ДО ПИТАННЯ ПРО ЗНАЧЕННЯ КАТАЛОГІВ КНИЖКОВИХ ВИСТАВОК В ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІЙ РОБОТІ

Тези доповіді

Каталогом (від грецької katalogos) називається перелік якихось предметів (книг, експонатів, товарів), складений у певному порядку. Бібліотечним каталогом називається упорядкований перелік творів друку, наявних у фонді однієї або декількох бібліотек, що розкриває зміст або порядок утримання бібліотечних фондів (алфавітний, систематичний, предметний тощо). Каталог може мати карткову або електронну форму, існувати на мікроносіях або у формі книжкового видання.
Бібліотечні каталоги, як будь-яка інформаційно-пошукова система, виконує знаково-комунікативну, фондовідображаючу, інформаційно-пошукову, пізнавальну і педагогічну функції. Знаково-комунікативна функція бібліотечних каталогів допомагає дистанційному спілкуванню у зв’язці «споживач - каталог - автор». Сутність фондовідображаючої функції полягає в розкритті складу та змісту бібліотечних фондів. Каталогізатор є інтерпретатором інформації, що міститься в документі, та володіє методами створення бібліотечного каталогу, за допомогою якого здійснюється дистанційне спілкування розділених в просторі, а часто і в часі, автора і читача. Інформаційно-пошукова функція реалізується в процесі розвідки документів у відповідь на запит читача. Пізнавальна функція ґрунтується на пізнавальних можливостях інформаційно-пошукового масиву. Водночас бібліотечні каталоги виконують і педагогічну функцію, сприяючи інтелектуальному та професійному розвитку особистості читача [1; 3].
У Харківській державній наукові бібліотеці імені В. Г Короленка апробується і така форма каталогізації, як каталоги книжкових виставок. Мають викликати цікавість фахівців, наприклад, підготовка та видання таких каталогів суспільствознавчого спрямування. Це, зокрема, каталоги «З історії української багатопартійності» (Х., 1994 р.), «Історико-правова спадщина України» (Х., 1996 р.), «Український парламентаризм: витоки та історичний досвід» (Х., 1997 р.), «Україна на шляхах трансформації: від авторитарного режиму до демократії» (Х., 2002 р.), «Глобалізм і глобалістика: проблеми міжнародного співробітництва і наднаціональних корпорацій» (Х., 2003 р.), «Влада і суспільство» (Х., 2004 р.), «Україна в процесах європейської інтеграції» (Х., 2005 р.), «Народне представництво і демократія: у пошуках гармонії» (Х., 2005 р.), «Влада і управління» (Х., 2008 р.), «Конституція і конституціоналізм: політико-правовий аспект» (Х., 2009 р.), «Конфлікт і консенсус в українському суспільстві» (Х., 2010 р.).
Усі названі каталоги вийшли у друкованому вигляді, деякі з них – розміщені на сайті ХДНБ. Останнім часом, щоправда, перевага надається виключно електронним виданням каталогів (див, напр., каталог виставки «Управлінські відносини у сфері охорони праці та промислової безпеки»; Х., 2013 р.).
До позитивних якостей такої форми каталогізації першочергово слід віднести чітке тематичне спрямування, належне упорядкування, врахування запитів читачів щодо необхідності бібліографічного упорядкування найбільш важливих суспільствознавчих проблем та оперативне відображення останніх видань.
Створення таких каталогів складає і значний інформаційний ресурс, який розглядається як систематизована інформація або знання, що мають цінність у певній предметній області і можуть бути використані людиною в своїй діяльності для досягнення певної мети. А це, у свою чергу, оптимально узгоджується з основними принципами Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. [2].
Слід також відзначити й тісну співпрацю бібліотечних працівників та науковців при підготовці таких видань. Відомо, що формування каталогів базується на досягненнях різноманітних наукових знань, перш за все бібліотечного каталогознавства, суміжних із ним дисциплін та наук методологічного спрямування. У даному ж разі консультування фахівців-суспільствознавців триває не лише на підготовчій стадії, адже всі зазначені видання розпочинаються зі вступних статей за їхньою редакцією (це, звичайно ж, полегшує роботу читачів у процесі ознайомлення з каталогами). Відтак досягається максимальна реалізація вимог, що надаються до такого типу робіт, які полягають в необхідності дотримання гармонійного співвідношення науковості, доступності та оперативності.

Література:
1. Сєдих В. В. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи: Навч. посібник / В. В. Сєдих, Г. П. Терентьєва, В. К. Удалова. – Х.: ХДАК, 2003. – 193 с.
2. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні : Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 р. № 386-р [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80
3. Эйдельман Б.Ю. Библиотечная классификация и систематический каталог : учеб. пособие для библ. ф-тов ин-тов культуры / Б. Ю. Эйдельман. – М. : Книга, 1977. – 311 с.