Роль публічних бібліотек в інформатизації суспільства та підвищенні інформаційної культури

Тези доповіді

Публічні бібліотеки України останнім часом пережили важкі часи занепаду, кризи та поступового оновлення та розвитку. Усі ті ідеологічні, економічні, демографічні та технологічні зрушення, що мали місце в усіх сферах суспільства, вплинули й на публічні бібліотеки.
У всі часи свого існування публічні бібліотеки були одними із найдемократичніших соціальних інститутів та обов’язковою частиною соціуму. Коли в країні відбувалися певні системні зрушення, це неодмінно впливало на публічні бібліотеки, і кожна з них мала шукати своє місце в нових соціально-культурних умовах. Останнім часом, в умовах суцільної інформатизації, істотно змінилося уявлення про завдання й можливості публічних бібліотек, про те, яку саме роль вони повинні виконувати в культурній, освітній та інформаційній сферах нашої країни. Тому на сьогодні публічні бібліотеки України успішно впроваджують нову парадигму культурної політики.
З настанням 2000-их років починає ускладнюватися організаційна структура публічних бібліотек, з’являються нетрадиційні форми роботи. Бібліотеки довели суспільству свою життєздатність як соціального інституту. Цьому сприяло підвищення ролі освіти в суспільстві, поширення нових інформаційних технологій, які приваблювали молодь. Та насамперед відбулися кардинальні зміни у свідомості працівників публічних бібліотек, які почали мислити більш креативно та шукати нові, більш адекватні форми презентації бібліотеки у суспільстві. На зміну «масовій бібліотеці», яка містила в своїй назві певний ідеологічний відтінок, прийшло нове поняття «публічна бібліотека», тобто «відкрита» бібліотека для всіх і кожного. Подальший розвиток публічних бібліотек став можливим завдяки відмові від ідеологічної спрямованості не лише в назві, а й в усій діяльності загалом. Це все дало змогу побудувати нову плюралістичну публічну бібліотеку. На сьогодні у суспільстві позиціонуються інші системи цінностей, змінюються пріоритети у просвітницькій, культурно-освітній діяльності, завдяки чому публічні бібліотеки отримали повну свободу в напрямах своєї роботи.
Свій вплив на роботу публічних бібліотек мали й економічні зміни, зокрема трансформація ринкових відносин у суспільстві. В умовах нещадного скорочення державного фінансування перед бібліотеками постало питання необхідності пошуку інших джерел надходження коштів. Виходом із ситуації стало впровадження платних послуг, на які більшість користувачів бібліотек поставилася з розумінням заради доступу до необхідної, раритетної літератури. Таким чином, налагоджувалася певна співпраця між співробітниками бібліотеки та її користувачами.
З поширенням інформатизації та глобальної мережі Інтернет публічні бібліотеки взяли на себе роль інформаційних центрів. Якщо раніше бібліотеки надавали доступ лише до друкованої інформації (книжки, періодична література), то сьогодні є доступ до документів у різних форматах (аудіо-, відеодокументи, електронні документи, бази даних, озвученні книги і т. д.). Усе це відповідає на інформаційні запити суспільства. Однак не всі публічні бібліотеки мають рівний доступ до Інтернету. Питання вільного доступу до інформації в Інтернеті турбує і Верховну Раду, зокрема для подолання цифрової нерівності в державі та підвищення доступу до населення до важливої економічної та соціальної інформації, у ВР пропонують забезпечити розвиток ІТ-інфраструктури у публічних бібліотеках. Законопроектом передбачається віднести видатки на абонентну плату за послуги інтернет-зв’язку, які надаються операторами та провайдерами телекомунікацій з широкосмуговим доступом до переліку захищених видатків ст. 55 Бюджетного кодексу України для публічних бібліотек.
А починалося все з УБА, яка на початку 2000-х ініціювала перші проекти LEAP за підтримки Посольства США в Україні, розробила методичні засади цієї нової бібліотечної послуги. Тоді президента УБА разом з представником Міністерства культури України було включено до робочої групи, що була скликана Комітетом з інформатизації. Члени цієї робочої групи збиралися «інтернетизувати» поштові відділення, щоби громадяни могли користуватися Інтернетом. Тоді від президента УБА вони вперше почули про роль і можливості публічних бібліотек. УБА дуже багато працювала з фондом Білла та Мелінди Гейтс і Міністерством культури України, щоби програма «Бібліоміст» «прийшла» до України. Пройшло десятиліття, перш ніж робиться спроба прийняти відповідний закон. Це стало можливим завдяки програмі «Бібліоміст».
Як висновок визнано, що публічна бібліотека є потужним центром інформації. Чим багатші та якісніші інформаційні ресурси, тим більший авторитет має бібліотека. Не останню роль у цьому відіграє виділення коштів з місцевого бюджету на придбання та передплату нової літератури. Ситуацію рятує мережа Інтернет, яка надає доступ для користувачів до інформаційних ресурсів інших провідних бібліотек України та всього світу. Проте не слід сприймати інформатизацію бібліотек лише яку процес обладнання її сучасними технічними засобами. Адже навіть найсучасніша техніка не здатна підвищити ефективність роботи без комплексної підготовки працівників бібліотеки. І хоч велику роль в обслуговуванні читачів відіграє якісне, досконале комплектування, не менш важливими є питання підвищення фахового рівня працівників бібліотек, культура обслуговування, належна організація довідково-бібліографічного апарату та електронного каталогу, рекламна діяльність бібліотеки, створення і популяризація власних електронних ресурсів, тобто чинники, які залежать від кожної окремої людини. Усе це в комплексі вплине на повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. Культура обслуговування, правильна організація довідково-бібліографічного апарату та електронного каталогу, рекламна діяльність бібліотеки – ось що є запорукою для забезпечення інформаційних потреб населення.