Епістолярій М. М. Бережкова у фондах Інституту рукопису НБУВ як складова інформаційного ресурсу біографічних досліджень

ЗаявникШипко Людмила Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (2014)
ЗахідРукописна і книжкова спадщина в національному інформаційному просторі: теоретичні і практичні аспекти формування електронних ресурсів
Назва доповідіЕпістолярій М. М. Бережкова у фондах Інституту рукопису НБУВ як складова інформаційного ресурсу біографічних досліджень
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Епістолярій М. М. Бережкова у фондах Інституту рукопису НБУВ як складова інформаційного ресурсу біографічних досліджень

У складі документального матеріалу фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) знаходиться великий пласт ще й дотепер невідомих або маловідомих рукописів, котрі, уникнувши руйнівного впливу часу, дійшли до наших днів і очікують на ретельне дослідження. Серед цього інформаційного масиву джерел на увагу сучасних дослідників біографій та наукової діяльності вчених-істориків, які внесли вклад у становлення і розвиток української та російської історіографії, джерелознавства, археографії, заслуговує епістолярна спадщина Михайла Миколайовича Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька.
Зокрема, листування М. Бережкова зосереджене не тільки у особовому фонді вченого (фонд № ХХІІІ), а розпорошене у фондах № І – «Літературні матеріали» та № ІІІ – «Листування», а також поодиноко представлене у особовому фонді В. Ляскоронського (фонд № 90). Вищезгаданий епістолярій можна віртуально представити у вигляді колекції листів до М. Бережкова видатних діячів науки і культури др. пол. ХІХ – пер. тр. ХХ ст., колег по науково-дослідницькій та педагогічній діяльності, який налічує в ІР НБУВ близько 200 листів за 1883–1930 рр. Серед кореспондентів М. Бережкова були історики В. Бузескул, В. Іконников, І. Забєлін, Д. Іловайський, І. Линниченко, В. Сторожев, Є. Щепкін, А. Ясинський, ректори Ніжинського історико-філологічного інституту П. Люперсольський та П. Тихомиров, колеги по інституту Г. Малеванський, В. Піскорський, О. Покровський, професор Варшавського університету Д. Цвєтаєв, члени Таврійської та Чернігівської архівних комісій А. Маркевич, П. Добровольський, В. Модзалевський та ін., листування з якими засвідчує не лише ділові, а й приватно-дружнього характеру стосунки історика з діячами того часу. Зміст цієї кореспонденції торкається кількох тем, а саме: наукові питання, підготовка публікацій, фахові поради та рекомендації, особисті справи.
На особливу увагу заслуговує листування М. Бережкова з його вчителем – К. Бестужевим-Рюміним (1829–1897), істориком, публіцистом, академіком Петербурзької академії наук. Листи К. Бестужева-Рюміна до М. Бережкова, збережені в оригіналі (фонд № ХХІІІ, одиниці зберігання №№ 685–772, 170 арк.) та переписані власноруч М. Бережковим з метою покращення роботи дослідників з листами К. Бестужева-Рюміна, які вирізняються складним почерком і представлені в окремій справі під № 788. Хронологічний період цих 88 листів охоплює 1880–1897 рр. та складає 165 аркушів рукописного тексту. Ключові питання, які піднімалися у листуванні між вченими містили обговорення проблеми щодо вибору теми майбутньої докторської дисертації М. Бережкова та його інших творчих ініціатив, спрямованих зокрема на виховання молодого покоління дослідників, а також висловлення щирих побажань та звершень з боку вчителя його учню на педагогічній та науковій ниві, включно з обговореннями в листах тем приватного характеру.
Зважаючи на те, що у особовому архівному фонді К. Бестужева-Рюміна (фонд № 27, 682 одиниці зберігання за 1713–1898 рр.), який знаходиться в Інституті російської літератури (Пушікнський Дім) Російської академії наук (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація), комплект листів М. Бережкова до К. Бестужева-Рюміна не відклався, наукова цінність епістолярію у фонді ІР НБУВ суттєво зростає для дослідників. З огляду на значний масив листування М. Бережкова, як з К. Бестужевим-Рюміним, так і з іншими провідними діячами науки і культури др. пол. ХІХ – пер. тр. ХХ ст., що відклався у фондах ІР НБУВ в оригінальному вигляді, слід відзначити, що на сьогодні перспективною виступає справа збереження архівного рукописного інформаційного комплексу матеріалів, як біографічного, так і наукового характеру, шляхом створення копій документів у цифровому варіанті для покращення біографічних досліджень різними науковцями.