Інформаційно-аналітична діяльність ДФФД – важливий елемент формування національного наукового простору

Тези доповіді

В статті докладно викладено структуру та принцип роботи інформаційно-аналітичної системи Державного фонду фундаментальних досліджень. Використовуючи дані, які накопичує система, можна виділити один із важливих показників визначення ефективності виконання наукового проекту – дані публікаційної активності. Висловлено можливість інтеграції з іншими інформаційно-аналітичними системами для створення загальнонаціональних інформаційних ресурсів.
Сучасне суспільство ставить жорсткі вимоги до інформації, яку воно споживає. Інформація має бути не тільки достовірною, а й ергономічною – представленою у вигляді зручному для її використання. Хоча ці вимоги стосуються усіх сфер діяльності людства, проте в науковій сфері інформація має бути абсолютно чітким налагодженим механізмом, що забезпечує відбір пріоритетних напрямів, експертизу наукових проектів та супровід на всіх етапах їхнього використання.
Державним фондом фундаментальних досліджень (ДФФД) – єдиною в Україні організацією, що надає грантову підтримку наукових проектів на конкурсних засадах, з метою оптимізації роботи розроблено інформаційну систему, що дозволяє не тільки зберігати й організовувати отриману інформацію, а й користуватися нею, як джерелом критеріальних оцінок розробок та досліджень на базі сформованих даних. Такий підхід до великого обсягу накопиченої інформації дозволяє отримувати статистично-підсумкові показники і напрацьовувати практичні рекомендації у діяльності ДФФД з використанням сучасних інформаційних технологій.
Система максимально адаптована до роботи з користувачем, і в той же час є системою, що постійно вдосконалюється. Інформаційно-аналітична система дозволяє автоматично реєструвати і супроводжувати конкурсні запити, виконувати віддалено експертизу конкурсних проектів, контролювати їхню договірну та звітну документацію.
Дослідник є посередником, що оперує з базою даних ДФФД і в той же час збагачує необхідними інструментами з інших джерел, інших інформаційно-аналітичних систем.
Будь-які продукти є новими здобутками вчених, аналітиків, дослідників, що також стають елементами інформаційного наукового простору.
Програмний комплекс включає:
1. програми створення електронних конкурсних анкет (для кожного конкурсу розробляється своя власна специфічна анкета);
2. програми збору карток у попередню базу та присвоєння їм унікальних реєстраційних номерів;
3. програми конвертування даних анкет в універсальний формат анкети ДФФД стосовно кожного конкурсу;
4. програма перегляду анкет універсального формату;
5. модуль завантаження універсальних анкет ДФФД до бази (аналіз даних, обробка, співставлення з довідниками, створення нових записів у довідниках, створення усіх структур картки проекту в базі);
6. сервіс модифікацій існуючих даних бази з Excel-файлів (завантаження даних експертизи, даних додаткових угод);
7. програма роботи з базою даних: розмежування прав доступу різних користувачів, робота з довідниками, пошук та редагування карток проектів (виконавців, організацій, договорів, додаткових угод);
8. статистичний модуль здійснює обробку масивів даних та надає за наперед заданим шаблоном готові статистичні вибірки на запити координатора конкурсів.
Зібрані дані дають об’єктивне уявлення стосовно стану та розвитку вітчизняної фундаментальної науки. Розроблений програмний комплекс забезпечує отримання статистичних параметрів [1, 26]. У ДФФД простежується виразна тенденція до зростання ролі інформаційно-аналітичного супроводу конкурсів. Створена система – це спеціалізована база даних інтелектуальних продуктів, що технологічно вивчаються, узагальнюються й оперативно можуть надавати об’єктивну інформацію для аналізу результатів.
Показники публікаційної активності є важливим інструментом в оцінці результатів діяльності вченого, є відображенням структури комунікації вчених. Досліджуючи публікації можна визначити ступінь інтеграції вітчизняної науки у світовий науковий простір. Інформаційно-аналітична система дозволяє провести дослідження публікаційної активності учасників конкурсу накопичуючи дані про доконкурсні публікації та публікації за результатами виконаної роботи, тези конференцій, авторські свідоцтва та патенти. Завдяки ергономічності програмного комплексу ці дані доступні не тільки для експертів, які проводять оцінку проекту на етапі відбору, так і для спеціаліста з наукометричних досліджень.
Звернення до міжнародних наукометричних баз даних надає можливість співставити отримані результати публікаційної активності із світовими тенденціями у публікаційній активності вчених – учасників конкурсних проектів в інших країн, та країн-партнерів спільних конкурсів ДФФД. Необхідне розширення параметрів не тільки безпосередньо публікацій, а й рейтингові показники видань відповідно до показників вітчизняних досліджень та міжнародних науко метричних баз даних.
Створення всеукраїнських наукових інформаційно-аналітичних систем – є наступним кроком до єдиного наукового інформаційного простору. Інформаційно-аналітична система ДФФД може бути однією зі складових частин подібних ресурсів. Розвиток кожної з частин програмного комплексу наближає цей комплекс до світового інформаційного простору.
Сьогодні рівень зрілості суспільства визначається рівнем розвитку його інформаційної структури. Пріоритетним напрямком інформатизації є створення єдиних високоорганізованих інфраструктур, що забезпечують якісно нові технології і високий рівень інформаційного обслуговування [1, 27]. А масштабне запровадження нових інформаційних технологій, є необхідною передумовою участі наукового потенціалу України у процесах глобалізації та міжнародної співпраці [2, 133].

Література:
1. Кияк Б.Р., Сасюк Д.В., Соколовська Т.Є., Токар О.П. Засади і проблеми інформаційного забезпечення вітчизняної науки. Збірник доповідей та інформаційних матеріалів Парламентських слухань з розвитку інформаційного суспільства в Україні 21 вересня 2005 року. 63 с.
2. Кияк Богдан Романович. Методи, алгоритми та моделі інформаційних технологій наукового прогнозування: монографія/ Б.Р. Кияк. – Київ: Бібліотека державного фонду фундаментальних досліджень, 2001. – 171с. – ISBN 5-7778-0271-0.