Дослідження мережі співавторів з бібліотечної справи та наукознавства

Тези доповіді

УДК 004.67

Дослідження мережі співавторів з бібліотечної справи та наукознавства

При вивченні наукової співпраці найчастіше використовують методи бібліо- та наукометрії, вивчення семантичних мереж, експертне оцінювання. Зокрема, мережі співавторства надають комплексне бачення цілісного наукового процесу. Вивчення відповідних мереж дозволяють виділити ключові публікації, напрямки, кластери співавторів.
Мережі співавторства є одним із прикладів застосувань концепції мережевої парадигми, що є ефективним інструментом дослідження складних систем. Інформація про топологію мережі співавторів дозволяє оцінити і передбачити основні закономірності та подальший розвиток такого складного процесу, як наукова взаємодія. Аналіз топології мережі дає можливість визначити її нетривіальні властивості на основі різних різнопланових кількісних показників. Для розрахунку характеристик мережі в цілому використовуються такі параметри, як кількість вузлів, кількість ребер, середня відстань між вузлами, діаметр мережі – найбільша геодезична відстань у мережі, щільність мережі - відношення кількості ребер у мережі до максимально можливої кількості ребер. Визначення клік (підгруп чи кластерів, в яких вузли зв’язані між собою сильніше, ніж членами інших клік), виділення компонент (частин мережі, що пов’язані всередині і не пов’язані між собою), знаходження перемичок (вузли, що при їх вилученні призводять до розпадання мережі) є одними з актуальних задач дослідження складних мереж [1].
В доповіді представлено результати дослідження мережі співавторів на основі реферативної бази даних «Україніка наукова» за рубриками «Наука. Наукознавство. Науково-дослідна робота», «Бібліотечна справа. Бібліотекознавство» [2].
Для проведення наукометричного аналізу, на початковому етапі необхідно визначити галузь досліджень та визначити відповідні індекси рубрикатора НБУВ, після чого буде сформовано таблиці вузлів та ребер мережі співавторів. На наступному етапі формується мережа співавторів та обчислюються її основні характеристики та параметри. При необхідності детального визначення причинно-наслідкових особливостей, існує можливість вивчення та візуалізації окремих зв’язків та підмереж. Отримано мережу співавторів, що містить 840 вузлів та 1445 ребер. Середня степінь вузла рівна 3, тобто автори в середньому мають по 4 співавтори, а середня зважена степінь рівна 2, що відповідає середній кількості публікацій. Модулярність мережі співавторів рівна 0,96, це свідчить про активну взаємодію в невеликих наукових групах, школах та слабкий зв'язок між ними (якщо модулярність > 1, то мережа містить меншу кількість більших за розміром клік). Наявність кластерної структури у досліджуваному графі підтверджується також середнім коефіцієнтом кластеризації, що рівний 0,61. Всього у графі було 217 клік та 214 слабко зв’язні компоненти. Наявність наукових шкіл в обраних галузях можна простежити наочно за особливістю більшості клік, що в своїй основі містять потужного автора з великою кількістю статей у співавторстві та значну кількість маленьких вузлів – авторів-учнів. Мережа була поділена на групи на основі розрахунку модулярності вузлів.
Було визначено основні показники центральності мережі та сформовано ранжування авторів. Існує чотири основних типи центральності, що широко використовуються в аналізі мереж: рівень центральності (degree centrality), центральність у розумінні посередництва (betweenness centrality), центральність у розумінні близькості (сloseness centrality) та центральність власного вектора (eigenvector centrality). Автори, що увійшли до перших десяти прізвищ у ранжуваннях: Онищенко О., Онопрієнко В., Маліцький Б., Єгоров І., Кияк Б., Горохватська М., Кавуненко Л., Попович О., Андрущенко В., Вергунов В.
В дослідженні розглянуто також оцінку повноти реферативного ресурсу, доцільність використання індексу рубрикатора НБУВ та проблему співпадіння прізвищ та ініціалів авторів. Визначено ряд публікацій авторів, в яких був вказаний помилковий або пропущений індекс рубрикатора, що негативно впливає на результати наукометричних досліджень. Визначено прізвища, що є найбільш поширеними в реферативній БД, серед них: Коваль, Мельник, Петров, Клименко та ін. Проблема ідентифікації авторів також вносить значний вплив на достовірність результатів аналізу.
Таким чином було показано можливість проведення оцінки наукової галузі за допомогою аналізу мережі співавторів за реферативною БД «Україніка наукова». Слід підкреслити, що релевантність результатів наукометричних досліджень залежить від властивостей та вмісту реферативної бази даних "Україніка наукова". Тому створення повної бібліографії публікацій та ідентифікації вітчизняних вчених є необхідною умовою для виконання якісних наукометричних досліджень.
Запропоновано використовувати для ідентифікації авторів та тематики аналіз тексту та формування мереж термінів.
Показано, що застосування характеристик центральності вузлів дає змогу визначити авторів наукових робіт, що вносять вагомий внесок у галузь, є керівниками наукових шкіл, підтримують зв'язок між науковими колективами.
Запропоновано спосіб визначення наукових шкіл на основі розрахунку модулярності, виділення видатних науковців та їх співавторів, що дозволяє порівнювати існуючі напрямки досліджень.
Показано, що релевантність результатів наукометричних досліджень на даний момент обмежується вмістом та властивостями реферативної бази даних.
Запропоновано розширювати реферативну базу даних «Україніка наукова» за допомогою збільшення записів та введення ідентифікації авторів.
Запропоновано створювати умови та більш активно взаємодіяти між організаціями для перерозподілу знань і досвіду. Доцільним також є поширення практики наукової співпраці на міждержавному рівні. Підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної науки можливо за умови комунікації науковців із зарубіжними науковими групами та участь у сумісних проектах, які на даний момент є найбільш актуальними у світовій практиці.

1. Ландэ Д.В. Интернетика: Навигация в сложных сетях: модели и алгоритмы / Д.В. Ландэ, А.А. Снарский, И.В. Безсуднов – M.: Либроком (Editorial URSS), 2009. – 264с.
2. Реферативная база данных "Україніка наукова" [електронний ресурс]. — Режим доступу: — http://www.nbuv.gov.ua. – Назва з екрану.