Філіграні вільнюських видань В. Гарабурди

Тези доповіді

Бондар Наталія Петрівна,
канд. іст. наук,
старший науковий співробітник
відділу стародруків
та рідкісних видань
Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського
р. т. +38-044-288-13-85
ел. пошта bondarnat@ukr.net

Філіграні вільнюських видань В. Гарабурди

Дослідження паперу стародруків – один із дієвих способів отримання фактографічних відомостей з історії друкування видань, подеколи підтвердження встановлення часу і місця його друку, закупівлі паперу, послідовності підготовки частин, виявлення варіантів набору та оформлення тощо. Предметом нашого дослідження став папір двох кириличних стародрукованих видань останніх десятиліть ХVІ ст., вихід яких пов’язують з друкарнею Василя Гарабурди, що працювала, вірогідно, у Вільнюсі.
Про власника друкарні Василя Михайловича Гарабурду (? – після 1582) відомого не так багато. Вірогідно, він був співробітником друкарні гетьмана Григорія Ходкевича у Заблудові і помічником Івана Федорова, оскільки в тогочасних документах при описі події, що сталася 27 березня 1570 p. y Володимирі на Волині, він названий «слугою друкарні» Г. О. Ходкевича . В інших джерелах він згадується як вільнюський друкар та служебник канцлера ВКЛ Євстафія Воловича. Більшість дослідників вважають його сином дипломата Великого князівства литовського Михайла Богдановича Гарабурди (?–1586), відомого серед іншого доставкою з Москви до Острога списку Генадіївської Біблії для підготовки до друку Біблії острозької . О. Анушкін пише, що Василь Михайлович Гарабурда походив із Гарабурдішок – маєтку Івана Зарецького , одного із ініціаторів друку Євангелія 1575 р. П. Мстиславця.
До відомого дослідникам видавничого доробку Василя Гарабурди належить Октоїх, надрукований ним 4 серпня 1582 р. у Вільнюсі, а також Євангеліє учительне, що не містить вихідних відомостей, однак подібне за шрифтами та орнаментальним оформленням до Октоїха. Атрибуція Євангелія учительного до доробку В. Гарабурди була здійснена відомою російською дослідницею А. С. Зерновою, і не викликала заперечень у інших дослідників.
За спостереженням А. С. Зернової, орнаментика Євангелія учительного має менш зношений характер, що свідчить про друкування Євангелія учительного раніше від Октоїха, приблизно у 1580–1582 р. Оскільки Октоїх 1582 р. містить чіткі відомості про час та місце його друкування, що не викликають сумнівів у дослідників, проаналізуємо спочатку водяні знаки Октоїха, а після нього Євангелія учительного 1580–1582 рр.
Октоїх 1582 р. надрукований форматом у двійку, складається із 108 та 65 нумерованих і одного ненумерованого аркуша в кінці, має 22 переважно восьмиаркушних зошити. До сьогодні збереглося 22 примірників видання .
Про папір Октоїха 1582 р. А. С. Зернова зазначає «Октоих напечатан на грубой бумаге, частью без водяных знаков» . У цій же публікації дослідниця вказує на спільні знаки обох видань – філіграні Свєнчиц, Остоя та Єліта .
Папір Октоїха за примірником зі збірки Вільнюського університету (VUB RK 123) також зафіксований у дослідженні відомого литовського філігранолога Е. Лауцявічюса , де зазначено філіграні Єліта в лінійному картуші (Лауц. № 1517), Топор вузький без картуша під півмісяцем (Лауц. № 1686), Свєнчиц у лінійному картуші (Лауц. № 1801, 1802), Гоздава без картуша велика неправильної форми (Лауц. № 2099); Тупа підкова в округлому картуші із навершям з літерами «РССІ» (Лауц. № 2691–2694).
