Створення Міжнародного зведеного каталогу російської книги 1918–1926: досвід співпраці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Російської національної бібліотеки
Заявник | Устиновський Дмитро Володимирович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014) |
Захід | Круглий стіл "Довідково-інформаційне обслуговування в електронному середовищі" |
Назва доповіді | Створення Міжнародного зведеного каталогу російської книги 1918–1926: досвід співпраці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Російської національної бібліотеки |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
«Международный сводный каталог русской книги 1918–1926» (МЗК) є продовженням «Сводного каталога русской книги XIX века (1826–1917», який існує у вигляді бази даних (БД) та містить інформацію про 530 тис. видань з фондів шести найбільших бібліотеках Росії. Організатором та координатором створення МЗК виступає Російська державна бібліотека (РНБ).
Головне завдання МЗК – створення репертуару, вирішення якого потребує максимального охоплення фондів як російських, так і зарубіжних установ, вивчення значної кількості бібліографічних джерел.
Друге основне завдання, що ставлять перед собою укладачі – відобразити літературу російського зарубіжжя.
Основу «Международного сводного каталога русской книги 1918–1926» склали записи друкованої картки Державної публічної бібліотеки (нині РНБ), вони звірялись з генеральним алфавітним каталогом бібліотеки, але в зв’язку з великим масивом матеріалів самі видання з фондів не опрацьовувались.
Аналіз літопису книг Російської книжкової палати показав що значна кількість видань не знайшла в ньому свого відображення, також був пропущений цілий пласт видань російського зарубіжжя. Так, літери «А» – «В» містять на третину більшу кількість записів, ніж є у базі даних книжкової палати, створеній на основі літописів книг.
Весь матеріал в друкованому каталозі розташований за алфавітним принципом авторів, колективів, заголовків. Друкований варіант готується на основі електронної бази даних. Саме робота над підготовкою друкованого видання сприяє трансформацію традиційного каталогу в зведений каталог-репертуар у вигляді БД.
Різноманіття учасників-укладачів потребувало гнучкого підходу до форм їх участі в роботі. Основні учасники російських ретроспективних національних зведених каталогів здійснюють повну звірку своїх каталогів з первинною БД. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ) також подає повну інформацію про російськомовні видання, що зберігаються у фондах Бібліотеки. Серед вітчизняних бібліотек вона одна бере таку широку участь. Решта учасників можуть надавати, в залежності від обставин, або повні данні про свої фонди або відомості про регіональні твори друку.
Під російською книгою розуміється книга російською мовою.
МЗК включає описи:
– книг, виданих типографським, літографічним, або іншим способом, представленим у вигляді ксерокопії або мікрофільму;
– книг російською мовою з заголовком іноземною;
– книг, що містять паралельний текст російською та іншими мовами;
– видань пам’яток давньоруської писемності з передмовою та коментарями видавця;
– відтисків, передруків;
– додатків до журналів;
– багатотомних видань, останні томи яких вийшли після 1926 р., повністю відображаються у МЗК.
МЗК не містить описів:
– видань об’ємом менше 5 с.;
– періодичних, видань що продовжуються, серіальних видань;
– багатотомних видань, перші томи яких були видані у 1917 р. і раніш, а останні у 1918–1926;
– спеціальних видів видань: картографічних, естампів без тексту, нормативно-технічних, фонду групової обробки;
– книг без авторів, що не мають самостійного заголовку;
– вирізок;
– книг іншими мовами з титульним аркушем та паралельним заголовком російською мовою;
– книг, що надруковані кириличним шрифтом
Ставлячи за мету створення повного репертуару укладачі вносили до БД та друкованого варіанту записи на книги, відомості про яки є тільки в різних бібліографічних джерелах, але примірники яких відсутні у бібліотеках-учасниках. До каталогу також включені видання, рік друку яких точно не встановлений, але їх можна віднести до досліджуваного періоду.
Після кожного бібліографічного опису вказані сигли бібліотек, де знаходиться це видання, або джерело інформації з якого була взята інформація. Із відомостей об особливостях примірника наводиться тільки інформація про автограф автора, або дарчі надписи відомій особі, в кінці опису зазначається розмір видання.
Особливістю бібліографічних записів проекту є те, що вони відповідають правилам організації каталогів російських національних бібліотек: повністю розкривається прізвище, ім’я та по батькові авторів, є спроба подачі дат їх народження та смерті, багато записів подано під колективними заголовками (ВЦСПС, ВЛКСМ та ін.). Досвід накопичений РНБ в справі формування заголовків колективного автора, буде корисним фахівцям каталогізаторам.
Науково-довідковий апарат видання представлений покажчиками місць видань (за винятком Москви та Санкт-Петербургу), який майже вичерпно відображає видавничий ареал російськомовної книги.
В другій частині третього випуску розміщений іменний покажчик до 1–3 томів. Покажчик являє собою самостійний довідковий апарат і містить нові відомості про прізвища, імена та по батькові, датах життя багатьох осіб. Серед них були виділені художники-ілюстратори, композитори, актори, режисери.
Персоналії іноземного походження подаються у відповідності з сучасними правилами транскрипції однак у відомостях про відповідальність повторюється оригінальне написання.
Коли не було можливості розкрити ініціали, псевдоніми, криптоніми, укладачі давали коротку дефініцію з вказівками на професію, сферу інтересів, посаду а ін. В кінці кожного тому містяться доповнення: бібліографічні описи і сигли бібліотек до попередніх випусків.
З початку роботи значно виросла кількість учасників проекту, якщо на початку їх було 211 з 36 країн світу то на даний час – 737 з 38 країн світу, з них укладачів (установи, співробітники яких безпосередньо працюють над БД) – з 45 до 102.
Співпраця у підготовці МЗК є одночасно роботою над створенням національної ретроспективною бібліографією України, бо велика кількість російськомовної книги була видана на нашій території, а БД «Международного сводного каталога русской книги 1918–1926» буде хронологічним доповненням підготовлених Відділом національної бібліографією НБУВ «Міжнародного зведеного каталогу-репертуару української книги, 1798–1923» та видання «Книга в Україні, 1861–1917 : матеріали до репертуару української книги» (вийшли випуски з літерами «А» –«У»), в російськомовному зрізі.
Ми в соціальних мережах