.
Застосування у бібліотеках України інформаційних технологій дозволить перетворити їх на важливі соціокомунікаційних центри в системі інформаційної реабілітації користувачів з різними формами нозології. При цьому можна досягати ефекту, який фахівці називають ефектом інтелектуального офісу. Сучасні програмно-алгоритмічні засоби дозволяють здійснювати дистанційне управління побутовими пристроями за допомогою певного набору жестів. Мається на увазі дистанційне вмикання світла, закривання – відкривання дверей, вікон, жалюзі, приладів кондиціювання та опалення та ін.
Спеціальні інформаційні технології для осіб з особливими потребами зазнали активного розвитку, розпочинаючи з ХХ ст., коли з’явилися спеціальні програмно-алгоритмічні та комп’ютерно-технологічні засоби.
З появою цих інновацій розпочався новий етап технологічного розвитку книгозбірень і розроблення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань їх діяльності щодо інформаційного обслуговування користувачів з особливими потребами.
Використання нових інформаційних технологій в бібліотеках не лише розширило можливості доступу до інформації осіб з особливими потребами, але і дозволило досягти істотного прогресу у якості надання їм інформаційно-бібліотечних послуг.
Комп’ютеризація бібліотечного обслуговування забезпечила тісну координацію між бібліотеками для забезпечення кооперативного доступу до будь-якої інформації, представленої в спеціалізованих форматах.