Дослідження паперу Октоїха проведене на матеріалі чотирьох примірників збірки Російської державної бібліотеки (Москва, інв. 1810, 1811, 1812, 1813). Було виявлено папір таких сюжетів – Тупа підкова в округлому картуші з навершям із літерами РССІ (Лауц. 2691–2694) – 19%; Гоздава велика без картуша (Лауц. 2099) – 12%; Підкова маленька з хрестом без картуша – 10%; Свєнчиц у серцеподібному лінійному картуші (Лауц. 1801, 1802) – 8%; Топор під півмісяцем без картуша (Лауц. 1686) – 8%; Орел одноголовий в овальному картуші – 2%; Остоя маленька – 2%; Єліта в лінійному картуші (Лауц. 1517) – 1%; незрозуміло – 4%. Крім того, 31% складають пари аркушів без сюжетних філіграней, не встановлено знаків – 3%.
Відмітимо, що виявлені на папері Октоїха 1582 р. водяні знаки мають переважно підкраківське походження. Загалом папір низькоякісний, аркуші грубі, пожовклі. Папір без філіграней, що складає трохи менше ніж третину книги, фіксується починаючи із 7-го зошита (аркуші 49–56), трапляється в тих самих зошитах, що й папір зі знаками Гоздава велика без картуша, Орел одноголовий в овальному картуші та Свєнчиц у серцеподібному лінійному картуші, що може свідчити про близькість місць виробництва цих видів паперу. На початку книги такого паперу без сюжетної частини філіграней трапляється менше, по одному аркушу на зошит, починаючи із середини книги кількість паперу без філіграней збільшується. Аналіз розміщення різних видів філіграней по зошитах вказує на те, що папір надходив до друкарні невеликими партіями, яких вистачало на 2–3 зошити.
Перейдемо до дослідження паперу Євангелія учительного 1580–1582 рр. Як ми вже зазначили, в жодному із 29 відомих примірників Євангелія учительного бл. 1580 р. немає вихідних відомостей Видання Євангелія учительного бл. 1580-1582 р. складається із 6 аркушів першого рахунку, 399 другого і одного ненумерованого в кінці книги, всього має таким чином 406 аркушів, і, відповідно, містить 203 водяних знаки. Нам вдалося проаналізувати папір п’яти примірників Євангелія учительного бл. 1582 р. – одного зі збірки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ; Кол. Вітта 9), двох зі збірки Російської державної бібліотеки (Москва, інв. 6466, 8897), та двох зі збірки Національної бібліотеки Білорусі (Мінськ, 096/4070к; Рк 28323к).
В їх складі виявлено папір з такими водяними знаками: Свєнчиц у серцеподібному лінійному картуші (Лауц. 1802) – 18%; Літера Р готична – 15%; Абданк в лінійному картуші із завитками (Лауц. 1031) – 12%; Остоя маленька – 5%; Остоя маленька з літерами МК (Лауц. 2154) – 3%; Підкова маленька без картуша – 4%; Двоголовий орел в лінійному картуші (Лауц. 441) – 0,3%; Маленький хрест із навершям – 0,1%; Лодзя у подвійному колі – 0,1%; не встановлено знаків – 1%; пари аркушів без сюжетної філіграні – 42%.
Як бачимо, як і в попередньому виданні, значну долю паперу видання складають аркуші, що не мають сюжетних філіграней. Зустрічаються в тих же зошитах, де міститься папір зі знаками Свєнчиц та Остоя, що засвідчує про спільне місце їх придбання або виробництва. Частина знаків має малопольське, вірогідніше підкраківське походження – Свєнчиц у серцеподібному лінійному картуші, Абданк в лінійному картуші із завитками, Підкова маленька без картуша, Двоголовий орел в лінійному картуші. Загадковим видається папір зі знаком Літера Р готична, місце виробництва якого поки що встановити не вдається.
Якщо порівняти папір обох видань, то бачимо в обох виданнях використання паперу без філіграней, а також із сюжетними філігранями Свєнчиц у серцеподібному лінійному картуші, Остоя маленька та Підкова з хрестом. Однак водяні знаки обох видань все ж демонструють суттєві відмінності різновидів паперу обох видань, що потребує подальших детальніших досліджень.